Господь забезпечить
Після весілля одним з моїх найбільших бажань було мати велику сім’ю. Однієї ночі я бачила уві сні чотири дівчинки і трьох хлопчиків, які мали стати частиною нашої сім’ї. Почали народжуватися діти, і Господь допомагав нам з чоловіком турбуватися про них. А коли приходили хвороби чи виникали труднощі, благословення священства і дива все приводили до щасливого завершення.
Але потім мій чоловік помер. Моє горе посилювалося ще й тим, що я була вагітна і хвилювалася, як мені забезпечувати своїх дітей. І все ж я знала, що Господь і далі буде допомагати мені.
Його допомогою було, наприклад, те, що Він втішив мене. Перебуваючи в храмі, я зрозуміла, що з моїм чоловіком все гаразд, що була причина на те, щоб він залишив землю, і що він допомагатиме нам із-за того боку завіси. Я також сильно відчула, що мені потрібно буде невдовзі знову повернутися у храм. Мені дуже хотілося приїхати у храм через три місяці, та я знала, що знайти для цього і час і гроші мені буде важко. Я відвідую Бернський храм у Швейцарії, розташований на великій відстані від мого дому в Італії.
Коли я виходила з готелю, розміщеного неподалік храму, один член Церкви зупинив мене. Він вручив мені конверт і сказав: “Це для вас”.
Я відкрила конверт—там були гроші. “Я не можу їх взяти”,—сказала я.
“Прошу вас, візьміть,—сказав він мені.—Коли я був у храмі, то відчув, що Дух підказав мені дати це вам”.
Перерахувавши гроші, я виявила, що їх стільки, скільки мені потрібно на дорогу з Італії до храму і назад. Через три місяці я знову приїхала у храм.
Господь також потурбувався про мене, допомігши отримати роботу в кабінеті лікаря. А невдовзі у мене з’явилася можливість пройти атестацію, щоб працювати у сфері невідкладної медичної допомоги. Для цього я відвідувала курси, але екзамен проводився якраз через два тижні після того, як я мала народити дитину. На курсах я добре навчалася і не пропустила жодного заняття, але в ці два тижні, коли треба було навчатися найбільше, мені також потрібно було піклуватися і про свою маленьку доньку. Я була приголомшена. Я не була впевнена, що не маючи часу для навчання, я зможу скласти екзамен.
Я вже ладна була здатися і й не йти на екзамен, але потім до мене дійшло: це ж Господь благословив мене цією можливістю. Коли я молилась, Дух запевнив мене, що свою частину я зробила і отримаю Господню допомогу.
З вірою, що Господь допоможе мені, я пішла на екзамен. Я відчула полегшення, бо завдання стосувалися матеріалу, який я знала найкраще. Екзамен я здала, і в мене стало більше можливостей, бо атестація з надання невідкладної допомоги давала мені саме те, що було потрібно моїй сім’ї. Я могла проводити більше часу з дітьми і заробляти більше, щоб піклуватися про них.
Я знаю, що Небесний Батько чує мої молитви і допомагає, коли я смиренно прошу з вірою. Я знаю, що Він допоміг мені забезпечувати моїх дітей і що я буду з ними і моїм чоловіком вічно. ■