Запитайте мормона
Кері Копонен, Уусімаа, Фінляндія
У Фінляндії всі юнаки віком понад 18 років повинні служити в армії від 6 до 12 місяців. Коли мене призвали на службу, з’ясувалося, що погляди та поведінка багатьох моїх товаришів по службі суперечать моїм принципам. Тому я зробив деякі кроки, щоб залишатися ближче до Духа—я молився принаймні двічі на день і читав Писання.
Спочатку я нервував, бо не знав, як реагуватимуть мої товариші по службі, але їм до цього, здавалося, не було діла, тож я заспокоївся. Минув певний час і якось інші солдати поцікавилися, що я читаю. Я відповів їм прямо: “Книгу Мормона”. Звичайно, їхнє наступне запитання було, чи я святий останніх днів. Я відповів ствердно і протягом певного часу це питання більше не піднімалося.
Згодом кілька моїх товаришів по службі стали розпитувати мене про Книгу Мормона—її походження, вміст тощо. Пізніше вони ставили різні запитання, від мети життя до принципів Церкви. Моя релігія стала невід’ємною складовою наших бесід і про неї згадували майже в усіх ситуаціях.
Один з солдатів, чиє ліжко було поруч з моїм, спитав, чи може він почитати мою Книгу Мормона. Звичайно ж, я відповів: “Так”. Іншого разу, коли один з сусідів по кімнаті повернувся з похорон свого друга, він сказав, що через ці похорони він замислився над багатьма питаннями щодо життя і його мети. Він запитав мене, якими є вірування Церкви з цих питань. У нас була довга бесіда про мету життя, Спокуту, Сотворіння та інші євангельські теми. Згодом інші сусіди по кімнаті зацікавилися ученнями і нормами Церкви.
Протягом решти часу, коли ми були разом, у нас було багато бесід, які, здавалось, завжди торкалися вчень Церкви. Мої сусіди по кімнаті назвали ці бесіди сесіями “Запитай мормона”. Згодом, після того як ми завершили курс молодого бійця, один з сусідів по кімнаті сказав мені, що вирішив більше не лаятися.
Протягом всієї служби в армії я побачив, що чим більш відкрито я говорив про своє членство у Церкві та чим більш віддано дотримувався євангельських вчень, тим більш відкритими до мене були інші, і тим більше у мене з’являлось нагод ділитися євангелією.
Я вдячний за благословення і нагоди говорити про євангелію протягом служби в армії. Я свідчу, що якщо ми сміливо відстоюємо наші цінності, то отримаємо як благословення нагоди виконувати місіонерську роботу. І якщо ми дозволимо світлу євангелії вільніше сяяти у нашому житті, то можемо захистити себе від темряви і мати позитивний вплив на навколишній світ.