Шестирічний Тимофій живе в Києві, столиці України і місті, де збудований перший в його країні храм. Тимофій радіє новому храму і ще багато чому. Він був особливо щасливим, коли в нього випали перші два зуби. Один із них йому допоміг вирвати батько, коли вони були в бабусі, а другий випав сам.
У школі я запитав трьох своїх друзів, чи вірять вони в Бога. Вони сказали, що так. Я сказав, що теж вірю. Я дав їм запрошення на дні відкритих дверей храму. Вони сказали: “Добре, ми прийдемо”.
Цього року я почав займатися карате, тому що цим займаються мої тато і брати. Я навчився, як наносити сильні удари кулаком, захищати себе і піднімати важку вагу.
Нам з братами подобається будувати будинки, машини і маленьких чоловічків з конструктора.
Мої брати служили під час днів відкритих дверей храму. Я також хотів служити, але був надто малим. У дні відкритих дверей я двічі пройшовся з екскурсією по храму. Він мені дуже сподобався.
Влітку двоє моїх братів навчали мене грати у футбол. Вони пояснювали, як треба бігати по полю і захищати ворота. Хоча вони старші за мене, я граю з ними і їхніми друзями.
Мені подобаються мої маленькі машинки. Через те, що вони металеві, вони не ламаються і не бояться ударів. Їм уже кілька років, а на них всього кілька подряпин.
Я дуже люблю лягати спати зі своїми іграшками. Коли мої брати засинають, я ще трохи граюсь зі своїми іграшками.