Бог забув про мене?
Едвін Ф. Сміт
шт. Юта, США
Я шукав уже повсюди. Я двічі їздив з офісу на промислову базу, щоб знайти необхідні частини, потрібні для монтування крану, який ми мали доставити на військовий обʼєкт. Планувалося доставити його через два дні—саме тоді збігав крайній термін, визначений в нашому контракті. Моя компанія повинна буде сплатити великі штрафи, якщо ми не виконаємо своє зобовʼязання.
Я зайшов в офісне складське приміщення і знову взявся шукати відсутні деталі. Я перевірив кожну коробку, а потім впевнився в тому, що ці деталі дійсно вже замовлені. Було вже надто пізно знову замовити ці деталі і вкластися в строки. Я розгубився. Я пішов додому, усе ще намагаючись знайти рішення цієї проблеми.
Перед сном я швидко й невдумливо помолився і спробував заснути. У думках я відслідковував кроки, зроблені мною того дня, сподіваючись згадати, що ж я пропустив. Я крутився в ліжку аж до 3-ї години ранку.
Кінець кінцем я сів. Я глянув униз на подушку, яку поклав на підлогу, щоб нагадувати собі молитися. Я не відчував, що готовий молитися. Я молився весь день, та відчував, що нічого, про що я просив у молитві, не сталося. Бог забув про мене?
Не маючи іншого виходу, я, сповзши з ліжка, став на коліна й почав молитися. Я запитав Небесного Батька, чи знає Він про мою ситуацію. “Небесний Батьку,—благав я,—Ти знаєш, де знаходяться загублені деталі. Чи Ти можеш дати й мені це знати—сьогодні?”
Пізніше того ранку я пішов у свій офіс. Я поставив свій портфель на стіл і відчув, що маю ще раз, уже востаннє, пошукати деталі на складі. Увійшовши, я подивився на коробки, в яких минулого дня шукав і перешукував ці деталі. Мій погляд зупинився на великій коробці. Щось було не так.
Придивившись краще, я побачив, що це була не одна коробка, а дві—одна, вкладена в іншу. Я вийняв верхню коробку з нижньої. І в нижній коробці я знайшов ті деталі! Подякувавши в молитві, я повернувся у свій офіс, аби повідомити конструкторів, що загублені деталі знайдені.
Несподівано я усвідомив, що я не лише знайшов ті деталі, а що я також відкрив для себе, що Небесний Батько знав, де я був, і що я важливий для Нього. Бог не забув мене і ніколи не забуде.