Шлях завітів—шлях до вічного життя
Шлях до досконалості—це шлях завітів, а Ісус Христос—це центр усіх обрядів і завітів.
Один могутній цар бажав, щоб його син правив в одному з його царств. Принц мав учитися і зростати в мудрості, щоб зайняти той трон. Одного дня цар зустрівся з принцом і розповів йому про свій план. Вони зійшлися на тому, що принц має піти до іншого міста, щоб здобути там досвід. Там він стикнеться з випробуваннями, а також матиме багато чого хорошого. Після цього цар відправив його до того міста, де принц повинен був довести свою вірність царю і продемонструвати, що він готовий отримати привілеї і обов’язки, які цар для нього підготував. Принцу була дана свобода вибирати—отримати ці привілеї і обов’язки чи ні, в залежності від його бажань і його вірності. Я впевнений, що ви хочете дізнатися, що ж сталося з принцом. Чи повернувся він, щоб успадкувати царство?
Дорогі брати і сестри, кожен з нас є принцом або принцесою. Люблячий Небесний Батько послав нас у це смертне життя, щоб насолоджуватися благословенням мати фізичне тіло, яке стане безсмертним завдяки Спокуті і Воскресінню Ісуса Христа. Нам потрібно підготуватися до повернення у присутність Бога, довівши, що ми “робитим[емо] … все, що Господь Бог [наш] накаже [нам]” (Авраам 3:25).
Щоб допомогти нам, Спаситель прийшов викупити нас і показати нам шлях для повернення до Бога. Божих дітей запрошено прийти до Спасителя і вдосконалюватися в Ньому. У Писаннях ми знаходимо запрошення прийти до Господа, яке повторюється більше 90 разів, і більше половини з них—особисті запрошення від Самого Господа. Прийняти запрошення Спасителя означає взяти участь у Його обрядах і дотримуватися наших з Ним завітів. Ісус Христос—“дорога, і правда, і життя” (Іван 14:6), і Він запрошує нас “усіх прийти до Нього і скуштувати від Його доброти; і Він ні від кого не відмовляється, хто приходить до Нього” (2 Нефій 26:33).
Наше вивчення і навчання євангелії поглиблює наше навернення до Небесного Батька та Ісуса Христа і допомагає нам стати більш схожими на Них. І хоча не було відкрито “точний час і спосіб надання благословень піднесення, [які] будуть даровані”, ми все одно отримуємо запевнення в цьому (М. Рассел Баллард, “Надія на Христа”, Ліягона, трав. 2021, с. 55).
Первосвященник Алма, навчаючи у землі Зарагемля, розповів про проникливе запрошення Ісуса Христа:
“Тож Він посилає запрошення всім людям, бо руки милості простерті до них, і Він каже: Покайтеся, і Я прийму вас.
Дійсно, Він каже: Прийдіть до Мене, і ви скуштуєте від плоду дерева життя” (Алма 5:33–34).
Сам Спаситель запрошує нас прийти до Нього і взяти на себе Його ярмо, щоб ми могли знайти спокій у цьому бурхливому світі (див. Матвій 11:28–29). Ми йдемо до Христа, коли “виявля[ємо] віру в [Нього], щодня ка[ємо]ся, укла[даємо] завіти з Богом при отриманні обрядів спасіння і піднесення та [терпимо] до кінця, дотримуючись цих завітів” (Загальний довідник: Служіння в Церкві Ісуса Христа Святих Останніх Днів, 1.2.1, ChurchofJesusChrist.org). Шлях до досконалості—це шлях завітів, а Ісус Христос—це центр усіх обрядів і завітів.
Цар Веніямин навчав, що через завіти, які ми уклали, ми стаємо синами і дочками Христа, Який духовно народив нас, і під такою назвою нас зроблено вільними, бо “не дано ніякого іншого імені, через яке приходить спасіння” (див. Мосія 5:7–8). Ми спасенні, коли терпимо до кінця, “наслідуючи приклад Сина Бога живого” (2 Нефій 31:16). Нефій говорив, що ще не все зроблено, коли ми просто ступаємо на тісну і вузьку путь; ми “повинні просуватися вперед з непохитною вірою в Христа, маючи справжню яскравість надії, і любов до Бога і до всіх людей” (див. 2 Нефій 31:19–20).
Доктрина Христа допомагає нам знайти шлях завітів і залишатися на ньому, а євангелія організована таким чином, що Господні обіцяні благословення отримуються через священні обряди і завіти. 16 січня 2018 р. Божий пророк, Президент Рассел М. Нельсон, під час телетрансляції закликав нас: “Залишайтеся на шляху завітів. Ваше зобов’язання іти за Спасителем шляхом укладання і дотримання завітів з Ним відкриє двері всім духовним благословенням і привілеям, доступним чоловікам, жінкам і дітям, де б вони не жили. … Мета, досягнути якої бажає кожен з нас,—це бути обдарованими силою в домі Господа, запечататися із сім’єю, бути вірними укладеним у храмі завітам, які дадуть нам змогу отримати найбільший дар від Бога—вічне життя” (“Разом уперед”, Ліягона, квіт. 2018, с. 7).
Бог не розірве Свої стосунки з жодною вірною людиною, яка дотримується завітів, і також не утримає Свої обіцяні благословення вічного життя від неї. І коли ми шануємо священні завіти, то наближаємося до Спасителя. Вчора старійшина Девід А. Беднар навчав нас, що євангельські завіти і обряди діють у нашому житті як компас, аби дати нам кардинальне скерування, щоб прийти до Христа і стати більше схожими на Нього.
Шлях назад до Бога позначається завітами. Обряди хрищення й отримання дару Святого Духа, висвячення у священство і причастя ведуть нас до Господнього храму, щоб ми взяли участь у Його обрядах піднесення.
Я хочу нагадати дві речі, на яких наголошував наш Спаситель, щоб допомогти нам вірно дотримуватися завітів:
-
Святий Дух може навчати нас, нагадувати нам про вчення Спасителя і завжди перебувати з нами (див. Іван 14:16, 26). Він може бути нашим постійним супутником, щоб скеровувати нас на шляху завітів. Президент Рассел М. Нельсон навчав, що “в майбутньому буде неможливо вижити духовно без скеровуючого, спрямовуючого, втішаючого й постійного впливу Святого Духа” (“Одкровення для Церкви, одкровення для нашого життя”, Ліягона, трав. 2018, с. 96).
-
Спаситель запровадив обряд причастя, щоб ми могли завжди пам’ятати Його і щоб Його Дух завжди був з нами. Хрищення відкриває ворота до вічного життя, а причастя допомагає нам просуватися вперед з непохитною вірою по шляху завітів. Прийняття причастя буде свідченням Батьку про те, що ми завжди пам’ятаємо Його Сина. І якщо ми завжди будемо пам’ятати Його і дотримуватися Його заповідей, то Його Дух зможе бути з нами. Разом з цим обіцянням Господь поновлює обіцяне відпущення гріхів, коли ми смиренно каємося в них.
Залишаючись вірними своїм завітам, нам слід намагатися завжди мати Духа, щоб підготуватися й гідно прийняти причастя, а також ми регулярно приймаємо причастя, щоб Дух завжди був з нами.
Коли нашій доньці було п’ять років, у неї була машинка на батареї, на якій вона любила їздити по дому. Одного вечора вона підійшла до мене і сказала: “Тату, моя машинка більше не їздить. Можна взяти трохи пального з твоєї машини, щоб моя знову могла їздити? Можливо, їй потрібне пальне, як і твоїй машині, щоб їздити”.
Пізніше я побачив, що батарея розрядилася, тож я сказав, що десь за годину вона зможе їздити знову. Вона з такою радістю відповіла: “Так! Ми поїдемо за заправку”. Я просто під’єднав батарею до розетки для зарядки, і вже через годину завдяки зарядженій батареї донька могла знову їздити в машинці. Після цього вона знала, що важливо завжди перезаряджати батарею, під’єднавши її до розетки.
Так само, як наша донька дізналася про взаємозв’язок між батареєю і струмом, щоб їздити на машинці, ми також дізнаємося про Ісуса Христа, причастя і Духа. Дух потрібен нам, щоб допомогти йти цим смертним життям і вірно дотримуватися завітів, а причастя потрібно, щоб давати енергію нашій духовній сутності. Поновлення нашого завіту хрищення і прийняття причастя спонукають до вірного дотримання всіх інших завітів. Щасливий кінець гарантований, якщо ми з молитвою вивчаємо і шануємо запрошення Спасителя та насолоджуємося Його обіцяними благословеннями. Він сказав: “І щоб ти міг повніше утримувати себе незаплямованим від світу, ходи в дім молитви і піднось свої священнодійства в Мій святий день” (Учення і Завіти 59:9).
Я свідчу, що тим, хто дотримується завітів, обіцяно “мир у цьому світі і вічне життя у тому світі, що прийде” (Учення і Завіти 59:23). Я свідчу: якщо ви регулярно прийматимете Спасителя через символи причастя, Його Дух скеровуватиме вас на шляху завітів і ви залишатиметеся вірними своїм завітам. В ім’я Ісуса Христа, амінь.