Вибір
Президент Томас С. Монсон
Завжди обираймо те, що складніше й правильне, аніж те, що легше й неправильне.
Брати і сестри, перед тим як я почну свій офіційний виступ сьогодні, я хочу оголосити про будівництво 4 нових храмів, які у найближчі місяці й роки будуть збудовані в наступних місцях: Кіто, Еквадор; Хараре, Зімбабве; Белен, Бразилія; і другий храм в Ліма, Перу.
Коли я став членом Кворуму Дванадцятьох Апостолів у 1963 році, було 12 діючих храмів по всій Церкві. З освяченням храму в центрі Прово два тижні тому, зараз є 150 діючих храмів по всьому світу. Які ж ми вдячні за благословення, які ми отримуємо в цих святих домах.
Зараз, брати і сестри, я хочу виразити свою вдячність за можливість поділитися деякими думками з вами цим ранком.
Останнім часом я думав про вибір. Хтось сказав, що стулки брами історії обертаються на коротких петлях, і те ж з життям людей. Вибір, який ми робимо, визначає нашу долю.
Коли ми залишили доземний світ і вступили в земне життя, ми принесли із собою свободу вибору. Наша мета—отримати целестіальну славу, і вибір, який ми робимо, здебільшого, визначить досягнемо ми нашої цілі чи ні.
Більшість із вас знайомі з Алісою з класичного роману Льюїса Керрола Alice’s Adventures in Wonderland (“Аліса в країні чудес”). Ви пам’ятаєте, як вона підійшла до роздоріжжя, маючи обрати одну з двох доріг, кожна з яких вела вперед, але в різних напрямках. Поки вона розмірковувала над тим, куди повернути, вона побачила Чеширського кота, у якого й спитала: “Яку дорогу мені обрати?”
Кіт відповів: “Все залежить від того, куди ти хочеш прийти. Якщо ти не знаєш, куди ти хочеш прийти, то немає значення і якою дорогою ти підеш”1.
На відміну від Аліси ми знаємо, куди хочемо прийти, і нам дійсно важливо, якою дорогою ми підемо, бо шлях, по якому ми будемо слідувати в цьому житті приведе до пункту нашого призначення в наступному житті.
Обираймо укріпляти в собі велику і сильну віру, яка буде нашим найефективнішим захистом проти планів супротивника—справжню віру, таку віру, що буде підтримувати нас і зміцнить наше бажання вибирати правильно. Без такої віри ми нікуди не прийдемо. З нею ми можемо досягти наших цілей.
Хоча й вимагається, щоб ми обирали мудро, інколи ми робитимемо нерозумний вибір. Дар покаяння, наданий Спасителем, дозволяє нам регулювати наш курс, щоб ми могли повернутися на шлях, який приведе нас до целестіальної слави, якої ми прагнемо.
Маймо сміливість не йти на компроміси. Завжди обираймо те, що складніше й правильне, аніж те, що легше й неправильне.
Коли ми думаємо про вибір, який робимо щодня в своєму житті—зробити цей вибір або той—, якщо ми вибираємо Христа, ми зробимо правильний вибір.
Про те, щоб це завжди так і було, я щиро і смиренно молюсь в ім’я Ісуса Христа, амінь.