Голоси святих останніх днів
Різдвяні кешью
Подарунок мого друга іншому пацієнту будинку для літніх людей нагадав мені, що істинна радість міститься в любові, подібній до Христової.
Коли я почав свою зміну, обслуговуючи столики, Стен (ім’я змінено), один з моїх улюблених пацієнтів, увійшов до їдальні. Я працюю у будинку для літніх людей і провів багато годин, розмовляючи з цим чудовим чоловіком. Він—талановитий письменник, у минулому професор, який служив президентом місії, патріархом колу і запечатувачем у храмі.
Я сподівався, що проводячи з ним час, зможу трохи запозичити від його духовності та здатності приємно спілкуватися. Мене постійно вражало його смирення і незмінне бажання служити іншим. Його дружина, якій було 63 роки, нещодавно пішла з життя, і хоча він безсумнівно тужив за нею, та все ж був здатний знаходити радість завдяки тому, що допомагав іншим відчувати любов і затишок.
Після того як почалася епідемія COVID-19, 2020 рік був особливо важким для всіх пацієнтів будинку для літніх людей. Однак наближення Різдва принесло оновлену надію на майбутнє.
Того вечора Стен сидів з іншим чоловіком за столиком, який я обслуговував. Коли той чоловік закінчив свою вечерю, він попросив мене принести певні ласощі, які він хотів узяти з собою в кімнату. Я пішов за ними, але, на жаль, саме ті ласощі, які він хотів, закінчилися. Колия повернувся до столика і сказав про це, той чоловік засмутився.Я запропонував інші, однак він чемно відмовився.
Стен, який чув нашу розмову, підвівся зі свого стільця. За допомогою ходунка він повільно пішов коридором. За кілька хвилин він повернувся, несучи свої улюблені ласощі: кешью в шоколаді. Він запропонував їх тому чоловікові, подякував за компанію і повернувся до своєї кімнати.
Коли я думав про те, що мій друг втратив свою дружину, і про нашу громаду, яка перебуває в умовах карантину через COVID-19, мені на думку спали слова Спасителя. Він сказав: “Бо хто хоче душу свою зберегти, той погубить її, а хто згубить душу свою ради Мене та Євангелії, той її збереже” (Марк 8:35).
Стен знаходив радість, продовжуючи служити. Згадую, як подумав: “Оце дійсно Божий чоловік”.
Я завжди пам’ятатиму, який вплив справив на мене той випадок. Він допоміг мені встановити ціль на все життя—стати відданим учнем Ісуса Христа, подібно до Стена. Він показав мені справжню радість, що міститься в неперервному даруванні чогось незначного, наприклад, різдвяних кешью.