Тіні на стіні
“Не бійтеся, малі діти, бо ви Мої, а Я подолав світ” (УЗ 50:41).
“Мамо!—закричала Дезірі.—Мені страшно!”
Мама з’явилася в дверях кімнати Дезірі й увімкнула світло. Дезірі крадькома подивилася в куток, де мала бути страшна тінь. Але там нічого не було.
“Мені здавалося, що я бачила вовка в тому кутку”,—сказала Дезірі.
Мама взяла Дезері в обійми, й дівчинка відчула затишок та безпеку. “Коли світло увімкнене, ми бачимо, що там нічого немає”,—сказала мама.
Коли Дезірі трохи заспокоїлася, мама вимкнула світло й пішла спати. Дезірі заплющила очі й спробувала заснути. Потім вона відкрила очі й поглянула на стіну. Тіні все ще були там.
“Мамо!”—закричала вона знову.
Цього разу мама не посміхалася, коли повернулася й увімкнула світло. У неї був стомлений вигляд. Вона запитала: “Ти пам’ятаєш, що сьогодні дивилася по телевізору?”
Дезірі закивала головою. Вона дивилася програму про вовків.
Мама сіла на ліжко біля Дезірі. “Те, що ми дивимося, може впливати на нас—наші думки, вчинки й навіть почуття”.
“Але передача, яку я дивилася про вовків, не була поганою”,—сказала Дезірі.
“Те, що ми дивимося по телевізору, може впливати на наші думки, навіть якщо це і не погана програма. Думаю, що побачене тобою ввечері вплинуло на твої почуття”,—пояснила мама.
Дезірі поміркувала над маминими словами. Вона ніколи раніше не помічала, що на неї впливає те, що вона дивиться.
“Ого!—сказала Дезірі.—Мені слід обережніше вибирати, що дивитися”.
Мама усміхнулася. “Прекрасна ідея, Дезірі”.
“Але що ж робити зараз? Мені все ще лячно”.
“У мене ідея”,—сказала мама. Вона взяла зі стола Дезірі зображення Ісуса Христа й вийняла його з дерев’яної рамки. Потім вона акуратно прикріпила його скотчем до стіни, там, де Дезірі бачила страшні тіні. “Він завжди буде поруч з тобою, Дезірі. Згадуй це, коли тобі страшно”.
Коли мама вимкнула світло, серце Дезірі наповнилося теплом. Вона знала, що сказані мамою слова—це правда. Ісус завжди наглядатиме за нею, допомагатиме й прожене страхи.
Ілюстрація Сема Нільсона; фрагмент картини Христос і багатий юнак, художник Генріх Гофманн, з люб’язного дозволу C. Harrison Conroy Co.