Благословенний прикладом друзів
Таким же чином, як друзі вплинули на моє життя, ви своїм прикладом можете привнести світло євангелії в життя своїх друзів.
Нещодавно я зустрівся з другом, якого знав зі старших класів. Ми говорили про нашу першу зустріч, про радість, яка приходить від життя за євангелією, і про те, який вплив можуть мати друзі на наше життя. Насправді, я і приєднався до Церкви завдяки прикладу своїх друзів.
Вперше я приїхав до Сполучених Штатів з Американського Самоа у віці 10 років, тому що мій батько бажав для своїх дітей кращої освіти, ніж та, яку він міг запропонувати. Я жив у Сіетлі, штат Вашингтон, з дядьком і тіткою. В 14 років я переїхав до Каліфорнії. Моя бабуся, в якої я жив, була храмовим працівником у храмі Лос-Анджелес, Каліфорнія; але я не був членом Церкви.
Під час навчання у старших класах я був у складі учнівської ради і звернув увагу на кількох членів ради, які виділялися серед решти групи. Вони з повагою ставилися до інших, їхня мова була чистою, одяг охайним, вони мали почуття власної гідності і якесь світло навколо себе, що привернуло мою увагу. Ми стали друзями, і вони запросили мене піти з ними на Спільні заходи. Мені подобалися веселі, корисні заходи і Дух, який я там відчував, то ж я почав приходити туди постійно. Лише через кілька тижнів мої друзі познайомили мене з місіонерами і розповіли про Книгу Мормона. Невдовзі мене було охрищено і я розпочав вивчення Книги Мормона, яке триває все моє життя.
Мої друзі дотримувалися поради, яка знаходиться в 1 Тимофію 4:12: “Будь зразком для вірних у слові, у [розмові], у любові, у дусі, у вірі, у чистості!” Подібно до моїх друзів, ми можемо впливати на добро своїм повсякденним життям за євангелією. Якщо спосіб нашого життя відображає наші норми і вірування, люди, які підготовлені отримати євангелію, це помітять і захочуть дізнатися більше.
Наприклад, згадайте історію Алми з Книги Мормона. Алма мав комфортне життя як священик при дворі царя Ноя. Коли Авінадій приніс своє свідчення, Алма повірив йому і, незважаючи на велику небезпеку для себе, записав слова Авінадія і ділився з іншими знанням про Спасителя (див. Мосія 17:2–4).
“І сталося, що через багато днів уже добра кількість їх зібралася разом у місці, що називалося Мормон, щоб почути слова Алми. Так, усі зібралися разом, хто повірив його слову, щоб почути його. І він вчив їх, і проповідував їм покаяння, і викуплення, і віру в Господа” (Мосія 18:7; див. також вірші 1–6).
Пізніше, коли Алма молодший створював проблеми для Церкви, ангел відповів на молитви Алми: “Господь почув молитви Свого народу, а також молитви Свого слуги, Алми, твого батька; бо він молився з великою вірою за тебе, щоб ти міг бути приведений до пізнання істини” (Мосія 27:14). Алма молодший і його друзі покаялися, вони стали великими місіонерами і своїм прикладом позитивно вплинули на життя тисяч людей.
“І таким чином вони були знаряддям у руках Бога у приведенні багатьох до пізнання істини, так, до пізнання їхнього Викупителя.
І які благословенні вони! Бо вони сповіщали мир; вони сповіщали добру новину добра; і вони проголошували людям, що Господь царює” (Мосія 27:36–37).
Мої друзі показали мені гарний приклад і тоді, коли вони вирішили служити на місії. Хоча мені довелося зіткнутися з певними перешкодами, я прийняв рішення, що також хотів би служити на місії. Це рішення вплинуло на решту мого життя. Коли я служив у місії Апіа, Самоа, місіонери виконували більшість обов’язків провідників священства, і я побачив, що Церква на островах потребує зміцнення. Я вирішив зробити свій внесок—повернутися до Самоа після закінчення місії та здобуття освіти.
Після закінчення коледжу ми з дружиною переїхали до Самоа, де ми ростили наших дітей і працювали над зміцненням Церкви і громади. Мій батько, не член Церкви, активно займався місцевим бізнесом і громадськими справами. У нього був такий девіз: “Якщо це варто зробити, це варто зробити правильно”. Завдяки тому, що мої брати і сестри, і я знайшли євангелію і якнайкраще жили за нею, він побачив позитивні зміни в нашому житті. У 2000 році Президент Гордон Б. Хінклі (1910—2008) зупинявся в домі мого батька на зворотному шляху з церемонії освячення храму Сува, Фіджі. Під час цього візиту Дух торкнувся серця мого батька, і в мене був привілей охристити його у віці 82 років. Він пізнав велику радість у євангелії і не соромився в останні дні свого життя сміливо ділитися нею з іншими.
Я знаю про важливість бути прикладом для віруючих, а також про щастя, яке це приносить в наше життя і життя інших людей. Завдяки гарному прикладу моїх друзів і любові пророка, моя сім’я і я були благословенні радістю, яку приносить євангелія.
Кожного дня ми своїми вчинками впливаємо на інших людей. Не забуваймо ж допомагати іншим і ділитися істиною цього вірша з Писань, аби можна було принести щастя і в їхнє життя: “Пам’ятайте, пам’ятайте, що на камені вашого Викупителя, Який є Христос, Син Бога, ви повинні побудувати свій фундамент; так, щоб коли диявол пошле вперед свої могутні вітри, так, свої стріли у вихорі, так, коли весь його град і його могутня буря вдарить по вас, воно не матиме сили над вами, щоб втягнути вас до безодні нещастя і нескінченного горя, завдяки каменеві, на якому ви збудувалися, який є надійним фундаментом, фундаментом, що на ньому якщо люди будують, вони не можуть упасти” (Геламан 5:12).
Ліворуч: Авінадій постає перед царем Ноєм, художник Арнольд Фріберг © IRI 1951; праворуч: Алма христить у водах Мормона, художник Арнольд Фріберг © IRI 1951
Ілюстрація Джеррі Томпсона, © IRI