У храмі серце б’ється сильніше
Коли мене попросили написати свідчення про храм для журналу “Ліягона”, Я ДУЖЕ сильно здивувався і навіть злякався, тому що це велика відповідальність. Але потім я зрозуімів, що це чудова можливість зміцнити своє свідчення, і не варто нею нехтувати. У храмі я був півтора роки тому. Для мене це довгий час, але я спробую згадати всі почуття, які у мене були.
Моє знайомство з храмом почалося ще в дитинстві, коли в неділю я зі своєю сім’єю відвідував приход. Нам розповідали, що храм—це дім Бога, що храм завжди чистий, і наше тіло також є храмом, і ми повинні намагатися бути чистими, як у фізичному, так і в духовному плані (це я запам’ятав назавжди). Там мені розповіли і про храмову роботу, що ті люди, які не були в Церкві й пішли з цього світу, можуть мати спасіння, але за певних умов, головна з яких—це дозвіл родичів. Коли мені було 10 років, я вперше побачив храм (і усвідомлював, що це таке). Я не міг зайти всередину, тому що був малим. Тому я бачив храм лише зовні, а ще я бачив людей, які входили до храму й виходили з нього. Вони були в білому одязі, дуже спокійні й чисті. І ось я чекав, коли настане вік, у якому я сам зможу зайти до храму. Мені виповнилося 12 років, і нарешті влітку я поїхав у молодіжну храмову поїздку. В дорозі я познайомився з багатьма людьми, і як чудово, що ми всі разом мали увійти до храму! Коли ця мить настала, почуття були дуже незвичні. Ніби нічого особливого, все красиво і тихо. Але, заходячи до храму, я заспокоївся і більше занурився у роздуми. Я відчував, як серце б’ється сильніше, але навколо все тихо і духовно. Мені це було незрозуміло, ніби я хвилююся, але все спокійно. Я відчував Святого Духа.
Мої батьки здійснили велику роботу, знаходячи імена своїх родичів, і це дуже добре. Завдяки цьому моє перше хрищення в храмі я виконував за прапрадідуся. Храмова робота—це один з найкращих способів служіння! Ти даєш ще один шанс людям, які не мали можливості прийти до Христа в цьому житті, і це так чудово, коли розумієш, що ці люди також можуть відчувати той дух, який відчуваєш ти.
На нинішньому етапі свого життя я маю багато запитань до Небесного Батька і маю певні сумніви, але ті почуття, які я мав, ТОЧНО непогані, і я з радістю ділюся ними з вами.