Пошук знань через Духа
У пошуку істини нам слід покладатися не лише на наш раціональний розум, але й на тихий, лагідний голос Духа.
Дорогі брати і сестри, Господь постійно каже нам: “Прагніть знання, саме навчанням, а також вірою”1. Ми можемо отримати світло і розуміння не лише через логічні обмірковування нашого розуму, а також й через провідництво та натхнення Святого Духа.
Це додаткове джерело знань не завжди було частиною мого життя.
Ми з моєю дорогою дружиною Айрін приєдналися до Церкви 31 рік тому, коли були молодятами. Ми обидва виросли в Колумбії, але через кілька місяців після нашого одруження із-за моєї роботи ми мали переїхати жити до Німеччини. Ми були дуже молодими і мали великі надії та очікування, то був дуже захоплюючий і щасливий час для нас.
Я зосередився на кар’єрі, а Айрін відчувала, що ми отримаємо якесь послання з небес, однак не знала як і коли. Тож вона почала запрошувати у наш дім різного виду комівояжерів з енциклопедіями, пилососами, кулінарними книгами, кухонною технікою і так далі, завжди очікуючи те унікальне послання.
Одного вечора вона розповіла мені про те, як двоє молодих чоловіків у темних костюмах постукали в наші двері, і вона відчула дуже чітке і виразне спонукання впустити їх. Вони сказали їй, що хотіли б поговорити з нею про Бога, але повернуться знову, коли я також буду вдома. Чи могло це бути очікуваним посланням?
Вони почали відвідувати нас, і під їхнім проводом ми прочитали в Писаннях та усвідомили важливе значення Ісуса Христа як нашого Спасителя і Викупителя. Скоро ми вже жалкували про те, що були охрищені немовлятами, адже то не було свідомо укладеним завітом. Однак повторне хрищення також означало б те, що ми станемо членами цієї нової Церкви, тому спочатку ми хотіли зрозуміти все про неї.
Як ми могли дізнатись, що все, що розповідали нам місіонери про Книгу Мормона, про Джозефа Сміта і про план спасіння було дійсно істинним? Зі слів Господа ми зрозуміли, що можемо “пізна[ти] їх по їхніх плодах”2. Тому ми дуже систематично почали розглядати Церкву, шукаючи ті плоди очима нашого дуже раціонального розуму. Що ж ми побачили? А ми побачили:
-
Дружніх і щасливих людей та чудові сім’ї, які розуміли, що ми повинні відчувати радість у цьому житті, а не лише страждання і нещастя.
-
Церкву, в якій немає оплачуваного духовенства і в якій самі члени Церкви приймають призначення і обов’язки.
-
Церкву, в якій Ісус Христос та сім’ї є центром усього, де члени Церкви постяться раз на місяць і жертвують для допомоги бідним та нужденним, де заохочуються здорові звички, а нас навчають уникати шкідливих речовин.
Додатково:
-
Нам сподобався наголос на особистому зростанні, освіті, старанній праці і самозабезпеченні.
-
Ми дізналися про надзвичайну гуманітарну програму.
-
Нас також вразили генеральні конференції з чудовою музикою і глибокими духовними принципами, якими там діляться.
Побачивши усе це, ми не могли знайти нічого поганого в цій Церкві. Натомість, нам дуже сподобалося усе, що ми побачили. Однак ми все ще не могли вирішити охриститися, тому що хотіли перед цим про все дізнатись.
Все ж Господь, навіть під час наших вагань, терпеливо готував нас, формував нас і допомагав нам усвідомити, що у пошуку істини слід покладатися не лише на наш раціональний розум, але й на тихий, лагідний голос Духа, який говорить саме до наших сердець.
Той голос і почуття, яке прийшло в результаті цього, з’явилися одного вечора після 10-місячного дослідження євангелії, коли ми читали Мосію 18: “Оскільки ви жадаєте … нести тягарі один одного, … і співчувати тим, хто потребує співчуття, … якщо це є бажанням ваших сердець, то що ви маєте проти того, щоб бути хрищеними в імʼя Господа?”3
Цей уривок з Книги Мормона увійшов у наші серця та душі, і ми раптом відчули й зрозуміли, що не маємо причин, аби не христитися. Ми усвідомили, що бажання, які згадуються у цих віршах, також були бажаннями наших сердець і що саме це й було дійсно важливим. Вони були більш важливими за розуміння усього, тому що ми вже знали достатньо. Ми завжди покладалися на спрямовуючу руку люблячого Небесного Батька і були впевнені, що Він продовжуватиме направляти нас.
Тому того ж самого дня ми встановили дату нашого хрищення і незабаром, нарешті, охристилися!
Що ми дізналися з того досвіду?
Перше: ми дізналися, що можемо повністю довіряти люблячому Небесному Батьку, Який постійно намагається допомогти нам стати тими, ким, як Він знає, ми можемо стати. Ми отримали підтвердження глибокої істини Його слів, коли Він сказав: “Я дам дітям людським рядок за рядком, приписання за приписанням, тут трохи і там трохи; і благословенні ті, хто прислухається до Моїх повчань, … бо вони навчаться мудрості; бо тому, хто сприймає, Я дам більше”4.
І друге: ми дізналися, що, окрім нашого раціонального розуму, ще один вимір отримання знання може дати нам скерування і розуміння. Це тихий і лагідний голос Його Святого Духа, Який говорить до наших сердець і також до нашого розуму.
Я люблю порівнювати цей принцип з нашою здатністю бачити. Наш Небесний Батько дав нам не лише одне, а цілих два фізичних ока. Ми можемо добре бачити й лише одним оком, але, завдяки іншому оку, ми можемо бачити під іншим ракурсом. Коли обидва ракурси об’єднуються разом в нашому мозку, то ми отримуємо тривимірне зображення того, що навколо нас.
Подібним чином, завдяки нашій фізичній і духовній здатності сприймати інформацію, у нас є два способи її отримання. Ми сприймаємо її розумом через наші фізичні відчуття та обмірковування. Але, завдяки дару Святого Духа, Батько також дав нам можливість сприймати її під іншим ракурсом, а таке бачення дійсно дуже важливе й істинне, бо воно дається безпосередньо від Нього. Але оскільки нашіптування Духа часто дуже непомітні, багато людей навіть не усвідомлюють, що існує те додаткове джерело.
Коли ці два ракурси потім об’єднуються в наших душах, ми бачимо одну цілісну картину, в якій відображено реальність усього, як воно є в дійсності. Дійсно, завдяки баченню з іншого ракурсу, яке дає Святий Дух, дещо з того, що ми вважаємо реальним виключно через розумове сприйняття, може виявитися оманливим або явно неправильним. Пригадайте слова Моронія: “Силою Святого Духа ви можете пізнати правду про все”5.
Будучи 31 рік членом Церкви, я багато разів відчував що, якщо ми покладаємося тільки на наш раціональний розум і заперечуємо духовне розуміння, яке можемо отримати через нашіптування і спонукання Святого Духа, або ж нехтуємо ним,---ми начебто дивимося на життя лише одним оком. Але ж, образно кажучи, нам було дано два ока. Лише поєднання обох ракурсів може дати нам істинне і цілісне бачення усіх істин та всього, через що ми проходимо у своєму житті, а також повне і глибоке розуміння нашої сутності й мети як дітей живого Небесного Батька.
Я пригадую слова Президента Рассела М. Нельсона, який рік тому навчав нас: “У майбутньому буде неможливо вижити духовно без скеровуючого, спрямовуючого, втішаючого й постійного впливу Святого Духа”6.
Я з абсолютною впевненістю пізнав, що:
-
Ми маємо люблячого Небесного Батька, і всі ми погодилися прийти на цю землю, як частину божественного плану.
-
Ісус є Христос; Він живе і є моїм Спасителем та Викупителем.
-
Джозефа, смиренного сільського хлопчину, було покликано стати могутнім пророком, який розпочав цей розподіл повноти часів з усіма його ключами, силою і владою святого священства Бога.
-
Книга Мормона---це друге свідчення про Ісуса Христа і сім’ї повинні залишатися разом навіки.
-
Наш Господь, Ісус Христос, в наш час керує цією Своєю відновленою Церквою через нашого сучасного пророка, Президента Рассела М. Нельсона.
Ці та багато інших дорогоцінних істин стали духовними будівельними блоками того, ким Бог хоче, аби я став. І я з нетерпінням чекаю багатьох нових вчень, які Він хоче, щоб я---та й ви---отримали, коли ми прямуємо цим чудовим життям і прагнемо “знання, саме навчанням, а також вірою”.
Я знаю про істинність всього цього і свідчу про це в ім’я Ісуса Христа, амінь.