Багаті на благословення
Для отримання більшості благословень, які Бог бажає дати нам, потрібна дія з нашого боку---дія, основана на нашій вірі в Ісуса Христа.
Мої дорогі брати і сестри, наш Небесний Батько та Ісус Христос прагнуть благословити кожного з нас1. Питання про те, як отримати доступ до цих благословень і здобути їх, протягом століть було предметом теологічних дебатів та диспутів2. Дехто стверджував, що благословення можна лише заслужити; ми отримуємо їх тільки завдяки нашим справам. Інші переконували, що Бог вже вибрав, кого і як Він благословить, і що ці рішення незмінні. Обидва ці погляди фундаментально неправильні. Благословення з небес не здобуваються ані нестримним накопиченням “нагородних значків за заслуги”, ані безпорадним очікуванням в надії стати переможцем у лотереї благословень. Ні, істина полягає в іншому, але вона є більш доречною для стосунків між люблячим Небесним Батьком і нами---Його потенційними нащадками. Завдяки відновленню істини було відкрито, що благословення ніколи не заслуговуються, однак натхненні вірою дії з нашого боку, як початкові, так і ті, що тривають, є необхідними3.
Розглядаючи, як ми отримуємо благословення від Бога, давайте уподібнимо небесні благословення до великого стосу дров. Уявімо, що в центрі---невеличка купка трісок, поверх яких є шар хмизу. Наступними покладено гілки, потім невеличкі та, зрештою, великі колоди. Цей стос дров являє собою величезний обсяг палива, здатного давати світло і тепло протягом днів. Тепер уявіть поруч з цим стосом дров один сірник, такий, що з фосфорною голівкою4.
Для того, щоб вивільнити енергію зі стосу дров, слід чиркнути сірником і підпалити тріски. Тріски швидко загоряться і завдяки цьому запалають більші шматки дерева. Розпочавшись, ця реакція горіння триватиме, доки вся деревина не згорить або поки до багаття не перестане надходити кисень.
Чиркання сірником і запалювання трісок---це незначні дії, завдяки яким вивільняється потенційна енергія деревини5. Доки не чиркнемо сірником, нічого не відбудеться, яким би великим не був стос дров. Якщо чиркнути сірником, але не запалити тріски, то світла і тепла від одного сірника буде дуже мало, а енергія горіння деревини залишиться невивільненою. Якщо у будь-яку мить не буде надходити кисень, реакція горіння зупиняється.
Подібним чином, для отримання більшості благословень, які Бог бажає дати нам, потрібна дія з нашого боку---дія, основана на нашій вірі в Ісуса Христа. Віра в Спасителя є принципом дії та сили6. Спочатку ми діємо з вірою, а потім дається сила---за Божою волею і згідно з Його розкладом. Ця послідовність надзвичайно важлива7. Хоча необхідна дія завжди є незначною у порівнянні з благословеннями, які ми зрештою отримуємо8.
Подумайте, що сталося, коли на давніх ізраїльтян під час їхньої подорожі до обіцяної землі напали огнисті летючі змії. Укус отруйного змія був смертельним. Але укушена людина могла зцілитися, якщо звертала свій погляд на мідяного змія, зробленого Мойсеєм і виставленого на жердині9. Скільки енергії потрібно, щоб звернути на щось свій погляд? Усі, хто це зробив, отримали доступ до небесних сил і зцілилися. Інші ізраїльтяни, яких було укушено, не захотіли поглянути на мідяного змія і померли. Можливо, їм не вистачило віри, щоб поглянути10. Можливо, вони не вірили, що така проста дія може привести до очікуваного зцілення. Або, можливо, вони свідомо закам’яніли своїми серцями і відкинули пораду Божого пророка11.
Принцип активації благословень, які надходять від Бога, є вічним. Подібно до тих давніх ізраїльтян, ми також повинні діяти з вірою в Ісуса Христа, щоб бути благословенними. Бог відкрив, що “існує закон, нескасовно встановлений в небесах до заснування цього світу, на якому ґрунтуються всі благословення---і коли ми отримуємо якесь благословення від Бога, то це завдяки виконанню того закону, на якому воно ґрунтується”12. Як було сказано, благословення не заслуговується вами---така думка є хибною---але ви маєте стати гідними благословення. Наше спасіння уможливлюється лише через заслуги і благодать Ісуса Христа13. Безмежність Його спокутної жертви означає, що стос дров безмежний; наші незначні дії у порівнянні з нею є чимось близьким до нуля. Але вони не дорівнюють нулю, і вони не є непомітними; у темряві можна бачити запалений сірник з відстані в кілька кілометрів. Фактично його можуть побачити на небесах, оскільки незначні дії, які є виявом віри, необхідні, щоб запалити Божі обіцяння14.
Аби отримати бажане благословення від Бога, дійте з вірою, чиркаючи тим метафоричним сірником, від якого залежить це благословення. Наприклад, однією з цілей молитви є отримання благословень, які Бог бажає дати, але які даються за умови, що ми про них попросимо15. Алма волав про милість, і його біль вщух; його більше не мучила згадка про його гріхи. Його радість перемогла його біль---все це завдяки тому, що він волав з вірою в Ісуса Христа16. Цією потрібною нам енергією активації є наявність достатньої віри в Христа, щоб щиро звернутися до Бога в молитві та прийняти Його волю і визнати, що Він дасть відповідь у Свій належний час.
Часто для задіяння енергії активації, потрібної, щоб отримати благословення, вимагається щось більше, ніж просто звернути свій погляд чи попросити; необхідні постійні, неодноразові, сповнені вірою дії. У середині 19-го століття Бригам Янг направив групу святих останніх днів дослідити Аризону, посушливий регіон у Північній Америці, й оселитися там. Коли ця група досягла Аризони, у них закінчився запас води, і вони злякались, що можуть загинути. Вони благали Бога про допомогу. Скоро пішов дощ та сніг, і вони змогли наповнити свої діжки водою, а ще запасли її для своєї худоби. Вдячні, з новими силами, вони повернулися в Солт-Лейк-Сіті, радіючи великодушності Бога. Повернувшись, вони детально розповіли про свою експедицію Бригаму Янгу і оголосили свій висновок, що Аризона непридатна для проживання.
Заслухавши цей звіт, Бригам Янг запитав одного чоловіка, присутнього в тій кімнаті, що він думає з приводу цієї експедиції і цього чуда. Той чоловік, Деніел У. Джоунс, стисло відповів: “Я наповнив би їх водою, пішов би далі та молився б знову”. Брат Бригам поклав руку на плече брата Джоунса і сказав: “Ось цей чоловік очолить наступну експедицію в Аризону”17.
Усі ми можемо пригадати часи, коли ми докладали зусиль та молилися знову---і наслідком цього були благословення. Ілюстрацією цих принципів є історія Майкла і Меріен Холмс. Ми з Майклом служили разом територіальними сімдесятниками. Я завжди був у захопленні, коли його просили помолитися на наших зборах, бо його глибока духовність була очевидною; він знав, як розмовляти з Богом. Мені подобалося чути його молитви. Однак у перші роки свого шлюбу Майкл та Меріен не молилися і не відвідували церкву. Вони були заклопотані піклуванням про трьох маленьких дітей та керували успішною будівельною компанією. Майкл не відчував себе релігійною людиною. Одного вечора їхній єпископ прийшов до них додому і закликав їх почати молитися.
Коли єпископ пішов, Майкл і Меріен вирішили, що вони спробують помолитися. Перш ніж лягти спати, вони стали навколішки біля ліжка і, відчуваючи незручність, Майкл почав. Промовивши кілька неоковирних слів молитви, Майкл раптом зупинився і сказав: “Меріен, я не можу цього робити”. Коли він встав і почав уходити, Меріен схопила його за руку, потягнула, щоб він знов став на коліна, і сказала: “Майку, ти можеш це зробити. Спробуй ще раз!” Почувши це підбадьорення, Майкл завершив коротку молитву.
Холмси почали регулярно молитися. Вони відгукнулися на запрошення свого сусіда прийти до церкви. Коли вони увійши в каплицю і почули вступний гімн, Дух прошепотів їм: “Це істина”. Потім, непомітно і не очікуючи на запрошення, Майкл допоміг вивезти сміття з дому зборів. Роблячи це, він ясно відчув: “Це Мій дім”.
Майкл та Меріен прийняли церковні покликання і служили у своєму приході та колі. Вони запечаталися одне з одним і зі своїми 3-ма дітьми. Потім народилися й інші діти, загалом їх стало 12. Холмси двічі відслужили на місії, він---як президент місії, і вона---як його супутниця.
Перша незграбна молитва була незначною, але сповненою віри дією, яка активувала небесні благословення. Холмси підживлювали полум’я віри відвідуванням церкви і служінням. Їхнє віддане учнівство протягом років розпалило величне вогнище, яке надихає і до сьогодні.
Однак, щоб деревина зрештою вивільнила повноту свого потенціалу, потрібно, аби до багаття постійно надходив кисень. Як видно з прикладу Майкла та Меріен Холмс, щоб вогнище продовжувало палати, віра в Христа вимагає постійних дій. Незначні дії запалюють нашу спроможність просуватися по шляху завітів і ведуть до величніших благословень, які може запропонувати Бог. Але кисень надходить лише тоді, коли ми, образно кажучи, продовжуємо йти вперед. Іноді нам потрібно виготовити лук і стрілу, перш ніж прийде одкровення про те, де саме нам слід шукати їжу18. Іноді нам потрібно виготовити інструменти, перш ніж прийдуть одкровення, як побудувати корабель19. Іноді, за вказівкою Господнього пророка, нам слід спекти малого калача з невеликої кількості олії та борошна, що у нас є, щоб отримати невичерпні горнято олії та дзбанок борошна20. А іноді нам слід “бути спокійними та знати, що [Бог---це] Бог”, і довіряти Його розкладу21.
Отримуючи будь-яке благословення від Бога, ви можете зробити висновок, що ви задовольнили вічний закон, яким управляється отримання цього благословення22. Але пам’ятайте, що цей “нескасовно встановлений” закон не залежить від часу, а це означає, що благословення приходитимуть за Божим розкладом. Навіть давні апостоли у пошуках свого небесного дому23 “повмирали за вірою, не одержавши обітниць, але здалека бачили їх, і повітали, і вірували в них”24. Якщо бажане благословення від Бога не було отримано---поки що---вам не слід чуманіти, непокоячись, що ще вам потрібно зробити. Натомість дослухайтеся до поради Джозефа Сміта---“життєрадісно робіть усе, що у вашій владі; а тоді стійте спокійно з найглибшою впевненістю, щоб побачити … як буде явлено руку Бога”25. Деякі благословення прибережені на майбутнє, навіть для найбільш доблесних дітей Бога26.
Шість місяців тому було представлено зосереджений на домівці, підтримуваний Церквою план вивчення доктрини, зміцнення віри та зміцнення окремих людей і сімей. Президент Рассел М. Нельсон обіцяв, що ці зміни можуть допомогти нам духовно вижити, збільшать нашу радість у євангелії та поглиблять наше навернення до Небесного Батька та Ісуса Христа27. Але чи заявимо ми своє право на ці благословення---це залежить від нас. Кожен з нас відповідальний за те, щоб відкрити і вивчати посібник За Мною йдіть---для окремих людей і сімей разом з Писаннями та іншими матеріалами із серії За Мною йдіть28. Нам потрібно обговорювати їх з нашою сім’єю і друзями та організувати наш Суботній день так, щоб запалити метафоричне вогнище. Або ж ми можемо залишити ці матеріали, з прихованою в них потенційною енергією, лежати стосом у наших домівках.
Я закликаю вас з вірою активувати небесну силу, щоб отримувати конкретні благословення від Бога. Виявіть віру, щоб чиркнути сірником і запалити багаття. Постачайте необхідний кисень, поки терпеливо чекаєте на Господа. Закликаючи до цього, я молюсь, щоб Святий Дух скеровував і направляв вас, аби ви, подібно до “вірної людини”, про яку йдеться у Приповістях, були “багатими на благословення”29. Я свідчу, що ваш Небесний Батько і Його Улюблений Син, Ісус Христос, живі та дбають про ваше благополуччя і охоче благословляють вас. В ім’я Ісуса Христа, амінь.