Три уроки,засвоєні завдяки вивченню книги Учення і Завіти
Ми можемо навчатися розуміти стосунки Господа з нами, вивчаючи те,як Він взаємодіяв зі святими останніх днів у минулому.
Вивчаючи цього року книгу Учення і Завіти, я замислився над тим, що є багато способів того, як я пізнаю Бога. Іноді я безпосередньо відчуваю Його присутність. Мене часто дивує те, як близько я Його відчуваю, проводячи час на природі. І я можу розповісти про ті випадки, коли Господь чітко промовляв до мене через Духа.
Важливою складовою мого шляху пізнання Бога є споглядання минулого. Наприклад, я часто можу знаходити сенс своїх випробувань лише тоді, коли мине певний час. Мені також допомагає вивчення життя інших людей, які прагнули пізнавати Бога. Їхній досвід допомагає мені бути більш терплячим у моїх зусиллях та розпізнавати власні духовні спонукання й довіряти їм. Одним словом, вони допомагають мені краще зрозуміти, як Господь взаємодіє зі Своїми дітьми.
Можливо саме тому під час зборів, на яких Церкву було організовано, Господь заповідав святим: “Ось, має вестися запис серед вас” (Учення і Завіти 21:1). Історичний літопис, збережений першими членами Церкви, є важливим джерелом вивчення того, як Господь з нами взаємодіє. Я помітив, що він особливо корисний для того, щоб вивчати одкровення в історичному контексті з використанням матеріалів, що містяться в розділах “Відновлення” та “Історія Церкви” в “Євангельській бібліотеці”.
Ось три взаємопов’язані уроки, які я цього року засвоїв завдяки вивченню книги Учення і Завіти та ранньої історії Церкви.
Запитання передують одкровенню
Майже всі одкровення, що містяться в Ученні і Завітах, були дані у відповідь на запитання. Здається, що лише одне було непередбаченим божественним втручанням (див. Учення і Завіти 27). Запитання, що вели до цих одкровень, були спричинені вивченням Писань, нестерпними випробуваннями або тогочасними суспільними подіями1. Вони відображають віру, допитливість, сумніви і страхи перших святих.
Учення і Завіти 42—це відповідь на п’ять конкретних запитань про те, як святим слід збиратися і підтримувати одне одного2. Господні відповіді є важливими не лише за своїм змістом, але також і тому, що вони розповідають нам про те, як діє одкровення. Святі були підготовлені завдяки своїм обставинам і своїм розмірковуванням. Вони формулювали питання, приходили з ними до Господа і по-справжньому цінували Його відповіді.
Подумайте, як ви реагуєте на інформацію, яку отримуєте поза певним контекстом, наприклад, небажана веб-реклама якогось взуття. Вона вас може зацікавити, але, найвірогідніше, ви її проігноруєте. Втім коли вам потрібне взуття і ви шукаєте собі пару, яка відповідає вашим запитам і вашому розміру, ви уважно розглянете те, що знайшли і приймете рішення діяти. Те саме стосується наших духовних пошуків.
Господь поважає нашу свободу волі
Наш вибір має значення не лише для нашого особистого зростання, але і для формування Господньої роботи на землі. Він—диригент, а ми—оркестранти. Наші таланти, минуле та рішення сприяють красі музики. Кертленд, шт. Огайо, посів таке визначне місце в ранньому періоді історії Церкви частково тому, що перші місіонери вирішили зупинитися там і відвідати друзів по дорозі до того місця, куди їх було покликано служити. Їхні знайомства і їхнє натхненне рішення відвідати Кертленд були важливими для просування Відновлення.
І Господь дозволяє всім нам, як і Джозефу Сміту,припускатися помилок. Ми—Його діти, і, як всі мудрі батьки, Він зацікавлений у нашому зростанні й хоче, аби ми навчалисяз власного досвіду.
Господь допустив, щоб Джозеф Сміт дав перші 116 сторінок перекладу Книги Мормона Мартіну Гаррісу, хоча й знав, що вони будуть втрачені. Цей досвід був болісним для Джозефа, але він навчився бути більш обережним управителем. Він здобув прощення і був “знову покликаний на цю роботу” (Учення і Завіти 3:10).
Тут трохи і там трохи
Господь не вручив Джозефу Сміту повний збірник інструкцій у Священному гаю. Одкровення є відображенням діалогу, який постійно вівся між Господом і Пророком. Іноді вони відкривали бачення вічності. Часто їх було достатньо для потреб того дня, і Джозеф повертався пізніше з додатковими запитаннями.
Перші одкровення містили наказ святим збиратися і будувати місто Сіон у Міссурі. Коли святих вигнали з тієї місцевості, Господь спрямував Джозефа Сміта спробувати повернути свої землі спочатку за допомогою Табору Сіону, а пізніше за допомогою звернення до уряду. Потім Джозеф дізнався, що Сіон буде набагато більшим, ніж одне місто. Збирання могло тривати в інших місцях, коли святі встановлювали коли і будували храми3.
З часом обставини, у яких жили святі, разюче змінювалися. Яке благословення мати неперервне одкровення, що допомагає нам не загубитися серед потреб мінливого світу! Фундамент євангелії залишається незмінним, але неперервне Відновлення передбачає наявність постійних змін.