“Урок 11 Підготовчий матеріал для уроку: Насолоджуватися благословеннями Господньої Церкви”, Ісус Христос і Його вічна євангелія. Матеріал для вчителя (2023)
“Урок 11 Підготовчий матеріал для уроку”, Ісус Христос і Його вічна євангелія. Матеріал для вчителя
Урок 11 Підготовчий матеріал для уроку
Насолоджуватися благословеннями Господньої Церкви
У часи, коли відвідуваність церкви серед різних релігій у багатьох куточках світу зменшується, може бути особливо важливим глибше зрозуміти, чому Ісус Христос встановив Церкву під час Свого земного священнослужіння, а потім відновив її в останні дні. Під час вивчення матеріалу подумайте, як завдяки відновленій Господній Церкві ви краще зрозуміли мету свого життя, набули додаткової сили і відчули більше радості або можете зробити це.
Частина 1
Які унікальні благословення можна отримати лише завдяки членству у Господній Церкві?
Апостол Павло навчав, що Господню Церкву збудовано “на основі апостолів і пророків, де наріжним каменем є Сам Ісус Христос” (Eфесянам 2:20). Під час Свого земного священнослужіння Ісус Христос вибрав дванадцятьох чоловіків і висвятив їх бути Своїми апостолами. Він дав їм владу і ключі священства, щоб вони могли керувати Його Церквою, навчати Його євангелії, свідчити про Його реальність і діяти від Його імені (див. Maтвій 10:1, 7–8; 16:19; Дії 1:21–22; Учення і Завіти 107:23).
Після того як Ісус Христос воскрес, Він і далі вів Свою Церкву через Своїх апостолів, які мали ключі священства, аби скеровувати роботу спасіння. Але багато хто не погоджувався з Його покликаними слугами і члени Церкви почали помилятися. Після смерті апостолів “люди перекрутили принципи євангелії і внесли недозволені зміни в організацію Церкви й обряди священства. Через це широко поширене відступництво Господь забрав владу священства з землі” (Gospel Topics, “Apostasy”, topics.ChurchofJesusChrist.org). Воно стало відомим як Велике відступництво.
Цей стан відступництва тривав, доки Небесний Батько та Ісус Христос не явилися Джозефу Сміту в 1820 році (див. Джозеф Сміт—Історія 1:16–20). Через кілька років після цього явлення Ісус Христос направив до Джозефа Сміта небесних посланців, які дарували йому владу і ключі священства (див. Джозеф Сміт—Історія 1:68–72; Учення і Завіти 110:11–16; 128:19–21). Цією божественною владою Ісус Христос покликав нових апостолів і заново встановив на землі Свою Церкву (див. Учення і Завіти 1:30).
Сьогодні Перше Президентство і Кворум Дванадцятьох Апостолів мають усю владу і всі ключі священства, потрібні для керування Господньою Церквою. Це особливо важливо для кожного з нас, хто хоче вдосконалюватися і наближатися до Христа.
Говорячи про те, наскільки важливим є відвідування Церкви для усіх “релігійних людей”, президент Даллін Х. Оукс з Першого Президентства сказав: “Відвідування церкви та активність у ній допомагають нам стати кращими людьми і мати більш позитивний вплив на життя інших людей” (“Потреба в Церкві”, Ліягона, лист. 2021, с. 24). Потім він сказав:
Звичайно, ми стверджуємо, що Писання, давні і сучасні, чітко навчають про початкову мету і потребу в Церкві, що скеровується владою нашого Господа Ісуса Христа. Ми також свідчимо, що відновлена Церква Ісуса Христа була встановлена, щоб навчати повноти Його вчення і використовувати повноваження Його священства для виконання обрядів, необхідних для того, щоб увійти в царство Бога [див. Іван 3:5]. Члени Церкви, які відмовляються відвідувати Церкву і покладаються лише на індивідуальну духовність, відокремлюють себе від таких євангельських основ: влади і благословень священства, повноти відновленого вчення, а також мотивації і нагод у застосуванні цього вчення. Вони втрачають можливість претендувати на збереження своєї сім’ї у вічності. (“Потреба в Церкві”, Ліягона, лист. 2021, с. 25)
Старійшина Роберт Д. Хейлз, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, також навчав:
Якби сили священства не було на землі, супротивник безперешкодно блукав би скрізь і панував. Не було б ні дару Святого Духа, щоб скеровувати і просвітлювати нас; ні пророків, щоб промовляти від імені Господа; не було б храмів, у яких ми могли б укладати священні, вічні завіти; не було б повноваження благословляти або христити, зцілювати або втішати. (“Blessings of the Priesthood”, Ensign, Nov. 1995, 32)
Частина 2
Як активна участь у діяльності Церкви благословляє мене та інших?
Старійшина Д.Тодд Крістофферсон, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, так навчав про благословення від активної участі у житті Церкви:
Важливо зрозуміти, що основна мета Бога—це наш розвиток. … Для цього вимагається щось більше, ніж просто бути хорошими чи відчувати духовність. Для цього потрібна віра в Ісуса Христа, покаяння, хрищення водою і Духом та витерпіти у вірі до кінця. Людина не може досягти усього цього в ізоляції, тому основна причина, чому Господь має церкву—це створити спільноту святих, які будуть підтримувати одне одного на “цій тісній і вузькій путі, яка веде до вічного життя” [2 Нефій 31:18]. (“Чому Церква”, Ліягона, лист. 2015, с. 108)
Апостол Павло навчав, як наша приналежність до спільноти святих зміцнює нас і може наближати нас до Ісуса Христа.
Старійшина Крістофферсон також пояснив, що досвід, якого ми набуваємо з іншими членами Церкви, надає нам потрібні можливості для застосування Господньої євангелії:
Як тіло Христа, члени Церкви служать одне одному в реаліях щоденного життя. Усі ми недосконалі; ми можемо ображати та ображатися. Ми часто випробовуємо одне одного нашими рисами характеру. У тілі Христа ми змушені виходити за межі концепцій і пишномовних слів та отримувати справжній практичний досвід, навчаючись “жи[ти] разом у любові” [Учення і Завіти 42:45]. (“Чому Церква”, Ліягона, лист. 2015, с. 108)
Частина 3
Що я можу зробити, аби допомогти своєму приходу або своїй філії стати місцем, де б привітніше приймали всіх людей?
Подумайте, що відчувають ті, кого щиро і тепло вітають під час відвідування церкви. Коли ви допомогли людині у вашому приході чи вашій філії відчувати це?
Ви можете розглянути наступний приклад дружньої підтримки, про який розповіла сестра Керол М. Стівенс, колишня радниця у генеральному президентстві Товариства допомоги:
[Марія] має багато друзів, які є малоактивними членами Церкви або взагалі ще не чули послання відновленої євангелії Ісуса Христа. Кожного дня вона проявляє свою віру і молиться, щоб дізнатися, хто потребує її допомоги, а потім діє згідно з отриманим спонуканням. Вона телефонує, висловлює свою любов і говорить своїм друзям: “Ви нам потрібні”. Щотижня вона проводить домашній сімейний вечір у власній квартирі і запрошує сусідів, членів Церкви і місіонерів—і вона годує їх. Марія запрошує їх прийти до Церкви, чекає на них і сидить біля них, коли вони приходять. (“У нас є велика причина радіти”, Ліягона, лист. 2013, с. 116)