2010
Свобода волі є важливою для нашого вічного розвитку
Червень 2010 р.

У що ми віримо

Свобода волі є важливою для нашого вічного розвитку

Наш Небесний Батько дав нам свободу волі. Ця здатність робити самостійний вибір є важливою складовою плану спасіння.

На доземній Нараді на Небесах Небесний Батько представив Свій план, який включав принцип свободи волі. Люцифер повстав і “прагнув знищити свободу вибору людини” (Мойсей 4:3). Внаслідок цього разом з послідовниками його було скинуто вниз. Решта всіх нас прийняла план Небесного Батька, згідно з яким ми приходимо на землю й отримуємо фізичне тіло. За планом, у нас був Спаситель, Ісус Христос, Який мав викупити наші гріхи. Завдяки покаянню ми могли отримувати прощення. Ми вигукнули від радості (див. Йов 38:7).

Те, як ми користуємося даром свободи волі в земному житті, впливає на наше вічне щастя або нещастя. Писання вчать нас, що “існує закон, нескасовно встановлений в небесах, … на якому ґрунтуються всі благословення” (УЗ 130:20), і “закон накладає покарання” (Алма 42:22). Отже, коли ми обираємо, як нам діяти, ми також обираємо наслідки своїх дій (див. Галатам 6:7). Хоча наслідки можуть не бути негайними, але вони завжди будуть. Рішення виконувати Божі заповіді приведе нас до миру й вічного життя. Рішення піддатися спокусам Сатани приведе до гріха й смутку1.

Єгошуа, пророк Старого Завіту, показав нам приклад, коли сказав: “Виберіть собі сьогодні, кому будете служити. … А я та дім мій будемо служити Господеві” (Ісус Навин 24:15).

  1. Наше земне життя—це період перевірки того, як ми будемо користуватися нашою свободою волі (див. Авраам 3:25).

  2. Необхідно, “щоб була протилежність у всьому”, щоб ми могли бачити різницю між добром і злом. Це дає нам можливість вибирати. (Див. 2 Нефій 2:11–16; УЗ 29:39).

  3. Наш Небесний Батько дав кожному з нас Світло Христа, щоб ми могли відрізняти добро від зла (див. Мороній 7:12–17).

  4. Коли ми вирішуємо, що нам чинити—добро чи зло—ми також обираємо наслідки своїх вчинків (див. Повторення 11:26–28; 30:15–20; Галатам 6:7; Об’явлення 22:12).

  5. Завдяки тому, що “[нам] дозволено діяти за себе”, ми несемо відповідальність за власні вчинки (див. Геламан 14:30–31).

  6. Коли ми вирішуємо виконувати Божі заповіді, у нас є більший вибір і ми маємо більше свободи (див. 2 Нефій 2:27; УЗ 58:26–28; 93:20).

  7. Коли ми вирішуємо порушувати Божі заповіді, наш вибір стає більш обмеженим і ми потрапляємо в полон злочестивості (див. 2 Нефій 2:29; Іван 8:34).

  8. Наш Небесний Батько “не попустить, щоб [ми] випробовувалися більше, ніж може[мо], але… й полегшення дасть” (1 Коринтянам 10:13).

  9. Ми повинні упокорюватися і “моли[тися] постійно”, щоб протистояти спокусам (див. Алма 13:28).

Посилання

  1. Див. Стійкі у вірі (2005), сс. 123–124.

Після Падіння Адам і Єва “мали моральну свободу волі, або здатність вибирати між добром і злом. Це дало їм можливість вчитися і розвиватися. Це також дозволило їм робити неправильний вибір і грішити” (Проповідуйте Мою євангелію [2005], с. 50).

Фотоілюстрації Метью Рійєра, за винятком зазначених; фотографія Землі © Corbis; Адама і Єву вигнано з Еденського саду, художник Гарі Кепп; фотоілюстрація чоловіка і поліцейського зроблена Робертом Кейсі