Навернення через підкорення волі Бога
Наше особисте навернення виявляється зокрема й у тому, що ми виконуємо обовʼязок ділитися євангелією Ісуса Христа зі світом.
Я вдячний Президенту Расселу М. Нельсону за могутній пророчий заклик служити на місії і за натхненне місіонерське послання президента М. Рассела Балларда і старійшини Маркоса А. Айдукайтіса, які прозвучали цього ранку.
Місіонерське призначення до Великої Британії наприкінці минулого року дозволило мені подумати про дорогоцінні духовні події, які були визначальними для мого рішення служити місіонером1. Коли мені було 15 років, моєму улюбленому старшому брату, Джо, було 20 і він мав право служити на місії. У Сполучених Штатах через корейський конфлікт дуже небагатьом було дозволено служити на місії. З кожного приходу можна було покликати тільки когось одного на рік2. Стало несподіванкою, коли наш єпископ попросив Джо обговорити цю можливість з нашим батьком. Джо готував заяви на вступ до університету на медичний факультет. Наш батько, який не був активним у Церкві, зробив фінансові заощадження, щоб допомогти йому здобути цю освіту, і був проти того, щоб Джо їхав на місію. Тато вважав, що Джо міг би принести більше користі, навчаючись на медичному факультеті. Це стало величезною проблемою в нашій сімʼї.
Під час памʼятного обговорення з моїм мудрим і зразковим старшим братом ми дійшли висновку, що його рішення служити чи ні на місії і чи слід відкласти здобуття освіти, залежить від відповіді на три запитання: (1) Чи є Ісус Христос Божим Сином? (2) Чи є Книга Мормона словом Бога? І (3) Чи є Джозеф Сміт пророком Відновлення? Якщо відповідь на ці запитання буде “так”, то було зрозуміло, що Джо міг би принести більше користі, поширюючи у світі євангелію Ісуса Христа, а не ставши лікарем, як планувалося раніше3.
Того вечора я палко і щиро молився. Дух, безперечно підтвердив мені, що відповіді на всі ці три запитання були ствердними. То була для мене знаменна подія. Я зрозумів, що кожне рішення, яке я буду приймати упродовж всього свого життя, буде основуватися на цих істинах. Я також знав, що служитиму на місії, якщо мені випаде така нагода. Упродовж життя, маючи можливість служити й набувати духовного досвіду, я зрозумів, що справжнє навернення—це результат свідомого прийняття Божої волі і що Святий Дух може скеровувати нас в наших діях.
Я вже мав свідчення про божественність Ісуса Христа як Спасителя світу. Того вечора я отримав духовне свідчення про Книгу Мормона4 і про пророка Джозефа Сміта.
Джозеф Сміт був знаряддям у Господніх руках
Ваше свідчення зміцниться, якщо ви знатимете у своєму серці через молитву, що пророк Джозеф Сміт був знаряддям у Господніх руках. Упродовж останніх восьми років одним з моїх завдань у Кворумі Дванадцятьох Апостолів було розглянути і прочитати всі дивовижні папери й документи та дослідження Джозефа Сміта і підготувати до публікації видання Святі5. Моє свідчення про пророка Джозефа Сміта й захоплення ним надзвичайно зміцнилися, і я краще зрозумів його, прочитавши про надихаючі подробиці його життя та служіння пророком, на яке його було висвячено наперед.
Переклад Джозефом Книги Мормона, здійснений даром і силою Бога, став фундаментом для Відновлення6. Книга Мормона є внутрішньо послідовною, красиво написаною і містить відповіді на важливі життєві питання. Це ще одне свідчення про Ісуса Христа. Я свідчу, що Джозеф Сміт був праведним, сповненим віри і що він був знаряддям у Господніх руках, щоб явити світу Книгу Мормона.
В одкровеннях і подіях, про які написано в Ученні і Завітах, сказано про ключі, обряди і завіти, необхідні для спасіння і піднесення. В них викладено не тільки основні принципи, необхідні для встановлення Церкви, але й подається глибока доктрина, яка дозволяє нам зрозуміти мету життя і дає нам вічну перспективу.
Один з численних прикладів того, що Джозеф Сміт—пророк, знаходиться у 76-му розділі Учення і Завітів. Це чіткий запис видіння небес, зокрема царств слави, яке пророк Джозеф Сміт і Сідні Рігдон були благословенні побачити 16 лютого 1832 року. На той час переважна більшість церков навчала, що Спокута Спасителя не забезпечить спасіння для більшості людей. Вважалося, що мало хто спасеться, а переважну більшість людей буде приречено до пекла і піддано прокляттям, у тому числі нескінченним катуванням найжахливішої та невимовної інтенсивності7.
В одкровенні, вміщеному в 76-му розділі, описано славетне видіння ступенів слави, де переважна більшість дітей Небесного Батька, які були доблесними у своєму доземному стані, будуть надзвичайно благословенні після Останнього суду8. Це видіння трьох ступенів слави, найнижче з яких “перевершує всіляке розуміння”9, є прямим спростуванням тодішньої сильної, але помилкової доктрини про те, що більшість людей буде приречена на пекло і прокляття.
Коли ви усвідомлюєте, що Джозефу Сміту було лише 26 років, що він не був дуже освіченим і майже або зовсім не володів класичними мовами, з яких була перекладена Біблія, тоді ви розумієте, що він справді був знаряддям у Господніх руках. Він відчув натхнення вжити у 17-му вірші 76-го розділу слово неправедних замість слова проклятих, яке вжито в Євангелії від Івана10.
Цікаво, що через 45 років провідник англіканської церкви й академічний вчений-класик11 Фредерік В. Фаррар, який віддав багато років життя написанню книги The Life of Christ12, стверджував, що визначення прокляття у Біблії короля Джеймса було результатом помилок перекладу з гебрейської та грецької мов на англійську13.
У наші дні багато людей прийняли ідею, що гріх не матиме жодних наслідків. Вони підтримують безумовне потурання гріху без покаяння. У нашій відкритій через одкровення доктрині не тільки спростовується ідея про те, що більшість людей буде засуджено на потрапляння у пекло і прокляття, але також встановлюється, що особисте покаяння є необхідною умовою, щоб Спокута Спасителя мала силу в житті людини і дала їй можливість успадкувати целестіальне царство14. Я свідчу, що Джозеф Сміт справді був знаряддям у Господніх руках для здійснення Відновлення Його євангелії!
Завдяки Відновленню євангелії Ісуса Христа ми розуміємо важливість і покаяння, і “діян[ь] праведності”15. Ми розуміємо надзвичайне значення Спокути Спасителя та Його спасительних обрядів і завітів, зокрема й тих, які виконуються й укладаються у храмі.
“Діяння праведності” чиняться завдяки наверненню і є результатом навернення. Справжнє навернення відбувається через свідоме прийняття волі Бога й віддане її виконання16. Безліччю наслідків і благословень, які приходять завдяки наверненню, є справжній і постійний мир та особиста гарантія нескінченного щастя17, незважаючи на бурі цього життя.
Навернення до Спасителя змінює тілесну людину на освячену, народжену заново, очищену особу—нове творіння у Христі Ісусі18.
Багато кого утримують від істини, бо вони не знають, де знайти її
Які зобовʼязання приходять завдяки наверненню? У тюрмі в Ліберті пророк Джозеф зазначив, що багато “кого утримують від істини, бо вони не знають, де знайти її”19.
У вступних словах Господа до Учення і Завітів міститься грандіозне проголошення Господнього наміру, що стосується нас. Він проголосив: “Отже, Я, Господь, знаючи про лихо, яке прийде на жителів землі, покликав Мого слугу Джозефа Сміта молодшого і говорив до нього з небес, і дав йому заповіді”. Далі Він вказує: “Щоб повноту Моєї євангелії могло бути проголошено слабкими й простими до кінців землі”20. Це стосується й місіонерів повного дня. Це стосується й кожного з нас. Це має бути таким собі лазерним фокусом для кожного, хто був благословенний наверненням до волі Божої. Спаситель милостиво запрошує нас бути Його голосом та Його руками21. Любов Спасителя буде нашим провідним світлом. Спаситель навчав Своїх учнів: “Тож ідіть, і навчіть всі народи”22. А Джозефу Сміту Він проголосив: “Проповідуйте Мою євангелію кожному створінню, хто ще не отримав її”23.
3 квітня 1836 року, на Великдень у Пасхальну неділю, через тиждень після освячення Кертлендського храму, Господь явив Себе Джозефу та Оліверу Каудері у дивовижному видінні. Господь прийняв храм і проголосив: “Це початок благословення, яке буде пролито на голови Мого народу”24.
Після закінчення цього видіння явився Мойсей “і ввірив … ключі збирання Ізраїля з чотирьох частин землі і виведення десяти колін з північного краю”25.
Президент Рассел М. Нельсон, наш улюблений сьогодні пророк, який тримає ті ж самі ключі, цього ранку так навчав: “Ви, молоді чоловіки, були збережені для цього часу, коли відбувається обіцяне збирання Ізраїля. Служачи на місії, ви відіграєте ключову роль у цій безпрецедентній події!”26
Щоб мати мандат від Спасителя ділитися євангелією і ставати тими, ким ми маємо бути, нам потрібно стати наверненими до волі Бога; нам потрібно любити своїх ближніх, ділитися відновленою євангелією Ісуса Христа і запрошувати всіх прийти і побачити. Як члени Церкви, ми високо цінуємо відповідь пророка Джозефа, яку він дав у 1842 році Джону Вентворту, редактору газети Chicago Democrat. Той просив надати йому інформацію про Церкву. Джозеф закінчив свою відповідь словами “Стяг істини” як передмову до тринадцяти пунктів Уложення віри. У цьому “Стязі істини” стисло викладено те, що необхідно виконати:
“Жодна нечиста рука не може зупинити прогрес цієї роботи. Нехай вирують переслідування, нехай об’єднуються погромники, нехай збираються армії, нехай зводяться наклепи, але істина Божа просуватиметься сміливо, шляхетно і незалежно, доки не проникне на кожний континент, відвідає кожний край, пронесеться кожною країною і зазвучить у кожному вусі, доки цілі Бога не буде досягнуто і Великий Єгова не скаже, що роботу виконано”27.
Це гучний заклик до поколінь святих останніх днів, особливо місіонерів. У дусі написаного у “Стязі істини” ми дякуємо за те, що у розпал всесвітньої пандемії віддані місіонери ділилися євангелією. Місіонери, ми вас любимо! Господь просить кожного з нас ділитися Його євангелією словом і ділом. Наше особисте навернення виявляється зокрема й у тому, що ми виконуємо обовʼязок ділитися євангелією Ісуса Христа зі світом.
Завдяки благословенням, що приходять від того, що ми ділимося євангелією, зростає наше навернення до волі Бога і Бог стає понад усе в нашому житті28. Ми благословляємо інших відчути “могутню зміну” серця29. Існує справжня вічна радість у тому, щоб допомагати приводити душі до Христа30. Труд заради навернення себе та інших—це благородне завдання31. Я свідчу про це в ім’я Ісуса Христа, амінь.