Бігти і не втомлюватися
Одне з найбільших благословень, які ми отримали, прийшовши на землю,—це наше фізичне тіло. Слово мудрості, що знаходиться в книзі Учення і Завіти, розділ 89, навчає нас про “порядок і волю Бога в земному спасінні всіх святих в останні дні” (в. 2). Далі наводяться свідчення про Слово мудрості, які надійшли від святих останніх днів з усього світу.
Ніколи не рано
Мені 13 років, і я знаю: якщо ми будемо піклуватися про своє тіло, то отримаємо обіцяні у Слові мудрості благословення—ми зможемо “бігт[и] і не втомлюват[ися] (УЗ 89:20). Якщо я займаюся спортом, вживаю корисну їжу, достатньо сплю, я росту сильнішим. Якщо я дотримуюсь цієї заповіді, я вільний від звикання до шкідливих речовин і у мене не виникне залежність від них.
Я знаю, що Небесний Батько дав нам Слово мудрості не для того, щоб обмежити наше життя, а щоб допомогти бути здоровими і щасливими. Сатана спокушає нас думати, що якщо ми палимо чи випиваємо, то це робить нас популярними, вільними і щасливими. Але це не так. Іноді важко дотримуватися високих норм, особливо у школі, та коли я намагаюсь бути хорошим прикладом, це допомагає моїм друзям розуміти важливість правильного вибору.
Найбільше благословення, яке я одержав за дотримання Слова мудрості,—це можливість мати Духа як свого постійного провідника. Моя мета—бути гідним, щоб одного дня увійти у храм.
Севіл В., Пловдів, Болгарія
Допомога при діабеті
Я—57-річна бабуся; у червні 2006 р. у мене виявили діабет. Окрім вживання ліків, я шукала допомогу в Слові мудрості. Я дізналася про важливість регулярного виконання фізичних вправ і дотримання здорової дієти. Я скинула 40 кг зайвої ваги і підтримую свою вагу в нормі. Я відчула велике благословення за послушність Слову мудрості, коли мій лікар сказав, що мені вже більше не потрібно приймати ліки від діабету та високого кров’яного тиску. Я маю свідчення про Слово мудрості, бо духовні і фізичні благословення, отримані мною через послушність йому, продовжують благословляти моє життя.
Беверлі Рутерфорд, Вашингтон, США
Пробігти марафон у 73 роки
Я народився у Бразилії з рахітом—хворобою, що вражає кістки. У 19 років моя вага була 50 кг, а зріст—1м 64 см. Через це мене не взяли в армію, і я почав шукати, як мені поліпшити свій фізичний стан. Я почав робити комплекси вправ і дотримуватися збалансованої дієти.
У той період я й зустрів місіонерів. Я почав ближче знайомитися з Церквою і дізнаватися про заповіді, у тому числі й про Слово мудрості. Це було те, що мені й було потрібно. Воно дало мені зрозуміти, що треба їсти і що є шкідливими речовинами, яких слід уникати, а саме тютюн та міцні напої. Читаючи Учення і Завіти, я дізнався про необхідність відпочинку й сну (див. УЗ 88:124).
Я став сильнішим і важив уже 78 кг. Я став чемпіоном з важкої атлетики. А ще із дзюдо та плавання. Сьогодні, у віці 73 років, я бігаю марафон, до фінішу я дійшов у 30 марафонах. У 2005 і 2006 роках я був другим у своїй віковій категорії на змаганнях з марафону в Бразилії. У мене чудове здоров’я, і я дуже щасливий.
Я вдячний Небесному Батьку за те, що Він дав нам цей закон, і якщо дотримуватися його, він принесе нам це благословення—здоров’я.
Антоніо Олівіо де Олівейра, Сан-Паулу, Бразилія
Пляшка вина
Прибираючи після школи салон краси, я знайшла напівпорожню пляшку вина, що залишилася там після вечірки. Я спитала у свого роботодавця, що мені з нею робити. “Допий, а пляшку викинь”,—сказав він, виходячи. Він замкнув двері з того боку, а я залишилась сама. Я займалася своїм звичним прибиранням, але та пляшка з вином все не йшла у мене з думки. Мені було 14 років і я ще ніколи не пробувала вина. Я відчувала спокусу.
Я мила у вбиральні, дезінфікувала щітки для волосся, мила підлогу, весь час думаючи про ту пляшку вина, що стояла в кутку залу в салоні. Я знала, що від одного ковтка я не сп’янію. Я знала: якщо скуштую цього вина, ніхто ніколи про це не дізнається. Думаючи так, я усвідомила, що про це знатиму я і також мій Небесний Батько. Боротьбі був покладений край. Я знала, що жалкувала б, якби піддалася спокусі, і хотіла стати достатньо сильною, щоб не піддаватися жодній спокусі. Я вилила вино у раковину, сполоснула пляшку і викинула її у смітник.
Цей випадок може здатися неважливим, однак для мене він був визначальним. Я прийняла рішення, що буду виконувати заповіді навіть тоді, коли ніхто мене не бачить. Я хотіла робити правильно тому, що це було правильно. Тепер я знаю, що маю силу не піддатися спокусі, і я відчуваю, що впевненіше можу йти шляхом, який веде мене до Небесного Батька.
Бет М. Стівенсон, Оклахома, США
Сила, щоб витерпіти до кінця
Через рік після свого хрищення я став волонтером-пожежником. Я дотримувався Слова мудрості, хоч мої друзі й пропонували мені цигарки, алкогольні напої, чай і каву. Коли вони запитували мене, чому я відмовляюся від усього цього, я казав їм, що роблю так, бо я мормон. Більшість з них кепкували з мене і сміялися.
Одного дня ми мали пройти тригодинний тест на фізичну витривалість, за яким би визначили, хто з нас залишиться працювати пожежниками. Кожний з нас був у важкому комбінезоні, чоботах і мав при собі спорядження для дихання. Перед тестом я бачив, як інші палили і сміялися з мене, бо лише я був серед них підлітком і вони думали, що я такий важкий тест не пройду.
Спершу ми повинні були пробігти кілька разів навколо поля з дуже важкими брандспойтами. Після першого кола у мене заболіли ноги й тіло, і мої колеги засміялися з мене. І тоді я згадав, що написано в Ученні і Завітах 89: “І всі святі, які не забувають дотримуватися цих слів і виконувати їх, ходячи в послушності заповідям, отримають здоров’я в череві та життєву силу в кістках; … і бігтимуть—і не втомлюватимуться” (вв. 18, 20).
Я став на коліна і помолився Господу, просячи Його дати мені віру, щоб побачити здійснення цього обіцяння. До мене підійшло кілька чоловіків, щоб пересвідчитися, чи все зі мною гаразд; я відповів, що зі мною все добре. І ми побігли знову. І тут у мене зник біль в ногах. Я біг і біг, помічаючи, що інші падають на землю від знесилення, а я навіть не відчував, що можу зупинитися. Я пройшов тест, а мої колеги мали його пройти ще раз.
Я знаю, що саме завдяки моїй послушності Слову мудрості я зміг пройти той тест. Я знаю, що Бог був зі мною того дня і що коли ми виконуємо Його заповіді, Він благословляє нас у Своїй безмірній милості.
Крістіан Кастро Марін, Сантьяго, Чилі
Щоденне зобов’язання
Через два дні після похорону моєї мами я глянула на себе в дзеркало. Мені не сподобалось те, що я побачила: темні кола під очима, бліда шкіра, погана постава, а ще від 5 до 7 зайвих кілограмів ваги. Три останні роки я доглядала за моїми батьками, і мені було не до себе. Я тяжко перенесла те, що обоє з моїх батьків занедужали, а потім одне за одним померли упродовж двох років, то й не дивно, що у мене був такий вигляд, наче я впродовж тижнів недосипала або неправильно харчувалася.
У свої 26 років я опинилася на роздоріжжі. Я могла продовжувати жити так, як до цього, і наражатися на ризик померти від діабету, серцевої хвороби чи раку, як це було в моїй сім’ї, або ж я могла взятися за себе і зробити своє здоров’я пріоритетною для себе справою. Це мало стати моїм зобов’язанням на все життя, а не просто на кілька тижнів. Уважно поміркувавши про свій хворобливий стан, я дала собі обіцяння. Я налаштувалася жити за Словом мудрості так, як ніколи раніше.
Ми з чоловіком почали робити фізичні вправи два—три рази на тиждень. Я стала більше слідкувати, скільки калорій споживаю з їжею. До свого раціону я додала більше фруктів та овочів. Було нелегко, але я таки навчилася розбиратися в етикетках, де вказується поживність продуктів, і вибирати більш корисну для здоров’я їжу.
Справжнім ключем до мого успіху було встановлення досяжних для мене цілей. Я хотіла: позбутися зайвої ваги, стати енергійнішою і виглядати здоровішою. З допомогою Небесного Батька і завдяки надзвичайній підтримці чоловіка я досягла всіх цих трьох цілей.
Відтоді пройшло вже шість років, я регулярно роблю вправи і слідкую за харчуванням. Я продовжую ставити перед собою цілі: турбуватися про фізичну форму та вділяти належну увагу харчуванню і роблю все, щоб дотримуватися цього день у день. Якби мені хтось раніше сказав, що одного дня я стану палким прихильником фізичних вправ, я, чесно кажучи, цьому б не повірила. Я—живе підтвердження того, що ви можете змінити стиль свого життя, якщо справді цього захочете. Якщо ви покладаєтеся у вірі на Небесного Батька, Він підтримає вас у вашому старанні.
Я задоволена собою, коли стараюся досягнути оптимального стану свого здоров’я. Відтоді, як я взяла на себе це зобов’язання, мій розум став яснішим і жвавішим, а моє тіло—сильнішим та енергійнішим. Завдяки цьому я можу мати чудові благословення, які Небесний Батько пообіцяв тим, хто буде дотримуватися Слова мудрості. Він каже, що всі слухняні святі “отримають здоров’я в череві та життєву силу в кістках; і знайдуть мудрість і великі скарби знання, саме сховані скарби” (УЗ 89:18–19).
Міген Сендор, Онтаріо, Канада
Складання плану
Невдовзі після нашого з мамою хрищення вона почала працювати медсестрою. У неї, одинокої матері, не було часу, щоб готувати, тому ми почали більше харчуватися нездоровою їжею та у фаст-фудах. І хоч мені було лише 12 років, моє здоров’я почало погіршуватись. Я став млявим, у мене не було колишньої енергійності. Я відчував себе втомленим і стривоженим. Я набирав вагу.
Я спитав маму, як мені набути кращої форми. Я, сподіваючись отримати медичну пораду, був трохи здивований, коли вона просто сказала: “Живи за принципами Слова мудрості”. Я думав, вона скаже мені про калорії, вуглеводи та жири, але її відповідь була саме тою, яка була мені потрібна.
Наступного понеділка на домашньому сімейному вечорі ми перечитали Учення і Завіти 89 і склали план стосовно харчування і своїх дій. Наше життя разюче змінилося. Ми обоє стали почувати себе здоровішими й щасливішими. Я відчував більше спокою у своєму житті і частіше чую тихі підказки Святого Духа.
Я вдячний люблячому Небесному Батьку, Який хоче спілкуватися з нами. Тепер я знаю, що ми маємо бути фізично й духовно підготовленими, щоб отримати священні, особисті одкровення.
Ерік Д. Річардс, Юта, США
Фотоілюстрації Джона Люка.