Добрий Пастир, Агнець Божий
Ісус Христос кличе нас власним голосом та у Своє ім’я. Він шукає й збирає нас. Він навчає нас, як служити з любов’ю.
Дорогі брати та сестри, чи намагалися ви коли-небудь рахувати уявних овечок через безсоння? Коли пухнасті овечки перестрибують через паркан, а ви рахуєте: 1, 2, 3, … 245, 246, … 657, 658 …1
Щодо мене, то рахування овечок не допомагає мені заснути. Я хвилююся, коли якоїсь овечки немає або вона загубилася, і це не дає мені заснути.
Разом із хлопчиком-пастухом, який став царем, ми проголошуємо:
“Господь—то мій Пастир, тому в недостатку не буду,—
на пасовиськах зелених оселить мене, на тихую воду мене запровадить!
Він душу мою відживляє”2.
Цієї Великодньої пори ми прославляємо Доброго Пастиря, Який також є Агнцем Божим. З усіх Його божественних титулів немає інших, які були б більш ніжними чи промовистими. Ми багато чого дізнаємося зі слів Спасителя, коли Він називає Себе Добрим Пастирем, та з пророчих свідчень про Нього як про Агнця Божого. Ці ролі і символи значно розширюють наше розуміння—хто краще допоможе кожному дорогоцінному ягняті, ніж Добрий Пастир, і хто буде кращим Добрим Пастирем для нас, ніж Агнець Божий?
Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Єдинонародженого, і Єдинонароджений Син Божий віддав Своє життя, готовий слухатися Свого Батька3. Ісус свідчив: “Я Пастир Добрий! Пастир добрий кладе життя власне за вівці”4. Ісус мав владу віддати Своє життя і владу прийняти його знову5. Об’єднавшись зі Своїм Батьком, наш Спаситель благословляє нас унікальним чином, як наш Добрий Пастир і як Агнець Божий.
Як наш Добрий Пастир, Ісус Христос кличе нас власним голосом та у Своє ім’я. Він шукає й збирає нас. Він навчає нас, як служити з любов’ю. Давайте розглянемо ці три теми, починаючи з того, що Він кличе нас власним голосом та у Своє ім’я.
По-перше, наш Добрий Пастир “свої вівці … кличе по йменню. … [Вони] знають голос його”6. І “Своїм власним іменем Він вас кличе, яке є іменем Христа”7. Коли ми зі справжнім наміром прагнемо наслідувати Ісуса Христа, ми отримуємо натхнення чинити добро, любити Бога і служити Йому8. Коли ми навчаємося, розмірковуємо і молимося; коли ми регулярно поновлюємо завіти, які укладаємо під час причастя та у храмі; і, коли ми запрошуємо всіх прийти до Його євангелії й обрядів,—ми дослухаємося до Його голосу.
У наші дні Президент Рассел М. Нельсон радить нам називати відновлену Церкву так, як це було відкрито Ісусом Христом—Церквою Ісуса Христа Святих Останніх Днів9. Господь сказав: “Отже, що б ви не робили, робіть це в Моє імʼя; отже, ви назвете церкву Моїм іменем; і ви проситимете Батька в Моє імʼя, аби Він благословив церкву заради Мене”10. По всьому світу в наших серцях і домівках ми звертаємося до Батька в ім’я Ісуса Христа. Ми вдячні за таке щедре благословення поклонятися, вивчати євангелію і мати корисні сімейні заходи, які зосереджені на домівці й підтримуються Церквою.
По-друге, наш Добрий Пастир шукає й збирає нас у Свою єдину кошару. Він запитує: “Котрий з вас чоловік, мавши сотню овець і загубивши одну з них, не покине в пустині тих дев’ятидесяти й дев’яти, та й не піде шукати загинулої, аж поки не знайде її?”11
Наш Спаситель допомагає одній і дев’ятидесяти й дев’яти вівцям, часто одночасно. Коли ми служимо, то вдячні дев’ятидесяти й дев’яти, які залишаються стійкими й непохитними, навіть, коли переживаємо за ту одну, яка відбилася. Наш Господь шукає й визволяє нас “зо всіх … місць”12, “з чотирьох кінців землі”13. Він збирає нас святим завітом і Своєю спокутною кров’ю14.
Наш Спаситель сказав своїм учням з Нового Завіту: “Маю Я інших овець, які не з цієї кошари”15. В Америці воскреслий Господь свідчив завітним дітям Легія: “Ви Мої вівці”16. Та Ісус сказав, що ще й інші вівці почують Його голос17. Яким же благословенням є Книга Мормона, яка є ще одним свідченням про голос Ісуса Христа!
Ісус Христос запрошує Церкву прийняти всіх, хто чує Його голос18 і виконує Його заповіді. Учення Христа включає в себе хрищення водою та вогнем і Святим Духом19. Нефій запитує: “І ось, якщо Агнець Божий, будучи святим, має потребу бути хрищеним водою, щоб виповнилася вся праведність, о, тоді наскільки більшу потребу маємо ми, не будучи святими, бути хрищеними, так, саме водою!”20.
Сьогодні наш Спаситель бажає, щоб завдяки тому, що ми робимо і ким стаємо, інші хотіли йти за Ним. Знайдіть у Ньому любов, зцілення, відчуття спорідненості й належності до завітів, зокрема в святому храмі Бога, де священні обряди спасіння можуть благословити всі покоління сім’ї, таким чином збираючи Ізраїль по обидві сторони завіси21.
По-третє, як “Пастир Ізраїлів”22, Ісус Христос був прикладом того, як служать з любов’ю пастирі в Ізраїлі. Коли наш Господь запитує, чи любимо ми Його, як запитував він у Симона Петра, наш Спаситель благає: “Паси ягнята Мої! … Паси вівці Мої! … Паси вівці Мої!”23. Господь обіцяє, що, коли Його пастирі пастимуть Його ягнят і овець, ті, хто знаходиться в Його кошарі, “не будуть боятися вже й не злякаються, і не будуть загублені”24.
Наш Добрий Пастир застерігає пастирів в Ізраїлі, щоб вони не поснули25, не розгубили чи не розігнали овець26, або не ходили своєю дорогою за своєю здобиччю27. Божі пастирі повинні зміцнювати, зцілювати, перев’язувати те, що зламане, вертати сполошене, шукати те, що заблукало28.
Господь також застерігає про наймитів, які “не дба[ють] про вівці”29, і “лжепророків, які приходять до вас в одежі овечій, але в душі вони є хижі вовки”30.
Наш Добрий Пастир радіє, коли ми застосовуємо особистий моральний вибір з вірою і цілеспрямовано. Ті, хто належить до кошари Спасителя, дивляться на Нього з вдячністю за Його спокутну жертву. Ми укладаємо завіт йти за Ним не пасивно, не сліпо й не бездумно, а маючи бажання всім своїм серцем і розумом любити Бога та нашого ближнього, нести тягарі одне одного й радіти щастю одне одного. Саме так, як Христос щиро посвятив Свою волю волі Батька, ми з благоговінням беремо на себе Його ім’я. Ми з радістю прагнемо долучитися до Його роботи збирання всіх дітей Бога та служіння їм.
Брати і сестри, Ісус Христос є нашим досконалим Добрим Пастирем. Оскільки Ісус Христос віддав Своє життя за нас і воскрес у славі, Він також є досконалим Агнцем Божим31.
Про жертву Агнця Божого було передвіщено з самого початку. Ангел сказав Адамові, що його жертва “є подобою жертви Єдинонародженого від Батька”, яка спонукає нас “каяти[ся] і прикликати Бога в ім’я Сина завжди”32.
Батько Авраам, який установив завітні благословення для всіх народів землі, на власному досвіді зрозумів, що означає віддати свого єдинонародженого сина.
“І сказав Ісак до Авраама, свого батька, говорячи: Батьку мій! А той відказав: Ось я, сину мій! І промовив Ісак: Ось огонь та дрова, а де ж ягня …?
І відказав Авраам: “Бог нагледить ягня Собі на цілопалення, сину мій!”33.
Апостоли і пророки передбачали і раділи висвяченій наперед місії Агнця Божого. Іван у Старому світі і Нефій у Новому світі свідчили про “Агнця Божого”34, “так, Сина Батька Вічного, … Викупителя світу”35.
Авінадій свідчив про спокутну жертву Ісуса Христа: “Усі ми, немов вівці, заблукали; ми повернули кожний на свою власну путь; і Господь поклав на Нього беззаконня всіх нас”36. Алма назвав велику й останню жертву Сина Божого однією річчю, “яка є більш важливою, ніж усі інші”. Алма заохочує: “ма[йте] віру в Агнця Божого”, “приходьте і не бійтеся”37.
Одна моя хороша подруга розповіла про те, як вона отримала своє дорогоцінне свідчення про Спокуту Ісуса Христа. Вона виросла, вірячи, що гріх завжди тягнув за собою велике покарання, яке ми маємо знести самотужки. Вона благала Бога про розуміння щодо можливості божественного прощення. Вона молилась, щоб зрозуміти, як Ісус Христос може прощати тих, хто кається, як милість може задовольнити правосуддя.
Одного дня на її молитву прийшла відповідь через подію, яка духовно змінила її. Якийсь юнак, зі страхом в очах, вибіг з продуктового магазину з двома пакетами вкраденої їжі. Він вибіг на вулицю повну людей, а за ним біг менеджер магазину, який упіймав його і почав кричати на нього й бити. Замість того, щоб засудити наляканого юнака як злодія, моя подруга неочікувано відчула до нього велике співчуття. Без страху й не думаючи про власну безпеку, вона підійшла прямо до цих двох чоловіків, що сперечалися. Вона сказала їм: “Я сплачу за продукти. Будь ласка, відпустіть його. Будь ласка, дозвольте мені заплатити за продукти”.
Спонукувана Святим Духом і сповнена такої любові, якої вона ніколи раніше не відчувала, моя подруга сказала: “Все, чого я хотіла, це допомогти юнаку і врятувати його”. Моя подруга сказала, що почала розуміти Ісуса Христа і Його Спокуту—як і чому з чистою й досконалою любов’ю Ісус Христос добровільно став жертвою, щоб бути її Спасителем і Викупителем і чому вона хотіла, щоб Він був Ним38.
Не дивно, що ми співаємо:
Як Агнець Божий, наш Спаситель знає, коли ми відчуваємо самотність, слабкість, невпевненість або страх. У видінні Нефій побачив, як сила Агнця Божого “сходила на святих церкви Агнця, і на завітний народ Господа”. Хоча вони й були “розсіян[і] по всьому лицю землі, … були вони озброєні праведністю і силою Бога у великій славі”40.
Це обіцяння надії і втішення стосується і наших днів.
Чи є Ви єдиним членом Церкви у своїй сім’ї, у школі, на роботі чи в громаді? Чи відчувають іноді члени вашої філії, наскільки їх мало або свою відокремленість? Чи переїхали ви в нове місце, де, можливо, говорять іншою мовою або мають інші традиції? Можливо, ваші життєві обставини змінилися, і проблеми, які здавалися вам неможливими, тепер постали перед вами? Наш Спаситель запевняє нас словами Ісаї, в яких би обставинах ми не перебували, ким би ми не були: “Він … раменом Своїм позбирає ягнята, і на лоні Своєму носитиме їх, дійняків же провадити буде!”41.
Брати і сестри, наш Добрий Пастир кличе нас власним голосом і у Своє ім’я. Він шукає Свій народ, збирає Його і приходить до нього. Через Свого живого пророка і через кожного з нас Він запрошує всіх знайти мир, мету, зцілення і радість у повноті Його відновленої євангелії і на Його шляху завітів. Власним прикладом Він навчає пастирів Ізраїля служити в Його любові.
Божественну місію Ісуса як Агнця Божого, було передречено апостолами та пророками, і вони раділи їй. Його Спокута, безмежна і вічна, є головною у плані щастя та меті сотворіння. Він запевняє, що тримає нас біля Свого серця.
Дорогі брати і сестри, давайте прагнути бути “покірними послідовниками Бога і Агнця”42, можливо, одного дня, наші імена буде записано у книзі життя Агнця43, щоб співати пісню Агнця44, щоб отримати запрошення на вечерю Агнця45.
Як Пастир і Агнець Він кличе: знову прийти “до істинного знання … [ва]шого Викупителя, … [вашого] великого й істинного Пастиря”46. Він обіцяє, що “через Його благодать [ми можемо стати] досконалими в Христі”47.
Цієї Великодньої пори ми прославляємо Його:
“Достойний Агнець!”48
“Осанн[а] Богу й Агнцеві!”49
Я свідчу про Нього, нашого досконалого Доброго Пастиря, досконалого Агнця Божого. Він кличе нас на ім’я, у Своє ім’я—саме у священне й святе ім’я Ісуса Христа—амінь.