Допомагати годувати Спасителевих ягнят
З виступу на жовтневій генеральній конференції 1997 р.
Спасителя розіп’яли, а потім Він воскрес. Його учні пішли до Галілеї. Усю ніч вони ловили рибу, але нічого не впіймали. Коли вони на світанку підпливли до берега, то спочатку не впізнали Його. Він їх покликав і сказав, куди закинути сіті. Коли вони так зробили, сіті були наповнені. Учні кинулися до берега привітатися з Ним.
Вони побачили, що на розжареному вугіллі запікалася риба і хліб. Потім він дав їм заповідь, яка стосується кожного з нас і в цей час.
“Як вони вже поснідали, то Ісус промовляє до Симона Петра: “Симоне, сину Йонин, чи ти любиш Мене більше цих?” Той каже Йому: “Так, Господи,—відаєш Ти, що кохаю Тебе!” Промовляє йому: “Паси ягнята Мої!” (Іван 21:15).
На святих Божих завжди поширювався завіт живити одне одного духовно, особливо тих, які щойно познайомилися з євангелією.
Дитина може робити те, що живить віру інших людей. Діти можуть запросити новонаверненого піти з ними на збори. Діти можуть посміхатися й вітати нового члена Церкви, коли він заходить до каплиці чи до класу. І коли ми так робимо, то Святий Дух буде поряд.
Кожне промовлене нами слово може або зміцнювати, або послаблювати віру. Нам потрібна допомога Духа, щоб промовляти слова, які будуть живити і зміцнювати.
Ми можемо простим послухом допомагати Господу брати ягнят, Його ягнят, на руки і повертати їх додому, до їхнього Батька і нашого Батька.
Я знаю, що Ісус є Христос. Я знаю, що Він живий. І я знаю, що Він веде нас у цій роботі—Його роботі—здійснювати вічне життя дітей Його Батька.