Дивіться на Ісуса Христа

Старійшина Кім Б. Кларк

Сімдесятник

Якщо ми будемо дивитися на Ісуса Христа, Він допоможе нам дотримуватися наших завітів і звеличувати наші покликання як старійшин в Ізраїлі.

Коли Ісус проходив вулицею біля Капернаума¹ і Його оточував великий натовп людей, жінка, яка протягом дванадцятьох років страждала від серйозного захворювання, простягла руку і торкнулася краю Його вбрання. І вона негайно зцілилася².

У Писаннях написано, що Ісус, відчувши “силу, що вийшла з [Нього]”³, “до народу звернувся”⁴ і “поглядав, щоб побачити ту, що зробила оце”⁵. “А жінка, побачивши, що вона не втаїлась”⁶, “підійшла і впала ницьма перед Ним, і всю правду Йому розповіла”⁷.

Ісус сказав їй: “Дочко, твоя віра спасла тебе; іди з миром собі”⁸.

Ісус Христос врятував жінку. Вона зцілилася фізично. Але коли Ісус повернувся, аби побачити її, вона висловила свою віру в Нього, і Він зцілив її серце⁹. Він промовляв до неї з любов’ю, запевнив її у тому, що схвалює її, і благословив її Своїм спокоєм¹⁰.

Брати, як носії святого священства, ми беремо участь у роботі спасіння. Протягом останнього року Господь поклав головну відповідальність за цю роботу на плечі старійшин в Ізраїлі¹¹. У нас є натхненне завдання від Господа—працюючи разом з нашими сестрами, нам слід служити у святіший спосіб, прискорювати збирання Ізраїля з обох боків завіси, встановлювати наші домівки як святилища віри і вивчення євангелії і готувати світ до Другого пришестя Ісуса Христа¹².

Як і у всьому, Спаситель вказав нам шлях: нам потрібно дивитися на Ісуса Христа і служити Йому, як Він дивився на Свого Батька і служив Йому¹³. Спаситель сказав це Пророку Джозефу так:

“Звертайтеся до Мене в кожній думці; не вагайтеся, не бійтеся.

Подивіться на рани, які прокололи Мій бік, і також на сліди цвяхів на Моїх руках і ногах; будьте вірними, виконуйте Мої заповіді, і ви успадкуєте царство небесне”¹⁴.

У доземному житті Ісус пообіцяв Своєму Батькові, що Він виконає волю Свого Батька і буде нашим Спасителем і Викупителем. Коли Його Батько запитав: “Кого Мені послати?”¹⁵ Ісус відповів:

“Ось Я, пошли мене”¹⁶.

“Батьку, хай буде Твоя воля, і слава Твоя навіки”¹⁷.

Протягом усього Свого смертного життя Ісус виконував це обіцяння. Зі смиренням, покірністю і любов’ю Він навчав ученню Свого Батька і виконував роботу Свого Батька з силою і владою, наданими Йому Його Батьком¹⁸.

Ісус віддав Своє серце Своєму Батькові. Він сказав:

“Люблю Я Отця”¹⁹.

“Я завжди чиню, що Йому до вподоби”²⁰.

“Я … зійшов не на те, щоб волю чинити Свою, але волю [Батька, Який] послав мене”²¹.

Переживаючи агонію в Гефсиманії, Він молився: “Та проте не Моя, а Твоя нехай станеться воля”²².

Коли Господь закликає старійшин в Ізраїлі: “звертайтеся до Мене в кожній думці” і “подивіться на рани” в Його воскреслому тілі, це також заклик відвернутися від гріха і світу і повернутися до Нього, і любити, і слухатися Його. Це заклик навчати Його вченню і виконувати Його роботу в Його спосіб. Тому це є закликом повністю Йому довіряти, підкорити нашу волю і віддати наші серця Йому, і через Його спокутну силу стати такими, як Він²³.

Брати, якщо ми будемо дивитися на Ісуса Христа, Він благословить нас бути Його старійшинами в Ізраїлі—смиренними, лагідними, покірними, сповненими Його любові²⁴. І ми принесемо радість і благословення Його євангелії і Його Церкви в наші сім’ї і нашим братам і сестрам з обох сторін завіси.

Президент Рассел М. Нельсон закликав нас дивитися на Ісуса Христа саме в такий спосіб: “Немає нічого легкого чи автоматичного в тому, щоб стати такими сильними учнями. Наша увага повинна бути прикута до Спасителя і Його євангелії. Це вимагає великих розумових зусиль, щоб намагатися дивитися на Нього в кожній думці. Але, коли ми робимо це, наші сумніви і страхи зникають”²⁵.

Прикувати---це чудове слово. Воно означає міцно прикріпити, привернути і повністю втримувати²⁶. Ми приковуємо нашу увагу до Ісуса Христа і Його євангелії, коли живемо за нашими завітами.

Коли ми живемо за нашими завітами, вони впливають на все, що ми кажемо і робимо. Ми живемо життям завітів²⁷, сповненим простих, щоденних вчинків віри, які зосереджують нас на Ісусі Христі. Ось ці вчинки: щира молитва в Його ім’я, бенкетування Його словом, звернення до Нього у покаянні в наших гріхах, дотримання Його заповідей, прийняття причастя і дотримання Його Суботнього дня у святості, поклоніння в Його святому храмі так часто, як ми можемо, і застосування Його святого священства для служіння дітям Бога.

Ці вчинки відданості завітам відкривають наші серця і розум спокутній силі Спасителя й освячуючого впливу Святого Духа. Рядок за рядком Спаситель змінює саму нашу природу, ми стаємо більш глибоко наверненими до Нього, і наші завіти оживають у наших серцях²⁸.

Обіцяння, які ми даємо нашому Небесному Батьку, стають міцними як кремінь зобов’язаннями, нашими найглибшими бажаннями. Небесний Батько обіцяє нам, що сповнить нас вдячністю і радістю²⁹. Наші завіти припиняють бути правилами, які ми виконуємо, і стають улюбленими принципами, які надихають, скеровують нас і приковують нашу увагу до Ісуса Христа³⁰.

Ці вчинки відданості є доступними всім, як молодим, так і літнім. Ви, молоді чоловіки, які мають Ааронове священство, знайте, все, що я сьогодні кажу, стосується вас. Я дякую Богу за вас. Ви робите священні обряди і завіти доступними мільйонам святих останніх днів по всьому світу. Коли ви готуєте, благословляєте чи розносите причастя, служите, христите в храмі, запрошуєте друга повернутися до активності або рятуєте члена вашого кворуму, ви виконуєте роботу спасіння. Ви також можете дивитися на Ісуса Христа і жити за вашими завітами щодня. Я обіцяю вам, що якщо ви це зробите, ви будете гідними довіри слугами Господа зараз і в майбутньому сильними старійшинами в Ізраїлі.

Брати, я знаю, що все це може звучати приголомшливо. Але, будь ласка, пам’ятайте ці слова Спасителя: “Не Сам Я, бо зо Мною Отець”³¹. Так і з нами. Ми не самі. Господь Ісус Христос і наш Небесний Батько люблять нас, і Вони з нами³². Оскільки Ісус дивився на Свого Батька і здійснив велику спокутну жертву, ми можемо дивитися на Ісуса Христа із переконаністю, що Він допоможе нам.

Ніхто з нас не є досконалим. Іноді ми застряємо. Ми відволікаємося і впадаємо у відчай. Ми спотикаємося. Але, якщо ми будемо дивитися на Ісуса Христа з покаянним серцем, Він підніме нас, очистить від гріха, пробачить нас і зцілить наші серця. Він терплячий і добрий, Його спокутуюча любов ніколи не закінчується і не минає³³. Він допоможе нам дотримуватися наших завітів і звеличувати наші покликання як старійшин в Ізраїлі.

І Небесний Батько благословить нас усім необхідним для здійснення Його цілей: “всім … як на небі, так і на землі, життям і світлом, Духом і силою посланими вперед волею Батька через Ісуса Христа, Його Сина”³⁴.

Коли божественні світло і сила приходять у наші життя, відбуваються три дивовижні речі:

По-перше, ми можемо бачити! Завдяки одкровенню ми починаємо бачити так, як Ісус бачив жінку, крізь усе зовнішнє прямо в серце³⁵. Якщо ми бачимо так, як бачить Ісус, Він благословляє нас здатністю любити тих, кому ми служимо, Його любов’ю. З Його допомогою, ті, кому ми служимо, побачать Спасителя і відчують Його любов³⁶.

По-друге, у нас є сила священства! У нас є влада і сила діяти в ім’я Ісуса Христа, аби “благословити, скеровувати, захищати, зміцнювати та зцілювати інших” і творити чудеса для тих, кого ми любимо, і зберегти наші шлюб та сім’ю”³⁷.

По-третє, Ісус Христос ходить з нами! Куди ми йдемо, Він іде. Коли ми навчаємо, Він навчає. Коли ми втішаємо, Він втішає. Коли ми благословляємо, Він благословляє³⁸.

Брати, то чи не маємо ми причини радіти? Ми маємо! Ми маємо святе священство Бога. Коли ми дивимося на Ісуса Христа, живемо за нашими завітами і приковуємо нашу увагу до Нього, ми будемо разом з нашими сестрами служити у святіший спосіб, збирати розсіяний Ізраїль з обох сторін завіси, зміцнювати і запечатувати наші сім’ї і готувати світ до Другого пришестя Господа Ісуса Христа. Це станеться. Я свідчу про це.

Я завершую з цією молитвою в моєму серці, щоб усі ми, кожен з нас, дивилися на Ісуса Христа в кожній думці. Не сумнівайтеся. Не бійтеся. В ім’я Ісуса Христа, амінь.

Посилання

1. Джеймс Е. Телмейдж написав, що Ісус був на “околиці Капернаума”, коли відбулося це зцілення (див. Jesus the Christ [1916], 313).

2. Див. Лука 8:43–44; див. також Maтвій 9:20–21; Maрк 5:25–29.

3. Лука 8:46.

4. Марк 5:30.

5. Марк 5:32.

6. Лука 8:47.

7. Марк 5:33.

8. Лука 8:48.

9. Джеймс Е. Телмейдж написав, що для жінки ціннішим за фізичне зцілення було запевнення, що Спаситель дав їй бажання її серця і що її віра була прийнятною для Нього (див. Jesus the Christ, 318). Ісус зцілив її фізично і духовно і відкрив їй шлях до спасіння.

10. Є повчальним те, що Яір, старший синагоги, був з Ісусом під час цього зцілення. Ісус прямував до домівки Яіра, де мав підняти дочку Яіра з мертвих. Жінку, яку зцілив Ісус, з великою вірогідністю не впускали до синагоги через її хворобу. Коли Ісус зцілив її, Він також дав цим зрозуміти всім присутнім, включно з Яіром, що вона була улюбленою дочкою, жінкою віри, і здоровою тілом і духом.

11. Див. Д. Toдд Крістофферсон, “Кворум старійшин” (Ліягона, трав. 2018, сс. 55–58) стосовно змін, пов’язаних з утворенням у приходах єдиного кворуму Мелхиседекового священства. Мету цієї зміни було так описано у розділі “Найпоширеніші запитання” на веб-сайті, присвяченому служінню: “Наявність в приході одного кворуму Мелхиседекового священства поєднує носіїв священства для досягнення всіх аспектів роботи спасіння, включаючи храмову і сімейно-історичну роботу, яку раніше координував провідник групи первосвящеників” (“This Is Ministering: Frequently Asked Questions”, question 8, ministering.ChurchofJesusChrist.org).

    Подальші зміни помістили провідника місіонерської роботи приходу і нового провідника з храмової та сімейно-історичної роботи приходу під керівництво президентства кворуму старійшин. Відтепер, завдяки цим змінам, кворум старійшин, який вже мав під скеруванням президентства служіння сім’ям, очолює роботу зі спасіння, і Товариство Допомоги йому в цьому допомагає. Звичайно ж, єпископ має ключі роботи спасіння у приході, але він делегує свою відповідальність і владу стосовно цієї роботи президенту кворуму старійшин, щоб єпископ міг присвятити більше часу служінню своїй власній сім’ї, зміцненню молоді та служінню як суддя в Ізраїлі.

12. Див. Рассел М. Нельсон, “Треба труд вершить”, Ліягона, трав. 2018, сс. 118–119; Рассел М. Нельсон, “Стати взірцевими святими останніх днів”, Ліягона, лист. 2018, сс. 113–114; Квентін Л. Кук, “Глибоке й тривале навернення до Небесного Батька і Господа Ісуса Христа”, Ліягона, лист. 2018, сс. 8–12.

13. Батько послав Ісуса Христа у світ (див. Іван 17:18).

14. Учення і Завіти 6:36–37.

15. Авраам 3:27.

16. Авраам 3:27.

17. Мойсей 4:2.

18. Є багато посилань на уривки з Писань, в яких записано слова Ісуса про виконання роботи Його Батька і навчання ученням Його Батька. Див. наприклад, Іван 5:19 (Ісус робить те, що Він бачить, що робить Батько); Іван 5:36 (Батько дав Своєму Синові роботу, яку Той мав виконати); Іван 8:26 (Ісус навчав того, що Він отримав від Свого Батька); Іван 14:28 (Ісус проголосив: “більший за Мене Отець”); 3 Нефій 11:32 (Його вчення---це вчення, дане Йому Його Батьком).

19. Іван 14:31.

20. Іван 8:29.

21. Іван 6:38; див. також Іван 5:30.

22. Лука 22:42.

23. Слово звертайтеся у цьому уривку (див. Учення і Завіти 6:36–37) має значення, яке відповідає заклику Господа: стати обличчям (або повернутися до); звернути свою увагу; покладатися на; шукати; чекати з надією; мати за свою кінцеву мету; очікувати (див. merriam-webster.com, “look”).

24. Див. Учення і Завіти 121:41–42. Згадані в Писаннях якості, подібні до Христових, є дарами Духа, які приходять через милість і благодать Ісуса Христа. Це те, що робить старійшин в Ізраїлі Його старійшинами.

25. Рассел М. Нельсон, “Прикликати силу Ісуса Христа в наше життя”, Ліягона, трав. 2017, с. 41.

26. Див. merriam-webster.com, “rivet”.

27. Обговорення такого поняття, як життя в завіті, можна знайти в статті Дональда Л. Холлстрома, “Living a Covenant Life”, Ensign, June 2013, 46–49. Цю статтю було адаптовано з довшого виступу в Університеті Бригама Янга–Айдахо в травні 2011 р. Щоб знайти довший варіант цього виступу Дональда Л. Холлстрома див. “A Covenant Life” (Brigham Young University–Idaho devotional, May 10, 2011), byui.edu.

28. Див. Єремія 31:31–33, де Господь проголошує, що Він укладе новий завіт з домом Ізраїля, записаний в їхніх серцях. Цей образ завітів, записаних у наших серцях, або завітів, які оживають у наших серцях, також зустрічається у текстах Павла (див. 2 Коринтянам 3:3; Євреям 8:10). Обговорення навернення і серця можна знайти у виступі Девіда А. Беднара, “Навернені до Господа”, Ліягона, лист. 2012, сс. 106–109.

29. Причасна молитва освячення хліба прекрасно висловлює природу завітних стосунків з нашим Небесним Батьком. У Батьковому плані спасіння ми укладаємо завіти з нашим Небесним Батьком, але цілі завітів здійснюються, і ми стаємо гідними обіцяних благословень через Господа Ісуса Христа. Він є Посередником. Під час обряду причастя ми є свідками Батьку (по суті, заново укладаємо з Ним завіт), що ми готові взяти на себе ім’я Ісуса Христа, завжди пам’ятати Його і виконувати Його заповіді, щоб ми завжди могли мати з нами Його Дух (Святий Дух).

    Ті дари, які обіцяє Батько, приходять через спокутну і зміцнюючу силу Ісуса Христа. Наприклад, як навчав Президент Рассел М. Нельсон, Ісус Христос є джерелом всієї радості (див. “Радість і духовне виживання”, Ліягона, лист. 2016, с. 82). Таким чином, якщо ми приковуємо нашу увагу до Ісуса Христа, це приносить у наше життя радість, якими б не були наші обставини.

30. Президент Езра Тефт Бенсон зміг пояснити вплив цієї зміни на ставлення та напрямок життя, коли сказав “Коли послушність перестає бути тим, що дратує нас, і стає тим, чого ми прагнемо, у ту ж мить Бог обдарує нас силою” (процитовано Дональдом Л. Стейлі, у виступі “Послушність—найбільше випробування у житті”, Ліягона, лип. 1998, с. 82).

31. Іван 16:32.

32. Додаткове обговорення того, наскільки Батько і Син турбуються про наше життя, зацікавлені ним, люблять нас і задіяні в нашому житті, див. у наступних виступах: Джеффрі Р. Холланд, “Велич Бога”, Ліягона, лист. 2003, сс. 70–73 та Генрі Б. Айрінг, “Іди зі Мною”, Ліягона трав. 2017, сс. 82–85. Див. також Maтвій 18:20; 28:20; Учення і Завіти 6:32; 29:5; 38:7; 61:36; 84:88.

33. Див. Римлянам 8:35–39; 1 Коринтянам 13:1–8; Moроній 7:46–47.

34. Див. Учення і Завіти 50:27. Зверніть увагу, що Господь дає всім, кого висвячено і послано, таке обіцяння, пов’язане з даним йому конкретним завданням та окреслене цим завданням:

    “Того і призначено бути найвеличнішим, незважаючи на те, що він є найменшим і слугою всім.

    Отже, він є володарем усього; бо все є підлеглим йому, як на небі, так і на землі, життя і світло, Дух і сила послані вперед волею Батька через Ісуса Христа, Його Сина.

    Але жодна людина не є володарем усього, якщо вона не очищена і не вичищена від усякого гріха.

    І якщо ви очищені і вичищені від усякого гріха, просіть, що забажаєте, в імʼя Ісуса, і це буде зроблено” (Учення і Завіти 50:26–29).

35. Див. 1 Самуїлова 16:7; 1 Коринтянам 2:14. Приклад цього благословення---здатності бачити так, як бачить Ісус---можна знайти у розповіді президента Генрі Б. Айрінга про час, коли він був єпископом юнака, який вчинив злочин. Господь сказав тоді ще єпископу Айрінгу: “Я дозволю тобі побачити його таким, яким Я його бачу”, Іди зі мною, с. 84).

36. Це обіцяння і завдання, яке Спаситель дав людям біля храму у землі Щедрій. Він заповідав їм жити так, щоб Його світло і Його приклад були в них, щоб вони могли підняти Його як світло для світу і у своїх життях, і в запрошенні людям прийти до Нього. Якщо Його послідовники будуть так жити і так запрошувати, люди відчують Його і побачать Його в Господніх слугах. (Див. 3 Нефій 18:24–25).

37. Див. Рассел М. Нельсон, “Ціна сили священства”, Ліягона, трав. 2016, с. 68.

38. Див. Учення і Завіти 84:88.