“Урок 10 Підготовчий матеріал для уроку: Наслідувати приклад покірності Ісуса Христа”, Ісус Христос і Його вічна євангелія. Матеріал для вчителя (2023)
“Урок 10 Підготовчий матеріал для уроку”, Ісус Христос і Його вічна євангелія. Матеріал для вчителя
Урок 10 Підготовчий матеріал для уроку
Наслідувати приклад покірності Ісуса Христа
Чи є у вашому житті людина, яка є “смиренною, лагідною, покірною, терпеливою, сповненою любові, бажаючою підкорятися усьому, що Господь вважає за належне заподіяти нам, саме як дитина підкоряється своєму батькові”? (Мосія 3:19). Ці якості, подібні до Христових, досяжні для будь-кого з нас, хто прагне розвинути їх. Спаситель є досконалим прикладом покірності волі Небесного Батька. Під час вивчення подумайте про значущість наступного висловлювання Президента Езри Тефт Бенсона: “Чоловіки і жінки, які підкоряються у своєму житті Богу, побачать, що Він може зробити з їхнього життя щось набагато більше, ніж можуть зробити вони” (“Jesus Christ—Gifts and Expectations”, Ensign, Dec. 1988, 4).
Частина 1
Як смирення і лагідність сповнюють мене силою?
Дехто може відчувати, що смирення є ознакою слабкості. Вони можуть вважати, що смиренні люди лякливі і сором’язливі. Але ці слова не описують Ісуса Христа, Який є досконалим прикладом смирення і лагідності.
Розгляньте деякі приклади, коли Спаситель виявляв силу, сміливість і рішучість: Він впевнено проголошував, Ким Він був, навіть коли це загрожувало Його життю (див. Іван 8:54–59); Він рішуче очистив храм, коли той оскверняли (див. Maтвій 21:12–13; Іван 2:14–17); Він сміливо захищав пригноблених (див. Іван 8:1–11; Maрк 2:14–17) і Він був безстрашним перед лицем звинувачень і критики (див. Maтвій 16:1–12; Лука 20:19–26).
Як смирення може привести до набуття більшої особистої влади і сили? Ми дізнаємося, що бути смиренним—це “вдячно визнавати свою залежність від Господа—розуміти, що ми завжди потребуємо Його підтримки. …
Під час Свого земного священнослужіння [Ісус Христос] завжди визнавав, що Його сила приходила завдяки тому, що Він покладався на Свого Батька. Він сказав: “Я нічого не можу робити Сам від Себе. … Не шукаю бо волі Своєї, але волі Отця, що послав Мене” (Іван 5:30)” (Gospel Topics, “Humility”, topics.ChurchofJesusChrist.org).
Те смирення, з яким Спаситель підкорявся волі Свого Батька, також пов’язане з Його лагідністю (див. Maтвій 11:29). Старійшина Девід А. Беднар, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав:
Лагідність є визначальною рисою Викупителя. Вона є проявом праведної чуйності, великого самовладання і готовності упокорюватися. …
Великий Викупитель, Який “спустився нижче всього” [Учення і Завіти 88:6] і страждав, кровоточив та помер, аби “очистити нас від неправди всілякої” [1 Івана 1:9], ніжно омив укриті пилом ноги своїх учнів [Іван 13:4–5]. Така лагідність є найвидатнішою рисою Господа як служителя і провідника.
Ісус показує нам найбільший приклад праведної реакції й готовності підкоритися, яку Він виявив під час своїх надзвичайних страждань у Гефсиманії.
“А прийшовши на місце, сказав [Своїм учням]: Моліться, щоб не впасти в спокусу.
А Він Сам … на коліна припав та й молився,
благаючи: Отче, як волієш, пронеси мимо Мене цю чашу! Та проте не Моя, а Твоя нехай станеться воля” [Лука 22:40–42].
Лагідність Спасителя у цей момент, який був вирішальним для всієї вічності й був надзвичайно болісним для Нього, показує кожному з нас, як важливо на перше місце ставити Божу мудрість, а не свою власну. (“Лагідні й невибагливі серцем”, Ліягона, трав. 2018, сс. 32–33)
Частина 2
Як укладання і дотримання завітів може допомогти мені виконувати волю Бога?
Озираючись на власне життя, ви можете запитувати себе, чи це взагалі можливо для вас—бути смиренними і лагідними як Спаситель. На щастя, Ісус Христос показав нам, як підкоряти нашу волю волі Бога.
На початку Свого священнослужіння Ісус прийшов до Івана Христителя, щоб прийняти обряд хрищення. Спочатку Іван вагався і сказав: “Я повинен христитись від Тебе, і чи Тобі йти до мене?” Ісус сказав Івану, що це було необхідно, аби вони могли “виповнити усю правду” (див. Maтвій 3:13–17).
Коли ми підкоряємося обряду хрищення, це ставить нас на шлях завітів. Коли ми йдемо цим шляхом, то прагнемо виконувати заповіді і цим підкоряємося волі Бога. Президент Рассел М. Нельсон сказав про шлях завітів наступне:
Ваше зобов’язання іти за Спасителем шляхом укладання і дотримання завітів з Ним відкриє двері всім духовним благословенням і привілеям, доступним чоловікам, жінкам і дітям, де б вони не жили. (“Разом уперед”, Ліягона, квіт. 2018, с. 7)
Частина 3
Що я можу робити, аби Бог був понад усе у моєму житті?
І в Писаннях, і в наші часи завітний народ Господа часто називають домом Ізраїля. Президент Нельсон навчав:
Одним з давньоєврейських значень слова Ізраїль є “хай Бог буде понад усе”. Отже, саме ім’я Ізраїль вказує на людину, яка прагне, щоб Бог був понад усе в її житті. Ця думка дуже надихає мене!
Слово прагне дуже важливе у цьому тлумаченні слова Ізраїль. У всіх нас є наша свобода волі. … Ми можемо вибрати, щоб Бог був понад усе у нашому житті або ні. Ми можемо вибрати, щоб Бог був саме Тим, Хто має найбільший вплив у нашому житті, або ні. …
Чи прагнете ви, щоб саме Бог мав найбільший вплив на ваше життя? Чи дозволите ви, щоб Його слова, Його заповіді та Його завіти впливали на те, що ви робите кожного дня? Чи дозволите ви, щоб Його голос мав пріоритет над будь-яким іншим голосом? Чи прагнете ви в першу чергу робити все, що Він хоче, щоб ви зробили, а вже потім будь-що інше? Чи прагнете ви, щоб вашу волю було поглинуто Його волею? (“Хай Бог буде понад усе”, Ліягона, лист. 2020, сс. 92, 94)
З Писань і прикладів із життя сучасних учнів ми можемо дізнатися про можливості, випробування і благословення, які приходять, коли ми приймаємо рішення, аби Бог був понад усе у нашому житті.
Міркуючи про ваші зусилля добитися того, щоб Бог був понад усе у вашому житті, зверніть увагу на наведене далі свідчення президентки Бонні Л. Оскарсон, колишньої генеральної президентки Товариства молодих жінок:
Я свідчу, що існують великі благословення, якщо ми також готові сказати Батьку: “Нехай буде воля Твоя” [див. Учення і Завіти 109:44] і узгоджуємо нашу волю з волею Господа. … Це—випробування життя. Коли у нас це буде виходити краще, то ми знайдемо більше щастя, наша здатність отримувати особисте одкровення зросте і ми зможемо краще служити людям, матимемо більше допомоги у випробуваннях і розвинемо характер, більш подібний до Христового. (“Leaders Address Importance of Conversion at BYU Women’s Conference”, May 9, 2017, ChurchofJesusChrist.org)