Молоді
Коли померла моя подруга
Автор живе в штаті Юта, США.
Коли я була в десятому класі, у моєї подруги виявили аневризм мозку і наступного дня вона померла. Я була членом Церкви, однак мені було важко. Усе життя мене навчали, що я можу звернутися до Небесного Батька і Спасителя з будь-чим, але я ніколи не проходила через щось подібне раніше.
Я годинами плакала, намагаючись знайти що-небудь—хоча б щось,—що заспокоїть мене. Увечері, коли вона померла, я взяла збірник гімнів. Гортаючи сторінки, я зупинилася на гімні “Спасителю, залишся тут!” (Гімни, № 90). Третій куплет просто вразив мене:
Господь, мене не залишай
Без одкровень Твоїх.
Бо ніч катує, як одчай,
І мучить, наче гріх.
На серце тужні думи йдуть
О цій сумній порі.
Спасителю, залишся тут,
Вже вечір надворі.
Цей вірш наповнив мене таким спокоєм. Я знала, що Спаситель не лише може залишатися зі мною тієї ночі, але Він точно знав, що я відчуваю. Я знаю, що любов, яку я відчула завдяки тому гімну, не лише допомогла пережити ту ніч, але і вела мене через багато інших випробувань, що випали в житті.