“Я не зречуся своєї віри”
Едуард Нінду, Катока, Демократична Республіка Конго
На роботі я став мішенню для глузувань і зневаги. Чому я залишаюся на роботі, яка загрожує моєму духовному благополуччю?
Невдовзі після того, як мене взяли працювати помічником директора великої бібліотеки, разом з нашими співробітниками ми взялися за амбітний проект—оцифрувати 37 000 книжок. Одного дня мій супервайзер викликав мене у свій кабінет.
“Eдуарде,—сказав він,—мене запросили представити наш проект з оцифрування книг у Сполучених Штатах та клопотати про придбання нових книг. Мене також попросили привезти з собою надійного співробітника. Я довіряю тобі, але не твоїй церкві. Якщо ти зречешся своєї віри, то можеш поїхати зі мною”.
Перш ніж я зміг щось сказати, він попросив мене подумати, а потім наказав іти.
Того вечора я розповів дружині про все, що сталося. Вона заохотила мене виявити віру. Наступного дня я сказав своєму супервайзеру, що буду триматися своєї віри. Він розсердився і сказав, що просто поїде сам.
Через рік я отримав нагоду поїхати до Франції, щоб пройти підготовку з фінансування, придбання фондів та управління бібліотеками. Мені лише потрібен був підпис супервайзера. Він сказав, що підпише документ, якщо я зречуся своєї віри. Я знову відмовився. Після того він порвав документ і кинув мені в обличчя. Через якийсь час мій супервайзер знову підійшов до мене.
“Невдовзі я знову їду у відрядження,—сказав він.—Ви можете поїхати зі мною, але умови залишаються незмінними. Я ніколи не поїду з членом вашої церкви”.
“Я не зречуся своєї віри”,—сказав я. Він пішов, не сказавши жодного слова. Згодом він почав розповідати про мене моїм колегам.
“Я пропонував йому такі можливості,—казав він.—Але він змарнував їх усі через свою сліпу віру. Він дурень”.
З того часу на роботі я став мішенню для глузувань і зневаги. Я відчував себе пригніченим. Одного вечора, думаючи про цю проблему, я відкрив Біблію і прочитав: “Коли праве око твоє спокушає тебе, його вибери, і кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вкинене” (Maтвій 5:29).
Якщо Господь каже, що нам слід відмовитися від чогось, аби спасти себе, то чому ж я залишаюся на роботі, яка загрожує моєму духовному благополуччю? Наступного дня я написав заяву на звільнення.
Сьогодні я радію цьому рішенню. Завдяки сміливості й вірі в Ісуса Христа я пережив приниження на роботі і тимчасове безробіття. Зараз на моїй новій роботі відкриваються можливості, недоступні для мене раніше. Господь благословив мене, і я дякую Йому за Його доброту і любов до мене.