Твій шлях піонера—справжній, а не уявний
Бути святим останніх днів означає бути піонером.
Ілюстрації Брука Смарта
Фотографії, зроблені під час переходу, люб’язно надані Аароном Вестом.
Коли я був хлопчиком, то іноді уявляв, що я зірка спорту. Я уявляв, що можу літати. Я уявляв, що я був велетнем. Моє життя було щасливе, хоча я був невисокий на зріст, не літав і мав посередні спортивні здібності. Але уявляти було весело. Я любив отримувати різні відчуття, хоча вони й були лише моєю уявою. Думаю, саме тому багато людей люблять уявляти.
Кажучи про щось уявне, ми, святі останніх днів, любимо ходити дорогою піонерів. Ми одягаємо костюми піонерів (майже такі, як носили вони). Ми штовхаємо ручні візки піонерів (щось подібне до них). Ми їмо їжу, яку їли піонери (ну, не зовсім таку саму). Ми докладаємо величезних зусиль, щоб уявляти, що ми піонери. Дивовижно те, що нам не потрібно уявляти. Ми вже піонери.
Президент Томас С. Монсон сказав: “Бути святим останніх днів означає бути піонером, бо значення слова “піонер” таке: “людина, яка йде попереду, щоб підготувати або відкрити шлях, яким підуть інші”1. Президент Монсон навчав нас своїми словами і вчинками, як бути справжніми піонерами:
“Ми йдемо слідами найвеличнішого Піонера—Самого Спасителя,—Який пройшов перед нами, показавши шлях.
“Іди вслід за Мною”,2—запрошував Він.
Іди вслід за Мною. Ці прості слова можуть допомагати нам бути справжніми піонерами.
Погляньмо на ці слова з точки зору кількох сучасних піонерів, які нещодавно пройшли разом зі своїм колом дорогою піонерів.
“Іди вслід за Мною”
Слово іди є запрошенням. Воно має на увазі рух з одного місця в інше. Тейлор А. добре знає значення цього слова.
Тейлор—яскрава, радісна і сповнена Духа, але вона відразу скаже вам, що цими словами неможливо було описати її два роки тому. Зараз вона йде в іншому напрямку—і духовно, і фізично. Вона—піонер.
“Я піонер у своєму житті,—розповідає вона,—бо я новонавернена. І мій шлях був дивовижним. Мені здається, що у мене почалося зовсім нове життя. І як тільки ми зробили перший крок в цій подорожі, почали відбуватися чудеса”.
Тейлор не лише розуміє запрошення іти—вона знає, звідки іде запрошення. Дівчина зазначає: “У цьому світі ми настільки від’єднуємо себе від того, що веде нас на цей шлях, чи не так? Ми так поглинуті своїми роботами, технологіями та посланнями, а останнім часом я зрозуміла, що треба ставити Христа на перше місце. Якщо ми проведемо зв’язок з тим, що дійсно робили піонери—[вони були] зосереджені на Христі”.
Вслід—це запрошення. На шляху піонерів Ітан Г. здобув більше розуміння цього слова. “Іноді я не мав найкращих почуттів, ідучи цим шляхом; навпаки, у мене навіть опускалися руки,—зізнається він.— Але я розумів, що і у піонерів були такі ж відчуття”.
Ітан постійно думав про те, чому перші піонери були готові робити те, що вони зробили. Він сказав: “Я вже думав здатися. Але як тільки про це подумав, то відразу ж зрозумів, що вони це робили з любові до Спасителя, і вони мали надію, що завдяки Йому можуть стати кращими. Я також хочу спробувати це”.
До того як Ітан вирушив у цю дорогу, він читав про піонерів минулих днів, відчував з ними зв’язок і його надихала їхня віра, з якою вони йшли за Ісусом Христом А що зараз робить Ітан? Він готується до отримання покликання служити на місії повного дня. Вірний пораді Президента Монсона, він готується, щоб показати іншим шлях для наслідування.
Куди нам слід іти? За ким ми маємо іти? Спаситель каже нам: “Іди вслід за Мною” (Лука 18:22; курсив додано). Коли Гармоні вийшла з дому, щоб іти дорогою піонерів, вона бачила руку Господа в цій події. Вона знала, що йде за Ним.
Шлях Гармоні до цього походу всім колом відрізнявся від шляху всіх інших учасників. У 16-річному віці вона дізналася, що у неї рідкісна форма раку шкіри. Вона не могла брати участь у поході дорогою піонерів, який організувався колом. “Я була спустошена”,—згадувала дівчина.
Через чотири роки, коли кіл оголосив про новий похід, у Гармоні вже не було раку. Але вона думала, що у 19-річному віці її не візьмуть. Тоді вона отримала покликання брати участь у якості лідера групи. Вона розповідала: “Це свідчення для мене, що Господь знає, хто ми, і Він знає бажання нашого серця. А якщо воно праведне і хороше, Він нас благословляє”.
Гармоні дає пораду, яка може допомагати нам перед лицем випробувань: “Усім, хто має труднощі, я скажу одне—припадайте до Господа. Він завжди поруч. Він любить нас, і Він не дасть нам упасти. Нам лише треба простягнути руку, і Він допоможе нам на нашому шляху піонера”.
Ви можете бути піонером
Якщо ви ніколи не проходили шляхом піонерів, ви все ж можете бути піонером. Вам не треба одягати чепчик або тягнути ручний візок. Вам лише треба іти за Ісусом Христом, як це робили піонери ранньої доби. Таким чином ви будете, як сказав Президент Монсон, людиною, яка “йде попереду, щоб підготувати або відкрити шлях, яким підуть інші”.
Якщо у вас є можливість пройти шляхом піонерів—робіть це з радістю! А коли похід закінчиться і ви залишите свій ручний візок, не залишайте в ньому свого піонерського свідчення. Заберіть свідчення з собою.
Ви справжні сучасні піонери. З взірцевим Піонером—Спасителем,—який вас скеровує, ви неодмінно дійдете!