Місіонерська робота: діліться тим, що в серці
Де б ви не були на цій землі, існує безліч можливостей ділитися доброю новиною євангелії Ісуса Христа.
Минулого місяця наш дорогий пророк, Президент Рассел М. Нельсон, запросив дванадцятьох апостолів поїхати з ним на освячення Римського храму в Італії. Дорогою я думав про апостола Павла і його подорожі. За його часів, аби дістатися з Єрусалима до Рима, потрібно було близько 40 днів. Сьогодні, одним з моїх улюблених літаків, це займає менше 3 годин.
Дослідники Біблії вважають, що Павло перебував у Римі, коли написав кілька своїх листів, що були ключовою підтримкою для зміцнення членів Церкви як тоді, так і сьогодні.
Павло та інші члени давньої Церкви---святі перших днів---були близько знайомі з жертвою. Багатьох з них суворо переслідували, навіть до смерті.
За останні 200 років члени відновленої Церкви Ісуса Христа---святі останніх днів--- також зазнали різного виду переслідувань. Але, незважаючи на ці переслідування (а іноді й завдяки їм), Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів продовжувала зростати і зараз поширена по всій земній кулі.
Як багато ще треба зробити
Однак до того, як ми будемо пекти торт, кидати конфеті й вітати себе з цим дивовижним успіхом, буде корисно подивитися на це зростання з іншого ракурсу.
У світі близько семи з половиною мільярдів людей, якщо порівняти це з приблизно 16 мільйонами членів Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів—то ми складаємо зовсім маленьку отару1.
Тим часом кількість віруючих християн у деяких частинах світу зменшується2.
Навіть у відновленій Господній Церкві---тоді як загальна кількість членів Церкви продовжує зростати---є надто багато тих, хто не користується благословеннями регулярного відвідування Церкви.
Іншими словами, де б ви не були на цій землі, існує безліч можливостей ділитися доброю новиною3 євангелії Ісуса Христа з людьми, яких ви зустрічаєте, з якими навчаєтеся, живете, працюєте або спілкуєтеся.
Протягом останнього року я мав надихаючу можливість глибоко зануритися у всесвітні місіонерські заходи Церкви. Я часто з молитвою розмірковував про велич завдання, яке Спаситель дав Своїм учням---нам, Своїм дітям: “Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа”4.
Мене непокоїло запитання: “Як можемо ми як члени Церкви і учні Христа найкраще виконувати це величне завдання в нашому щоденному житті?”
Сьогодні я запрошую вас поміркувати над тим самим запитанням у вашому серці та розумі5.
Дар для ведення місіонерської роботи
Провідники Церкви протягом десятиліть наголошували на могутньому заклику: “Кожен член Церкви---місіонер!”6.
Члени Церкви Ісуса Христа як у минулі часи, так і зараз з ентузіазмом і радістю ділилися євангелією з друзями та знайомими. В їхніх серцях палає свідчення про Ісуса Христа, і вони щиро бажають, аби інші відчули таку ж радість, яку знайшли вони в євангелії Спасителя.
Здається, що у деяких членів Церкви є для цього дар. Їм подобається бути послами євангелії. Вони сміливо і радісно служать і ведуть роботу як члени Церкви-місіонери.
Однак решта з нас менш рішучі. Коли на церковних зборах іде обговорення місіонерської роботи, голови повільно опускаються, доки не сховаються за спинкою стільця, очі фокусуються на Писаннях або закриті в глибокій медитації, щоб уникнути зорового контакту з іншими членами Церкви.
Чому це так? Можливо, ми почуваємося винними, тому що недостатньо ділимося євангелією. Можливо, ми не зовсім впевнені, як це робити. Або, можливо, нам боязко виходити з нашої зони комфорту.
Я це розумію.
Але пам’ятайте, Господь ніколи не вимагав від нас бути бездоганними експертами в місіонерських зусиллях. Натомість, “Господу потрібні серце і небайдужий розум”7.
Якщо ви вже виконуєте місіонерську роботу, будь ласка, продовжуйте і подавайте приклад іншим. Господь вас благословить.
Однак якщо у вас підкошуються ноги, коли справа заходить про те, щоб ділитися євангельським посланням, дозвольте мені запропонувати п’ять порад, які не несуть почуття провини і які кожен може виконувати, щоб долучитися до величного заклику Спасителя допомагати у збиранні Ізраїля.
П’ять простих порад
По-перше, наближайтеся до Бога. Перша найбільша заповідь---любити Бога8. Це---головна причина, заради якої ми тут, на землі. Запитайте себе: “Чи дійсно я вірю в Небесного Батька?”
“Чи я люблю Його і довіряю Йому?”
Чим більше ви будете наближатися до нашого Небесного Батька, тим більше будете випромінювати Його світла і радості. Інші люди помічатимуть у вас щось незвичайне та особливе. І вони будуть запитувати про це.
По-друге, сповніть своє серце любов’ю до інших. Це друга з найбільших заповідей9. Щиро намагайтеся в кожній людині бачити дитину Бога. Служіть їм---незалежно від того, чи є їхні імена у вашому списку сестер або братів, до яких вас призначено служити.
Смійтеся з ними. Радійте з ними. Плачте з ними. Поважайте їх. Зцілюйте їх, надихайте і зміцнюйте.
Намагайтеся наслідувати любов Христа і мати співчуття до інших---навіть до тих, хто недобре до вас ставиться, хто над вами сміється і бажає завдати вам шкоди. Любіть їх і ставтеся до них, як до таких же дітей Небесного Батька.
По-третє, намагайтеся йти шляхом учнівства. Коли поглиблюється ваша любов до Бога і Його дітей, поглиблюється й ваше зобов’язання йти за Ісусом Христом.
Ви дізнаєтеся про Його шлях, коли бенкетуєте Його словом, слухаєте й застосовуєте вчення сучасних пророків і апостолів. Коли ви спілкуєтеся з Небесним Батьком зі смиренним серцем, відкритим для навчання, зростає ваша впевненість і сміливість іти Його шляхом.
Хода шляхом учнівства потребує практики---кожного дня, зусилля за зусиллям, “благодать за благодаттю”10, “правило на правило”11. Іноді два кроки вперед і крок назад.
Важливим є те, щоб ви не здавалися; знову й знову намагайтеся зробити правильно. Зрештою, ви станете кращими, щасливішими й більш щирими. Розмовляти з іншими про вашу віру стане нормальним і природним. Євангелія дійсно стане невід’ємною, дорогоцінною частиною вашого життя, і вам буде важко не говорити про неї з іншими. Таке може статися не відразу---ми йдемо до цього протягом усього життя. Але це станеться.
По-четверте, діліться тим, що у вас у серці. Я не прошу вас стояти на розі вулиці з мегафоном і викрикувати вірші з Книги Мормона. Те, про що я прошу---завжди шукати можливість природним чином привносити свою віру в звичайні стосунки з людьми---як особисто, так і он-лайн. Я прошу, щоб ви “були свідками”12 сили євангелії в усі часи—і, в разі необхідності, за допомогою слів13.
Завдяки тому, що євангелія Христа---“сила Божа на спасіння”, ви можете ділитися нею з впевненістю, сміливістю й смиренням14. Впевненість, сміливість і смирення можуть здаватися несумісними якостями, але це не так. Вони є відображенням запрошення Спасителя не ховати євангельські цінності й принципи під посудину, а дозволити вашому світлу сяяти, щоб своїми добрими справами ви могли прославляти нашого Небесного Батька15.
Для цього існує багато звичайних і природних способів: від щоденних виявів доброти до особистих свідчень, записаних на YouTube, Facebook, Instagram або Twitter, а також це прості розмови з людьми, з якими ви зустрічаєтеся. Цього року в наших домівках і в Недільній школі ми вивчаємо Новий Завіт. Яка це дивовижна можливість---запрошувати друзів і сусідів до церкви і додому, щоб разом з вами дізнаватися про Спасителя. Розкажіть їм про додаток Євангельська бібліотека, де вони можуть знайти посібник За Мною йдіть. Якщо серед ваших знайомих є молоді люди і їхні сім’ї, дайте їм брошуру Заради зміцнення молоді і запросіть їх прийти та побачити, як наші молоді люди намагаються жити за тими принципами.
Якщо хтось запитує, як ви провели вихідні, не бійтеся розповісти про те, що відбувалося в церкві. Розкажіть про маленьких дітей, які стояли перед зібранням і співали із завзяттям, як вони намагаються бути схожими на Ісуса. Розкажіть про групу молоді, яка провела час, допомагаючи літнім людям у будинку пристарілих у записі їхніх особистих історій. Розкажіть про недавні зміни в розкладі наших недільних зборів і про те, як це благословляє вашу сім’ю. Або поясніть, чому ми робимо наголос на тому, що це Церква Ісуса Христа і що ми---святі останніх днів, так само, як і члени давньої Церкви називалися святими.
Так, як ви вважаєте природним і прийнятним, діліться з людьми тим, чому Ісус Христос і Його Церква для вас важливі. Запрошуйте їх “прийти і побачити”16. А тоді заохочуйте їх прийти і допомогти. У нашій Церкві існує безліч можливостей для того, щоб люди могли надавати допомогу.
Моліться не лише про те, щоб місіонери знайшли обраних. Щодня всім серцем моліться, щоб ви знайшли тих, хто прийде і побачить, прийде і допоможе, та прийде і залишиться. Тримайте в курсі місіонерів повного дня. Вони, як ангели, готові допомогти!
Коли ви ділитеся доброю новиною---євангелією Ісуса Христа---робіть це з любов’ю й терпінням. Якщо ми розповідаємо людям [про євангелію] з єдиною думкою, що вони незабаром одягнуть білий комбінезон і попросять провести їх до найближчої христильної купелі, то наш підхід---неправильний.
Деякі з тих, хто приходить побачити, можливо, ніколи не приєднається до Церкви; дехто приєднається пізніше. Це---їхній вибір. Але це не впливає на нашу любов до них. І це не впливає на наше завзяття в тому, щоб продовжувати запрошувати окремих людей і сім’ї прийти і побачити, прийти і допомогти, а також прийти і залишитися.
По-п’яте, дозвольте Господу робити чудеса. Зрозумійте, що це не ваша робота---навертати людей. Це роль Святого Духа. Ваша роль---ділитися тим, що у вас в серці, й жити відповідно до своїх вірувань.
Тож не засмучуйтеся, якщо хтось не приймає євангельське послання негайно. Це не є особистою поразкою.
Це справа цієї людини і Небесного Батька.
Ваше завдання---любити Бога і своїх ближніх, Його дітей.
Вірте, любіть, робіть.
Живіть так, і Бог через вас творитиме чудеса, щоб благословляти Своїх дорогоцінних дітей.
Ці п’ять порад допоможуть вам робити те, що робили учні Ісуса Христа з давніх часів. Його євангелія і Його Церква є важливою складовою вашого життя, а також того, ким ви є і що робите. Отже, запрошуйте інших прийти і побачити, прийти і допомогти, а Бог буде виконувати Свою роботу зі спасіння, і вони прийдуть і залишаться.
Але якщо це важко?
“Але,---ви можете спитати,---що, якщо я все це робитиму, а люди погано реагуватимуть? Що робити, якщо вони критично ставляться до Церкви? Що робити, якщо вони виключать мене з колу друзів?”
Так може статися. З давніх часів учнів Ісуса Христа часто переслідували17. Апостол Петро сказав: “Через те, що берете ви участь у Христових стражданнях, то тіштеся”18. Перші святі раділи, “що [були гідні] прийняти зневагу за Ймення Господа Ісуса”19.
Пам’ятайте, шляхи Господа не можна передбачити. Може бути так, що ваша лагідна відповідь на відмову пом’якшить закам’яніле серце.
Як апостол Господа Ісуса Христа я благословляю вас упевненістю для того, щоб бути живим свідченням євангельських цінностей; сміливістю завжди визнавати себе членом Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів; смиренням, щоб допомагати в Його роботі, аби це було виявом вашої любові до Небесного Батька і Його дітей.
Мої дорогі друзі, ви радітимете, знаючи, що є важливою складовою довгоочікуваного збирання Ізраїля, а також підготовки до пришестя Христа з “силою і великою славою; з усіма святими ангелами”20.
Небесний Батько знає вас. Господь любить вас. Бог благословить вас. Ця робота йде від Нього. Ви можете її виконувати. Ми всі можемо виконувати її разом.
Я свідчу про це в ім’я Ісуса Христа, амінь.