Завіти з Богом нас зміцнюють, захищають і готують до вічної слави
Приймаючи рішення укласти завіти і дотримуватися їх, ми будемо благословенні більшим щастям у цьому житті і славетним вічним життям у світі прийдешньому.
Сестри, яка радість бути на всесвітньому зібранні сестер! У нас, жінок, які уклали завіти з Богом і дотримуються їх, є спільні духовні узи, які допомагають протистояти труднощам сьогодення і готуватися до Другого пришестя Ісуса Христа. А дотримання цих завітів дає нам можливість бути жінками, які можуть мати вплив і приводити інших людей до Спасителя.
Ті, хто охристився, уклали у той незабутній день завіт узяти на себе ім’я Ісуса Христа, завжди пам’ятати Його, дотримуватися Його заповідей і служити Йому до кінця. Коли ми так чинимо, Небесний Батько обіцяє пробачити наші гріхи і дати нам супровід Святого Духа. Ці благословення є першим кроком на шляху, який, якщо ми будемо невпинно йти ним уперед і витерпимо до кінця, дозволить нам жити з Ним і Його Сином, Ісусом Христом, у целестіальному царстві. Кожна охрищена людина отримує обіцяння мати ці привілеї, якщо дотримується завітів, укладених у той особливий день.
Люди, які укладають подальші завіти у храмі, отримують могутні обіцяння, що обумовлюються їхньою особистою вірністю. Ми урочисто обіцяємо виконувати Божі заповіді, жити за євангелією Ісуса Христа, бути морально чистими й присвячувати свій час і таланти служінню Господу. У свою чергу Бог обіцяє благословення у цьому житті й можливість повернутися до Нього1. У процесі цього ми отримуємо силу, або, іншими словами, нас нею обдаровують, щоб мати здатність розрізняти між істинним і хибним, між правильним і неправильним серед бентежних і негативних голосів, які атакують нас з усіх боків. Який могутній дар!
Коли я готувалася до першого відвідування храму, моя мама і досвідчені сестри Товариства допомоги допомогли мені вибрати все необхідне, зокрема й красивий церемоніальний одяг. Але найважливіша підготовка відбулася до того, як я дізналася, що мені одягати. Після співбесіди на визначення моєї гідності єпископ пояснив, які завіти я укладатиму. Завдяки його докладним поясненням я мала змогу поміркувати про ті завіти і підготуватися до того, щоб укласти їх.
У призначений день я отримала храмові обряди з відчуттям вдячності й миру. І хоча я не розуміла до кінця повного значення завітів, укладених того дня, я все ж знала, що зв’язана тими завітами з Богом і що за умови їхнього дотримання мені обіцяні благословення, які навіть важко осягнути. З того першого відвідування дому Господа я постійно отримувала запевнення, що дотримання укладених з Богом завітів дає нам можливість покладатися на силу Спасителя, яка зміцнює нас під час неминучих випробувань, дає захист від впливу супротивника і готує до майбутньої вічної слави.
Життєві події можуть бути різними: смішними і жахливим, брутальними і прекрасними. Кожна подія допомагає нам краще зрозуміти всеохоплюючу любов Батька і нашу здатність змінюватися завдяки Спасителевому дару благодаті. Що б ми не скоїли—незначну похибку чи серйозне порушення,—дотримання завітів дає можливість силі Спасителя очищувати нас, поки ми навчаємося з власного досвіду. Якщо ми звертаємося до Спасителя, Він поруч, аби підхопити, коли ми падаємо.
Чи було у вашому житті так, що ви стояли на високій скелі, пальцями ніг упираючись в її край і маючи прірву за спиною? Навіть якщо ви знаєте, що надійно під’єднані до системи міцних мотузок і спорядження, яке допоможе вам безпечно дістатися до підніжжя скелі, під час спуску ваше серце буде калатати. Аби зробити крок назад зі скелі й повиснути в повітрі, необхідно бути впевненим, що анкер надійно закріплено в чомусь нерухомому. Вам слід довіряти людині, яка буде контролювати рівень натягу мотузки, поки ви спускатиметеся. І хоча спорядження надає вам певну змогу контролювати свій спуск, ви повинні бути впевнені, що ваш напарник не дасть вам упасти.
Я добре пам’ятаю, як кілька років тому ми спускалися з групою молодих жінок. Я мала бути першою. Зробивши крок назад зі скелі, я раптом почала неконтрольовано падати вниз. На щастя, мотузка смикнулася і мій надто швидкий спуск зупинився. Звисаючи на половині шляху вниз поруч з кам’янистими виступами, я палко молилася за когось або за щось, що не дало мені впасти на скелі.
Пізніше я дізналася, що болт анкера надійно не закріпили, і як тільки я зробила крок вниз, людину, яка страхувала мене, повалило на спину і швидко потягло до краю скелі. Якимось чином цей чоловік швидко уперся ногами в каміння. Закріпившись у цьому положенні, він зміг, докладаючи важких зусиль, перебираючи по черзі руками мотузку, спустити мене вниз. Хоча я не бачила його, я знала, що він робить усе можливе, аби врятувати мене. Інший друг стояв біля підніжжя скелі, готовий підхопити мене, якщо мотузка не витримає. Коли він зміг до мене дотягнутися, то схопив моє кріплення і спустив до землі.
Якщо Ісус Хритсос є нашим анкером і надійним напарником, ми обов’язково будемо відчувати Його силу в часи випробувань і обов’язково подолаємо їх з Його допомогою. Як навчав президент М. Рассел Баллард: “Віра в Бога і Його Сина, Господа Ісуса Христа, … є якорем, який ми повинні мати в житті, аби міцно за нього триматися під час соціальної нестабільності та злочестивості. … Наша віра … повинна бути зосереджена на Ісусі Христі, Його житті та Його Спокуті й на відновленні Його євангелії”2.
Духовне спорядження, яке не дає нам розбитися об скелі випробувань—це наше свідчення про Ісуса Христа і завіти, які ми укладаємо. Ми можемо покладатися на цю підтримку, яка спрямує нас і приведе до безпеки. Оскільки Спаситель хоче бути поруч з нами, Він не дозволить, щоб ми опинилися поза межами Його досяжності. Навіть у часи страждань і смутку Він поруч, аби надихнути і підбадьорити. Його сила також допомагає відновитися від впливу рішень інших людей, які часто бувають руйнівними. Утім ми всі повинні мати спорядження і бути певними, що вузли надійно зав’язані. Необхідно, щоб своїм анкером ми міцно закріпилися у Спасителі, аби бути зв’язаними з Ним своїми завітами3.
Як ми зміцнюємо цей анкер? Ми молимося зі смиренним серцем, вивчаємо і обдумуємо Писання, приймаємо причастя в дусі покаяння і благоговіння, намагаємося дотримуватися заповідей і виконуємо пораду пророка. І якщо ми виконуємо свої повсякденні справи у “вищий і святіший”4 спосіб, наш зв’язок зі Спасителем посилюється і, у той же час, ми допомагаємо іншим приходити до Нього.
Що означає “у вищий і святіший спосіб”? Ми намагаємося дотримуватися євангельських принципів під час будь-якої взаємодії з іншими людьми. Ми дбаємо про нужденних, щиро піклуючись про них, виявляючи любов шляхом простого служіння. Ми ділимося доброю новиною євангелії з тими, кому потрібен мир і сила в житті і “вони не знають, де знайти її”5. Ми працюємо, щоб об’єднати сім’ї по обидва боки завіси. А для тих, хто уклав завіти у домі Господа, Президент Нельсон пояснив: “Кожний дорослий відвідувач храму носитиме священний храмовий одяг священства, [який] … нагадує нам … щодня ходити шляхом завітів у вищий і святіший спосіб”6. Це не те, що ми робимо час від часу. Це те, що є вирішальними для нашого повсякденного щастя і вічної радості.
Немає нічого важливішого для нашого вічного розвитку, ніж дотримання завітів, укладених з Богом. Коли наші священні храмові завіти діють, ми можемо вірити у радісне возз’єднання зі своїми близькими по той бік завіси. Та дитина, батько чи матір або ж подружжя, які вже пішли з земного життя, сподіваються усім своїм серцем, що ви залишатиметеся вірними завітам, які поєднують вас разом навіки. Якщо ми нехтуємо чи легковажимо своїми завітами з Богом, то піддаємо небезпеці ті вічні узи. Зараз настав час покаятися, все виправити і спробувати ще раз.
Щастя буде нічого не вартим, якщо ми проміняємо благословення вічної радості на миттєве задоволення. Скільки б років нам не було, ця істина є абсолютною: ключем до тривалого щастя є життя за євангелією Ісуса Христа і дотримання укладених завітів. Наш пророк, Президент Нельсон, підтвердив, що “наша найбільша безпека і наше єдине тривале щастя полягає в тому, щоб триматися за жезл відновленої євангелії Ісуса Христа з усіма завітами і обрядами. Коли ми так робимо, то можемо безпечно долати бурхливі води, бо у нас є доступ до Божої сили”7.
Багато з нас пливе бурхливими водами. Коли на нас накочуються хвилі випробувань і нам нічого не видно через потоки сліз, які проливаються внаслідок тих труднощів, ми, можливо, не знаємо, в якому напрямку спрямувати свій життєвий човен. Ми навіть можемо думати, що нам не вистачить сил дістатися до берега. Згадавши про те, ким ви є—улюбленою дитиною Бога,—чому ви на землі, і про свою мету—жити з Богом і своїми рідними в целестіальному світі,—ви зможете бачити чіткіше і знайти правильний напрямок. Посеред бурі є яскраве світло, яке вказує нам шлях. “Я є світло, що сяє у темряві”8,—проголосив Ісус. Ми обов’язково будемо в безпеці, якщо дивитимемося на Його світло і зберігатимемо цілісність своїх завітів.
Я маю привілей зустрічатися з жінками різного віку, які живуть за різних обставин і які дотримуються своїх завітів. Кожного дня вони звертаються за спрямуванням до Господа і Його пророка, а не до популярних медіа. Попри свої особисті випробування і згубні філософії світу, які намагаються відвести їх від дотримання завітів, вони рішуче налаштовані залишатися на шляху завітів. Вони покладаються на обіцяння, що матимуть “усе, що має Мій Батько”9. І скільки б років вам не було, кожна з вас, жінок, які уклали завіти з Богом, спроможна мати в собі світло Господа і вести до Нього інших людей10. Завдяки дотриманню завітів Він благословить вас Своєю силою священства і дасть можливість справляти глибокий вплив на всіх, з ким ви спілкуєтеся. Як сказав Президент Нельсон, ви є жінками, які здійснять пророцтва, дані раніше!11
Дорогі сестри! Найголовніше—залишайтеся на шляху завітів, який веде до Ісуса Христа! Ми мали благословення прийти на землю в час, коли храми є по всій земній кулі. Укладання і дотримання храмових завітів є можливим для кожного гідного члена Церкви. Доросла молодь! Не чекайте на укладання шлюбу або служіння на місії, щоб укласти ті священні завіти. Ви, молоді жінки, можете підготуватися, аби, як тільки вам виповниться 18 років, ви могли отримати захист і силу, якщо ви будете готові й матимете бажання укласти й шанувати ті храмові завіти12. Ви, хто вже отримав храмові благословення, не дозволяйте, аби неприятелі чи відволікання відвели вас від цих вічних істин. Звертайтеся до перевірених джерел і вивчайте їх, аби здобути глибше розуміння священного значення укладених завітів. Ходіть до храму якомога частіше і дослухайтеся до Духа. Ви відчуєте чудове запевнення, що йдете Господнім шляхом. Ви матимете сміливість іти ним далі й вести за собою інших.
Я свідчу, що коли ми приймаємо рішення укладати завіти з Небесним Батьком і застосовувати силу Спасителя, аби дотримуватися їх, ми будемо благословенні більшим щастям у цьому житті, ніж ми можемо собі зараз уявити, і славетним вічним життям у світі прийдешньому13. В ім’я Ісуса Христа, амінь.