Кросівки у храмі
Чи будуть мене засуджувати так само, як я несправедливо засуджував інших?
Під час зборів священства я помітив, що один член кворуму був у джинсах і кросівках. Я подумав: “Чому він прийшов до церкви в буденному одязі? Чи він виявляє свою непокору? Чи він закам’янілий серцем? Хіба він не відчуває Духа в своєму житті?
Якби він дійсно мав палке свідчення, то неодмінно виявив би більше поваги до священних зборів і місць.
Через тиждень ми з дружиною відвідували свою дочку і вирішили піти разом з нею до храму. Коли я відкрив валізу, то з жахом побачив, що забув узяти туфлі! Оскільки храмова сесія незабаром починалася, у мене не було часу купити нову пару. Тож я вирішив узути свої кросівки.
Взуваючи кросівки, я відразу ж згадав збори священства. Ось я, готуюся увійти до одного із найсвященніших місць на землі, у кросівках. Я міркував, що подумають інші люди. Чи будуть вони мене засуджувати за те, що я бунтівний і закам’янілий серцем, а може, мені не вистачає Духа чи палкого свідчення?
Мені стало соромно за те, що нещодавно я поспішно і несправедливо засуджував іншу людину. Хто я такий, щоб ставити під сумнів чиєсь свідчення з огляду на одяг? Я нічого не знав про його обставини.
Спаситель зосереджується на духовному розвитку всіх дітей Свого Батька. Як Він нагадував Самуїлу: “Бог бачить не те, що бачить людина: чоловік-бо дивиться на лице, а Господь дивиться на серце” (1 Самуїлова 16:7).
Одяг людини, її зовнішній вигляд, раса чи стать не мають значення. Ми всі брати і сестри. Основну увагу я мав приділяти тому, що цей брат приходив до церкви.
Ми завжди повинні намагатися бути в найкращому одязі, коли йдемо до церкви або до храму1. Втім нам не слід засуджувати інших через те, у що вони одягнуті, оскільки ми ніколи не знаємо їхніх обставин.
Усі люди навколо нас дійсно мають божественний потенціал. Ми повинні виявляти любов Христа всім нашим братам і сестрам, незалежно від їхнього зовнішнього вигляду, навіть якщо вони заходять в храм у кросівках!