Розділ 15

Праведний вплив матерів

Як мат ері мож ут ь відіграват и свою священну роль учит еля т а виховат еля своїх діт ей?

Вступ

Президент Гарольд Б. Лі якось розповідав про одну матір, яка протирала столові прибори, готуючись до вечірнього прийому. В самому розпалі приготувань її восьмирічний хлопчик увійшов до кімнати зі своєю скарбничкою і запитав: «Мамо, як ти сплачуєш десятину?»

Для дитини час поставити це запитання прийшов саме тоді, коли матері найменше хотілося, щоб їй заважали, але вона витерла руки, сіла, вони витрясли зі скарбнички монетки, і вона пояснила, як йому сплачувати десятину. Коли вона скінчила пояснення, він обійняв шию матері і сказав: «О дякую, мамо, за допомогу; тепер я знаю, як сплачувати десятину».

Коментуючи цей випадок, мати сказала дещо «дуже-дуже важливе, що всі матері повинні пам’ятати: «Я завжди матиму час для протирання приборів, але ця хвилина могла бути для мене єдиною нагодою навчити сина принципу десятини».¹

Президент Лі навчав, що «успішне материнство сьогодні простягається в майбутнє на роки й вічності».² Він підкреслював, що велике материнське призначення полягає в «зміценні домівки тут та закладенні фундаменту для домівки у вічності».³

Учення Гарольда Б. Лі

Як можуть матері позитивно впливати на своїх дітей?

Жінка має в собі силу сотворіння разом зі своїм законним чоловіком тут, і якщо вона запечатана в целестіальному шлюбі, то зможе мати вічне зростання в світі прийдешньому. Жінка є творцем свого дому та зразком для нащадків в наступних поколіннях. Жінка є помічницею свого чоловіка і може зробити його більш досконалим, ніж він був би без неї. Жіночий вплив може бути благословенням для суспільства або нації настільки, наскільки вона розвиває свої духовні сили в гармонії з посланими небесами дарами, якими вона була нагороджена від природи. Рік у рік вона може поширювати навколо себе атмосферу свого заспокійливого та очисного впливу, роблячи все, щоб її потомство реалізувало нагоду повною мірою розвинути свої духовні та фізичні дані.⁴

Матері є творцями домашнього духу і багато роблять для того, щоб забезпечити надійний фундамент для своїх синів і дочок, щоб надати їм сили, яка залишиться з ними, коли вони будуть далеко від впливу родини.⁵

Матері, залишайтеся в гущавині подій в домі. Колись я був присутній на квартальній конференції колу. Я сказав президентові колу: «Чи є у вас тут мати, літня жінка, в якої велика сім’я, і яка мала радість бачити, як усі її діти одружилися в храмі?»

Він обвів поглядом присутніх і сказав: «Тут є сестра (я буду звати її сестра Джонс), в якої одинадцятеро дітей, і всі вони одружені в храмі».

Ми стояли разом з цією чудовою сивою жінкою біля мікрофону, і я сказав: «Чи не могли б ви викласти нам урок з книги свого життя й розповісти нам, як вам вдалося зробити таке чудове досягнення?»

І вона відповіла: «Я можу дати вам дві поради. По-перше, коли наша сім’я збільшувалася, я завжди була в гущавині подій в домі, і коли мої діти приходили до дому, і коли вони йшли з нього. І по-друге: що б ми не робили, ми робили це разом, як сім’я. Ми грали разом, ми молилися разом, ми працювали разом, ми все робили разом. От і все, що мені спадає на думку».

Я сказав до неї: «Ви щойно виголосили дві великі проповіді».⁶

Нехай дружина буде в гущавині подій в домі. Сьогодні існує велика небезпека розладу в домах через те, що матерів спокушають нехтувати своєю роллю господині й бути вдома, коли члени сім’ї приходять і коли вони уходять з нього. Я розумію, що деяким матерям доводиться заробляти гроші на підтримку сім’ї. Але навіть у такій ситуації президент Товариства допомоги і єпископ мають бути дуже уважними, щоб надати всю можливу допомогу матері з малою дитиною й підтримати її, якщо це можливо, в плануванні характеру роботи або її розкладу. Все це знаходиться в компетенції Товариства допомоги, бо воно працює з сім’ями.⁷

Сьогодні я відчуваю, що жінки стають жертвами швидкості сучасного життя. Відточування материнської інтуіції й та чудова близькість із своєю дитиною допоможуть їм настроїтись на хвилю своїх дітей та приймати перші сигнали труднощів, небезпеки та депресій, і якщо це буде зроблено вчасно, діти будуть врятовані від біди.⁸

Нещодавно я знову прочитав слова святої матері пророка Джозефа, записані того вечора, коли він пішов за пластинами. Ось що вона написала:

«Ввечері [21 вересня] я засиділася допізна. І не лягала спати до дванадцятої ночі. Близько дванадцятої до мене прийшов Джозеф і запитав, чи є в мене скриня, яку можна закрити на ключ. Я миттєво зрозуміла, для чого саме вона йому потрібна, і, знаючи, що такої немає, дуже стривожилася, немовби від цього багато що залежало. Але Джозеф, помітивши мою тривогу, сказав: «Нічого, поки що я можу прекрасно обійтися без неї – не хвилюйся – все гаразд».

Невдовзі після цього дружина Джозефа пройшла крізь кімнату в капелюсі та сукні для їзди верхи, і через кілька хвилин вони поїхали разом, взявши коня й візок містера Найта. Я провела ніч в молитві та благанні до Бога, бо мої схвильовані думки не давали мені заснути» [Lucy Mack Smith, History of Joseph Smith, ed. Preston Nibley (1958), 102].

Я звертаюсь до вас, матері: якщо ваші сини та дочки досягли в світі того, чого повинні були досягти, то це значною мірою сталося саме завдяки тому, що ваші діти мають матір, яка часто проводить ночі на колінах в молитвах, благаючи Бога, щоб у її сина, у її дочки все було гаразд. Я пам’ятаю, як в безрозсудливі роки мого підліткового життя до мене звернулася мати з інтуїтивним відчуттям і попередженням, які я проігнорував, як це роблять нерозумні підлітки. «То дурниці, мамо», – відповів я, а через місяц зустрівся лицем до лиця зі спокусою, про яку попереджала мене мати. Я так і не наважився повернутися до неї і сказати, наскільки вона була права, але був насторожений, бо мав материнське застереження.⁹

Якось моя сім’я – моя бабуся, моя мати та двоє-троє малих дітей сиділи перед відчиненими дверима, спостерігаючи дивовижну картину природних феєрверків, коли сувора гроза лютувала неподалік гори, біля якої знаходився наш дім. За спалахом світла одразу ж слідував гучний удар грому, і це вказувало на те, що блискавка вдарила десь дуже близько.

Я стояв на вході, коли раптом, без попередження, моя мати різко штовхнула мене, і я впав на спину, відлетівши від дверей. В цю ж мить стріла блискавки пронизала димар кухонної печі та вдарила просто крізь відкриті двері у величезне дерево, що росло перед дверима, залишивши на ньому величезну розколину зверху донизу. Якби я залишився в дверях, я б не писав сьогодні цю історію.

Моя мати ніколи не змогла б пояснити своє рішення, прийняте в долі секунди. Все, що я знаю, це те, що моє життя було врятовано завдяки її імпульсивному, інтуїтивному рухові.

Роками пізніше, коли я бачив ту глибоку розколину на великому дереві біля того старого будинку нашої сім’ї, я міг тільки сказати з сердечною вдячністю: «Дякувати Господові за безцінний дар, на який багата моя мати й інші вірні матері, завдяки яким небеса можуть бути дуже близько до нас, коли це необхідно».¹⁰

Як саме матері можуть виконувати свій обов’язок з навчання дітей євангелії?

Серце матері – це класна кімната для дитини. Поради, отримані на колінах у матері, батьківські уроки разом з благочестивими та приємними дарунками родинних вечорів ніколи до кінця не зітруться з душі.

Хтось сказав, що найкращою школою для виховання дисципліни є дім, бо сімейне життя є Божим методом виховання молоді, а дім значною мірою є таким, яким його роблять матері.¹¹

Якою ж тоді є роль матері у великому служінні царства? Її найперша та найважливіша роль – пам’ятати про навчання євангелії в сім’ї.¹²

[Я хочу звернутися до] місця жінки у вихованні своєї сім’ї. Господь казав:

«Але ось, я кажу вам, що малі діти викуплені від закладин світу через мого Єдинонародженого;

Отже, вони не можуть грішити, бо Сатані не дано сили спокушати малих дітей, доки вони стають підзвітними переді мною;

Бо це дано їм саме як я волію, як мені завгодно, щоб великі речі можна було вимагати з рук їхніх батьків» (УЗ 29:46–48).

Якими є ті великі речі, які Бог вимагає від батьків (і від матерів вірогідно, теж) протягом того періоду, коли дитина ще не є підзвітною перед Господом? Батьків увіщувають, щоб вони христили своїх дітей у вісьмирічному віці та навчали їх фундаментальним принципам євангелії. Їхні діти мають бути охрищеними для відпущення гріхів і тоді отримати рукопокладання. Їх слід навчити молитися й ходити праведно перед Господом.

Великі звитяги вимагаються від батьків та матерів в ті роки, поки Сатана не отримає владу спокушати малих дітей. На батьків покладено відповідальність щодо закладення в дітях твердого фундаменту через вивчення церковних норм, через приклад та повчання.

Для сестер це означає, що вони повинні реалізовуватися в материнстві. Ніщо для них не повинно замінити материнство.¹³

Нещодавно я ознайомився з промовою однієї з моїх дочок, адресованою групі матерів і дочок. Дочка розповідала про досвід із своїм першим сином, який почав навчати її материнським обов’язкам. Вона сказала: «Багато років тому, коли мій старший син був ще зовсім маленьким хлопчиком, одного теплого літнього вечора після вечері я щосили намагалася закінчити консервування фруктів. Я впевнена, що ви, молоді матері, можете уявити собі цю картину. Весь день трапляється щось таке, що не дає можливості виконати задумане, але вам все-таки хочеться це закінчити. Отже, немовля вже покладено на ніч, ваш чоловік на зборах, а ті діти, яким три й чотири роки, вже одягають піжами і майже готові йти до ліжка. Ви думаєте собі: «Ну от, зараз я візьмуся за ці фрукти».

[Моя дочка продовжувала]: «Ось, у якій ситуації я опинилася того вечора. Як тільки я почала чистити та складати в банки фрукти, двоє моїх маленьких хлопчиків з’явились на кухні і сказали, що вони готові до молитви». Але вона не хотіла зупинятися і поквапом сказала синам: «А чому б вам не піти в кімнату і не помолитись самим, а ваша мати продовжуватиме займатися цими фруктами». Старший, Дейвід, став просто переді мною і спитав без докорів: «Але, мамо, що є важливішим – молитва чи фрукти?» Тоді я, молода мати і обтяжена обов’язками дружина, майже не розуміла, що в моєму подальшому житті буде ще багато таких дилем, які супроводжуватимуть виконання ролі дружини та матері в домі».

Це і є завданням, яке покладають на вас, молодих матерів, коли ваші малюки наполягають на тому, аби ви стояли з ними поруч і допомагали їм зростати.

Матері, коли ваші діти починають ставити вам питання, навіть про делікатні аспекти життя, не відвертайтесь від них. Знайдіть час і проясніть ці питання для їхніх маленьких голівок, або, якщо вони вже підросли, для їхніх підрослих душ. Успішною є та мати, яка ніколи не вважає себе надто втомленою, щоб до неї прийшли сини й дочки та розділили з нею і радість, і сум.¹⁴

Я молюся за те, щоб Господні благословення зійшли на вас, [мої улюблені сестри]. Ви й гадки не маєте, яка у вас є велика сила, що визначає благополуччя цієї Церкви. Те, як ви будете виконувати свої обов’язки, значною мірою визначатиме, як будуть іти справи у Церкви. Я смиренно молюся, щоб Господь допоміг вам у ваших зусиллях і намаганнях будувати на твердому фундаменті сім’ї. Я смиренно свідчу, що в Церкві Ісуса Христа ви обов’язково знайдете вчення та плани, завдяки яким наші домівки зможуть залишатися безпечним місцем, і я свідчу про це в ім’я Господа Ісуса Христа.¹⁵

Поради для вивчення та обговорення

Чим саме жертвує мати заради своїх дітей? Які благословення є результатом цих жертвувань?
Як саме «нинішнє успішне материнство» благословляє майбутні покоління на вічність?
Що означає «бути в гущавині подій в домі»? Чому матерям важливо бути в гущавині подій життя її дітей?
Чому жінки іноді ухиляються від виконання своїх священних обов’язків через поспіх і безладдя сучасного життя? Як можна зменшити вплив цього безладдя?
Як історії про матір Джозефа Сміта і матір Президента Лі розкривають шляхи праведного материнського впливу на дітей?
Як саме молитви вашої матері благословили ваше життя? Як ваші молитви (якщо ви мати) благословили ваших дітей?
Як саме чоловіки й батьки можуть допомагати матерям у виконанні їхніх домашніх обов’язків? Яку допомогу можна отримати від священства та провідництва Товариства допомоги?
Чому матері мають зробити найвищим пріоритетом вивчення євангелії в сім’ї? Як їм це зробити?
Як саме батьки можуть виростити зі своїх дочок хороших матерів?