Голоси святих останніх днів
Не лякайтесь
Я подумки вигукнув: “Невже Ти дійсно прийшов на цю землю понад 2 000 тисячі років тому безпомічним немовлям?”
У Святвечір зі своєю сім’єюя вечеряв у домі свого друга, коли мені зателефонувала мати одного з пацієнтів. Її 19-річний син уже давно страждав від лейкемії. Ця хвороба та лікування від неї призвели до багатьох ускладнень.
І от після ще одного безуспішного етапу інтенсивної хіміотерапії він вирішив припинити лікування і повернутися додому. Він спокійно сприймав те, що невдовзі має померти.
Того вечора, коли його дихання змінилося і в нього піднялася висока температура, мати викликала швидку. Після того, як вони прибули у прийомне відділення лікарні, вона зателефонувала мені:
“Я не знаю, що робити!”—вигукнула вона.
Лікарі прогнозували, що її син житиме не більше кількох годин. Ми поговорили про те, як найзручніше його облаштувати, і я сказав їй, що усім, чим можу, готовий допомогти сім’ї.
Ми закінчили обід, і діти почали розігрувати Різдвяну сценку. Коли друг нашої сім’ї читав другий розділ Євангелії від Луки,мій телефон знову задзвеніві я вийшов.
Мій пацієнт помер. Стримуючи сльози, я сказав, як багато їхній син для мене значив. Я сказав,що ненавиджу рак у дітей і що хотів би зробити для їхньоїдитини більше.
Витерши сльози, я знову зайшов у дім друга. Мій найстарший син грав роль Йосипа. Він стояв біля ясел, а наймолодший син, який був пастухом, уважно слухав, як ангел промовляє:
“Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику. …
Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь”(Лука 2:10).
У ту мить я подумки вигукнув: “Ти дійсно тут? Ти дійсно прийшов на цю землю понад 2 000 тисячі років тому безпомічним немовлям? Ти дійсно поніс наші болі і муки?”
Коли я дивився на дітей, які смиренно і з благоговінням вшановували Спасителя, я почув відповідь: “Так, Я тут. Я прийшов і подолав. “На долонях Своїх тебе вирізьбив Я” (Iсая 49:16).
Ніхто з нас не застрахований від болю, смутку і страждань. Але в ті миті нас можуть надихати слова ангела: “Не лякайтесь” (Лука 2:10). І нас можуть зміцнювати слова Господа: “Страждання зазнаєте в світі,—але будьте відважні: Я світ переміг!” (Іван 16:33).
З того часу Святвечір набув для мене нового сенсу. Я згадуюсвого пацієнта, його сім’ю і мене втішає знання, що завдякиСпасителевій жертві ми також переможемо світ.