Молитва за програмою “Особистий розвиток”
Усе моє життя батьки навчали мене молитися, але, підростаючи, я промовляла свої особисті молитви лише на ніч. Я гадала, що цього достатньо—доки не перейшла до Товариства молодих жінок.
Коли мені дали брошуру “Особистий розвиток”, я продивилася всі цілі. Одна з цілей по-справжньому привернула мою увагу: у завданні на засвоєння цінності “віра” говорилося про те, що я повинна молитися як вранці, так і ввечері. “Навіщо вранці?”— запитала я себе. Це для мене буде неможливо”.
Час ішов, а я так і не виконувала цієї цілі. Але я була налаштована це робити, і хоча мені це нелегко давалося, я довірилася Господу.
Спочатку здавалося, що нічого не змінилося. Але щось всередині мене почало змінюватися. Здавалося, я почувалася більш впевненою в усьому, що робила. Припинилися маленькі конфлікти, які я мала зі своєю сім’єю. Коли я рано вставала, щоб іти до церкви, я не почувалася виснаженою. Натомість у мене було велике бажання йти.
Якось був такий день, коли я думала, що не матиму достатньо часу зробити все, що мені було потрібно. Коли я прокинулася того дня, я помолилася—хоча й без особливої впевненості—щоб щось змінилося. Я була вражена тим, що сталося: я змогла зробити все, що було потрібно! Мені було соромно, що я не повністю довіряла Господу, але я була дуже щаслива, що Він відповів на мою молитву.
Тепер я молюся кожного ранку і вечора, і моє життя дійсно змінилося.
Я знаю, що Небесний Батько завжди чує нас і відповідає на наші молитви. Нам потрібно лише мати віру в Нього. Він ніколи нас не залишить. Він поруч. Нам потрібно лише наближатися до Нього. Я знаю, що обіцяння “стукайте—і відчинять вам” є істинним (Матвій 7:7). Ми повинні просто ставати на коліна, молитися і довіряти Його розкладу, а не нашому. Я вдячна Йому за програму “Особистий розвиток” і за прекрасний дар молитви.