Канарейки з сірими пір’їнами на крилах

Президент Томас С. Монсон

Приблизно 60 років тому, коли я був молодим єпископом, пішла з життя одна вдова з мого приходу на ім’я Кетлін Мак-Кі. Серед інших речей вона залишила три канарейки. Дві з них—бездоганно жовтого кольору—потрібно було віддати її подругам. Жовтий окрас третьої пташки—Біллі—не був ідеальним через сірі пір’їни на крилах. У листі до мене сестра Мак-Кі написала: “Чи не візьме ваша сім’я цю пташку собі? Вона не найгарніша, але співає найкраще”.

Сестра Мак-Кі й сама була схожа на свою жовту канарейку з сірими пір’їнами на крилах. Господь не благословив її красою, не обдарував поставою і не дав нащадків. Однак її пісня допомагала іншим з більшою готовністю нести свої тягарі й більш вправно справлятися зі своїми завданнями.

Світ сповнений жовтими канарейками з сірими пір’їнами на крилах. Шкода лише, що так мало з них навчилися співати. Дехто з них—це молоді люди, які не знають, ким вони є, ким вони можуть бути чи ким вони хочуть бути. Все, що вони хочуть—це бути кимось. Інших гнітить похилий вік, тягар проблем або сумніви—і вони живуть, так і не усвідомивши своїх можливостей.

Щоб жити велично, ми повинні розвивати здатність протистояти проблемам зі сміливістю, долати розчарування з радістю, а перемогу святкувати зі смиренням. Ви можете запитати: “Як же цього досягнути?” Я відповім: “Здобувши справжнє бачення того, ким ви є!” Ми—сини і дочки живого Бога, створені за Його образом. Подумайте про це: створені за образом Бога. Ми не можемо бути щиро переконані в цьому, якщо не здобуваємо нового, сильного відчуття сили й могуті.

У нашому світі часто буває так, що моральні якості вважають другорядними в порівнянні із зовнішньою красою чи привабливістю. Але з давніх-давен до нас лине порада, дана Господом Самуїлові: “Бог бачить не те, що бачить людина: чоловік-бо дивиться на лице, а Господь дивиться на серце” (1 Самуїлова 16:7).

Коли Господь шукав чоловіка віри, Він не обрав його з поміж юрми тих, хто, пишаючись своєю праведністю, був завжди в синагозі. Натомість Він покликав його з рибалок з Капернаума. Сповнений сумнівів, неосвічений, імпульсивний Симон стає Петром, апостолом віри. Жовта канарейка з сірими пір’їнами на крилах була гідною повної довіри Господаря і Його міцної любові.

Коли Спаситель шукав старанного і потужного місіонера, Він знайшов його не серед прихильників, але серед супротивників. Савл-переслідувач став Павлом-проповідником.

Викупитель обирав недосконалих людей, щоб навчати їх шляхам удосконалення. Він робив це тоді. Він робить це зараз з нами, жовтими канарейками із сірими пір’їнами на крилах. Він закликає вас і мене служити Йому тут, на землі. Ми повинні це робити з повною відданістю. Коли нам важко, коли ми спотикаємося, благаймо Його: “Веди нас вперед, Різьбяре душі, щоб темряву ми здолали в борні”¹.

Я молюся, щоб ми наслідували приклад Чоловіка з Галілеї, Якого можна було побачити серед бідних, пригнічених, гноблених і недужих. Нехай з нашого серця лине справжня пісня, коли ми так чинитимемо.

Як навчати з цього послання

Коли ви навчаєте, “… буває корисним попросити слухачів звернути увагу на щось конкретне у тексті чи в розповіді” (Навчати—немає покликання величнішого [2000], c. 55). Щоб допомогти членам сім’ї зрозуміти послання Президента Монсона, ви можете попросити їх підготувати розповідь про те, чого вони навчилися, читаючи цю статтю разом. Запропонуйте кожному розповісти, що можна вважати головною ідеєю статті. У кінці складіть свідчення про статтю Президента Монсона.

Викладання Слова Божого, яке Він передає через Своїх пророків, може бути потужним впливом на життя тих, кого ми навчаємо (див. Навчати—немає покликання величнішого, с. 50). Президент Монсон стверджує, що знання про те, що ми є дітьми Бога, робить нас сильними і могутніми. Після прочитання статті попросіть членів сім’ї розповісти, що їм допомагає пам’ятати про те, ким вони є.

Ілюстрація Стіва Кроппа

Фотоілюстрація Крістіни Сміт, ілюстрація Мейрін Руз