Видіння духовного світу

Далі наводиться уривок з третього тому книги Святі: Оповіді про Церкву Ісуса Христа Святих Останніх Днів, який вийде навесні 2022 року. Ця історія відбулася в 1918 році, після того, як син Президента Джозефа Ф. Сміта, Гайрум М. Сміт, раптово помер від розриву апендикса. Минуло кілька місяців після смерті Гайрума, і його дружина, Іда Боуман Сміт, померла після пологів.

Зображення

портрет Джозефа Ф. Сміта

Сім’я Джозефа Ф. Сміта не відразу розповіла йому про смерть Іди, боючись, що ця новина приголомшить його. Після смерті Гайрума він став більш вразливим і рідко з’являвся на публіці упродовж останніх п’яти місяців. Втім, наступного дня після смерті Іди члени сім’ї принесли її новонародженого сина Джозефові. Він плакав, коли благословляв немовля і назвав його Гайрумом. Після того члени сім’ї повідомили, що сталося з Ідою.

На подив присутніх, Джозеф сприйняв цю новину спокійно¹. Останнім часом у світі було стільки страждань і болю. Щоденні газети повідомляли жахливу інформацію про війну. Мільйони солдат і мирного населення загинули, мільйони інших були скалічені й поранені. Трохи раніше, влітку того ж року, солдати з Юти прибули в Європу і на власні очі побачили брутальність війни.

Смертельний штам грипу також забирав життя по всьому світу, помножуючи біль і страждання війни. Вірус поширювався із загрозливою швидкістю, тому в Юті, у спробі зупинити хвилю хвороби та смертей, вже за кілька днів мали закритися театри, церкви та інші публічні місця².

3 жовтня 1918 року Джозеф сидів у своїй кімнаті, розмірковуючи над Спокутою Ісуса Христа й викупленням світу. Він відкрив Новий Завіт, Перше послання Петра, і прочитав про те, як Спаситель проповідував духам у духовному світі. “Бо на те й мертвим звіщувано Євангелію,—читав він,—щоб вони прийняли суд по-людському тілом, але жили по-Божому духом”.

Коли пророк розмірковував над цим уривком з Писань, то відчув, як Дух зійшов на нього, відкривши очі його розуміння. Він побачив велику кількість померлих у духовному світі. Праведні жінки та чоловіки, які померли до земного служіння Спасителя, радісно очікували на Його прихід, коли Він проголосить про їхнє звільнення від кайданів смерті.

Спаситель явився перед натовпом, і праведні духи раділи своєму викупленню. Вони впали перед Ним на коліна, визнаючи в Ньому свого Спасителя і Визволителя від смерті та кайданів пекла. Їхні обличчя сяяли, оскільки світло присутності Господа осявало їх. Вони співали хвалу Його імені³.

Поки Джозеф був у зачудуванні від свого видіння, він знову почав розмірковувати над словами Петра. Сонм неслухняних духів був набагато більший за сонм праведних духів. Як же міг Спаситель під час Свого короткого відвідування в духовний світ проповідувати Свою євангелію усім їм?⁴

Очі Джозефа знову було відкрито і він зрозумів, що Спаситель не відвідував неслухняних духів особисто. Натомість Він організував праведних духів, призначив посланців і дав їм доручення нести євангельське послання духам у темряві. Таким чином усі люди, які померли в гріхах або без знання істини, могли дізнатися про віру в Бога, покаяння, вікарне хрищення для відпущення гріхів, дар Святого Духа та всі інші важливі принципи євангелії.

Роздивляюючись величезне зібрання праведних духів, Джозеф помітив Адама і його синів Авеля та Сифа. Він побачив Єву разом з її вірними дочками, які поклонялися Богові упродовж віків. Ной, Авраам Ісак, Яків та Мойсей також були там разом з Ісаєю, Єзекіїлем, Даниїлом та іншими пророками Старого Завіту й Книги Мормона. Також там був пророк Малахія, який пророкував, що Ілля прийде і посадить обіцяння, дані батькам, у серця дітей, готуючи шлях для храмової роботи і для викуплення померлих в останні дні⁵.

Джозеф Ф. Сміт також бачив Джозефа Сміта, Бригама Янга, Джона Тейлора, Уілфорда Вудраффа та інших, хто закладав основу Відновлення. Серед них був його батько Гайрум Сміт, який загинув мученицькою смертю і якого він не бачив сімдесят чотири роки. Вони були тими шляхетними і величними духами, яких було обрано до заснування земного життя прийти в останні дні й трудитися заради спасіння Божих дітей.

Після цього пророк побачив, що вірні старійшини цього розподілу будуть продовжувати свою роботу в наступному житті, проповідуючи євангелію духам, які були в темряві й у полоні гріха.

“Мертвих, які покаялися, буде викуплено через послушність обрядам дому Божого,—зазначав він,—і після того як вони розплатяться покаранням за свої провини, і їх буде омито начисто, вони отримають винагороду згідно з їхніми діяннями, бо вони є спадкоємцями спасіння”⁶.

Коли видіння закрилося, Джозеф розмірковував над усім побаченим. Наступного ранку він здивував святих тим, що прийшов на першу сесію жовтневої генеральної конференції попри поганий стан здоров’я. Рішуче налаштований звернутися до зібрання, він ледь міг стояти біля трибуни, а його велике тіло тремтіло від зусилля. “Понад сімдесят років я трудився заради цієї справи з вашими батьками і прабатьками,—сказав він,—але в моєму серці живе та сама рішучість, яка жила в ньому завжди”⁷.

Не маючи сили говорити про своє видіння, оскільки його переповнювали почуття, він лише натякав на нього. “Я був не один усі ці п’ять місяців,—сказав він зібранню.— Я перебував у дусі молитви, благання про допомогу, віри і рішучості; і я постійно спілкувався з Духом Господа.

Я щасливий бути на цьому зібранні цього ранку,—сказав він.— Нехай Всемогутній Бог вас благословить”⁸.