Чи готова моя дитина з обмеженими можливостями до хрищення?
Автор живе в штаті Юта, США.
Наближався восьмий день народження нашого сина. Але як ми можемо бути впевнені, що він готовий до хрищення?
Фотографія Ренді Колліер
Нашому сину Давиду виповнювалося вісім років менше ніж за рік. Ми з чоловіком хотіли, щоб він підготувався до укладення священних завітів хрищення. Це означало читати Книгу Мормона, вивчати завіти хрищення і проглянути питання до співбесіди перед хрищенням. Усе це ми робили раніше зі старшою сестрою Давида, але у Давида був аутизм, тож вирішити, чи слід його христити, нам було нелегко.
Так, ми знали, що робити, щоб допомогти йому підготуватися, але вся ця підготовча робота була пронизана запитаннями: Чи слід Давиду христитися? Чи був він готовий? Чи він потребує хрищення? Чи розуміє він, які зобов’язання бере на себе? Як ми можемо бути впевнені, що чинимо правильно?
Як і багатьох батьків, які мають дитину з обмеженими можливостями, ці запитання спонукали нас шукати доктринальних відповідей і прагнути особистого одкровення.
Вік підзвітності і підзвітність
В Ученні і Завітах 68:27 написано: “І їхні діти будуть охрищені для відпущення їхніх гріхів у вісім років і отримають рукопокладання”.
Якщо взяти до уваги лише цей вірш з Писань, то приходимо до висновку, що всі восьмирічні діти готові до хрищення. Втім Писання також навчають:
“Малих дітей викуплено … через Мого Єдинонародженого;
Отже, вони не можуть грішити, … доки вони не стають підзвітними переді Мною” (Учення і Завіти 29:46–47; див. також Moроній 8:7–22).
Як ми з чоловіком могли зрозуміти, чи є Давид підзвітним? Ми продовжували пошуки.
Ми дізналися з церковних матеріалів, що підзвітність людини залежить від її бажання і рівня її розуміння: якщо Давид гідний і бажає христитися та виявляє, що може бути підзвітним, ми не повинні позбавляти його можливості охриститися.
Ми також дізналися, що якщо через обмежені можливості інтелектуальні здібності Давида залишаються на рівні малої дитини, він не буде підзвітним і йому не потрібні спасительні обряди (див. Довідник 1: Президенти колів і єпископи [2010], 16.1.8; члени Церкви, які мають питання щодо політики Церкви, можуть звернутися до своїх єпископів).
В дійсності інтелектуальні здібності Давида були абсолютно нормальними. Втім я все ще запитувала себе, чи досягнув він належного рівня підзвітності. Я продовжувала з молитвою досліджувати і сподіватися, що знайду відповідь, яка допоможе мені заспокоїтися.
Обмежені можливості й непорочність
Я знаю деяких батьків, які мають дитину з обмеженими можливостями і яких дуже втішають слова про те, що люди, які пройшли земний шлях, так і не ставши підзвітними, залишаються в стані непорочності: “Всі малі діти живуть у Христі. … Бо сила викуплення приходить на всіх тих, які не мають закону; … такому хрищення не приносить ніякої користі” (Moроній 8:22).
Пророк Джозеф Сміт також описував стан дітей, які помирають і не стають підзвітними: “І я також бачив, що всі діти, які померли до того, як досягли років підзвітності, є спасенними в целестіальному царстві небесному” (Учення і Завіти 137:10).
Я знаю, що для цих осіб хрищення не є обов’язковим за цього життя. Я також знала, що Бог допоможе нам зрозуміти, який шлях для Давида буде найкращим.
У пошуках божественного проводу
Люди з обмеженими можливостями все ж мають великий перелік вмінь. Багато людей з обмеженими можливостями перевищують інтелектуальний рівень восьмирічної дитини і можуть христитися та бути конфірмованими, якщо стануть підзвітними (див. Довідник 1, 16.3.5). Інші—не будуть підзвітними. Я знала, що ми з чоловіком можемо поговорити зі своїм сином, з Богом і з єпископом, який є “суддею в Ізраїлі”. Це допоможе нам прийняти натхненне рішення стосовно того, чи готовий Давид до хрищення (див. Учення і Завіти 107:76).
Ці слова Алми дуже мене заспокоюють: “Ось, оскільки ви жадаєте прийти до кошари Бога і називатися Його народом, … то що ви маєте проти того, щоб бути хрищеними в імʼя Господа, як свідчення того перед Ним, що ви увійшли в завіт з Ним, що ви будете служити Йому і виконувати Його заповіді, щоб Він міг пролити Свій Дух більш рясно на вас?” (Moсія 18:8, 10).
Після всієї підготовчої роботи, після всіх уроків вдома і в Початковому товаристві я почала ставити Давидові запитання, які, як я знала, йому поставлять під час співбесіди перед хрищенням.
Іноді з його відповідей було ясно, що він розуміє про що йдеться, але іноді він не знав, як відповісти. Я вагалася, чи правильно ми чинимо.
Зрештою Дух прошепотів моєму серцю: “А чому б не запитати в Давида, що він думає?”
Я звернулася до Давида і запитала: “Давиде, чи хочеш ти христитися?”
Він подивився мені у вічі й відповів: “Так!”
Коли я запитала його, чому він хоче охриститися, він відповів: “Щоб бути, як Ісус”.
Мене огорнув спокій і усвідомлення, в якому напрямку рухатися. Я відразу ж збагнула, що хоча Давид і не до кінця розуміє кожне запитання, він готовий до хрищення та конфірмації. Він знав те, що йому необхідно було знати, і, що найважливіше, він мав свідоме бажання увійти до Божого царства шляхом хрищення.
День, коли Давида христили і конфірмували членом Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів, був сповнений любові, дружби і миру. У кімнаті була наша сім’я, члени приходу, шкільні друзі й навіть учителі зі школи, в якій навчався Давид. Приклад того, як слід приймати рішення іти за Ісусом, показаний Давидом, став прикладом, що справив позитивний вплив на багатьох. Наша сім’я стала сильнішою завдяки тому, що ми побачили, як діла Божі виявилися на нашому сині Давиді (див. Іван 9:3).