Як я навчився читати
“Я, Нефій, був народжений від порядних батьків, отже мене навчили всьому тому, що знав мій батько” (1 Нефій 1:1).
Коли мені було шість років, мені було важко навчитися читати. Мій учитель сказав, що мені потрібно залишитися в першому класі на другий рік. Мій батько був стурбований, коли він почув про це. Тож кожного вечора після вечері він займався зі мною читанням. Щоб мене зацікавити, тато придумав для цього гру. Незабаром я почав розпізнавати слова, і тато мене щедро хвалив і заохочував. Ми провели години за читанням, і мої здібності покращилися.
Мій учитель прийняв рішення перевести мене в другий клас. Тато пишався мною. Він завжди цікавився моїми успіхами в школі. На Різдво він купив мені книжки, які, як він знав, мені сподобаються.
Через кілька місяців після того, як я закінчив середню школу, мій батько помер від раку. Він не дожив до того дня, коли я закінчив коледж і медичну школу, але прожив достатньо, щоб знати, що я пройнявся любов’ю до читання. Це приносило йому почуття великого задоволення.
Я і моя сім’я не були членами Церкви. Якось, коли я навчався в медичній школі, то взяв у бібліотеці книгу під назвою A Marvelous Work and a Wonder [Чудова робота і диво]. Вона була написана апостолом на ім’я старійшина ЛеГранд Річардс. У книзі розповідалося все про Церкву Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Я перечитував цю книгу знову й знову. Я вивчав її і молився про неї. Ця книга підготувала мене до того, щоб через кілька місяців я приєднався до Церкви.
Після свого хрищення я дізнався, що можу піти до храму і виконати хрищення за мого батька. Він здійснив величезний вплив на моє життя. Нарешті я міг зробити щось особливе, аби віддячити йому за все, що він для мене зробив.
Мені досі подобається читати. Дар від мого батька благословляє моє життя кожного дня, коли я читаю Писання і слова пророків.
Ілюстрація Джереда Бекстренда