Послання Першого Президентства
Слово Бога до Його дітей
Президент Дітер Ф. Ухтдорф
Другий радник у Першому Президентстві
Згідно з Писаннями, найперше, що Бог зробив після сотворіння чоловіка і жінки—це поговорив з ними1. Він мав надати їм дуже важливу інформацію й цінні настанови. Його мета полягала не в тому, щоб обтяжити чи схвилювати Адама і Єву, але в тому, щоб скерувати їх до щастя і вічної слави.
І то був лише початок. З того дня до нашого часу Бог продовжує спілкуватися зі Своїми дітьми. Його слова зберігалися, плекалися і вивчалися Божими послідовниками в кожному поколінні. Ті, хто прагне пізнати волю Бога, шанобливо ставляться до Його слів, і вони свідчать про істину, що “не чинить нічого Господь Бог, не виявивши таємниці Своєї Своїм рабам пророкам”2.
Ця модель діє від початку часів, і вона продовжує діяти в наш час. Це не просто красива біблійна історія; це встановлений Богом спосіб передачі важливих послань Його дітям. Він обирає людей з-посеред нас, покликає їх пророками і вкладає слова, які вони мають промовляти і які нас запрошено “отримувати, як з [Його] власних уст”3. Він проголосив: “Чи Моїм власним голосом, чи голосом Моїх слуг, все одно”4.
Це одне з найславетніших, сповнених підбадьорення і надії послань Відновлення—Бог не мовчить! Він любить своїх дітей. Він не залишив нас блукати в темряві.
Двічі на рік, у квітні та в жовтні, у нас є можливість почути голос Господа через Його служителів під час наших чудових конференцій.
Я складаю особисте свідчення, що задовго до того, як промовець на генеральній конференції подолає довгий шлях до трибуни, він чи вона вклали у своє завдання промовляти надзвичайно багато зусиль, молитов і навчання. Кожне послання на конференції включає безмежну кількість годин підготовки і гарячих молитов, щоб зрозуміти, що, за бажанням Господа, мають почути Його святі.
Що могло б статися, якби ми, хто слухає, доклали стільки ж зусиль, як і промовець? Як наш підхід до генеральної конференції змінився б, якби ми поглянули на конференцію, як на можливість отримувати послання від Самого Господа? За допомогою слів і музики, що звучать на генеральній конференції, ми можемо сподіватися на отримання відповідей, призначених нам особисто, якими б не були запитання і проблеми, що стоять перед нами.
Якщо ви коли-небудь сумнівалися в тому, чи Небесний Батько промовляє до вас, я нагадаю вам прості, однак глибокі слова, які співають діти Початкового товариства: “[Ви] Божеє дитя, із неба [ви] зійш[ли]”. Його мета—допомогти вам повернутися , щоб “жи[ти] … в небесах”.
Якщо ви дивитеся на Небесного Батька, як Його дитина, ви можете попросити у Нього зі щирим серцем: “Веди мене, скеровуй, йди поруч зі мною, допоможи знайти шлях. Навчи всього, що я маю робити”. Він промовлятиме до вас через Свого Святого Духа, і тоді вже ви вирішуєте, чи будете “служить Йому”. Я обіцяю, що якщо ви так будете робити, то відчуєте, що “без меж Його любов”5.
Господнє скерування необхідне нам сьогодні так само, як і в будь-який період історії світу. Готуючись почути слово Господа, шукаймо старанно Духа істини, щоб коли Господь промовлятиме через Своїх служителів, ми могли розуміти, напучуватися і радіти разом6.
Я свідчу, що “як буде[мо] робити це, ворота пекла не переможуть [нас]; так, і Господь Бог розжене сили темряви перед [нами] і зробить так, щоб небеса захиталися для [нашого] блага і заради слави Його імені”7.