Місце для нас

“Я радий, що ти мене запросив”

Ілюстрації Алісси Петерсен

Під час першого побачення з Нейтом я була здивована, дізнавшись, що він не належав до святих останніх днів. Він був дуже ввічливим, але коли я прийшла додому, то не була впевнена, чи піду на ще одне побачення.

Наступного тижня Нейт подзвонив, щоб спитати, чи піду я з ним кудись на святкування Нового року. “Мені шкода, Нейте,—сказала я.— Це вечір неділі, і ми разом із сім’єю будемо дивитися трансляцію виступу Першого Президентства”. Я відчула іскру натхнення і додала: “Ти можеш подивитися її разом з нами, якщо хочеш”. Я була вражена тим, що він погодився.

Я так сильно відчувала Дух, коли пророк закликав нас приймати зобов’язання, які дадуть змогу наближатися до Христа. Нейт слухав кожне слово. Після того як він пішов додому, я відчувала спокій і мир. Наступного ранку він мені зателефонував.

“Хочу подякувати тобі за те, що вчора запросила мене,—сказав він.— Усі мої друзі розважалися на вечірці, і я не хотів іти, бо знав, що там не все буде прийнятним для мене. Я радий, що ти мене запросила. Це було так чудово”.

Я відчувала, як Дух казав мені, що я зробила правильно. Дружелюбне ставлення допомогло Нейту відчути благословення праведного життя. Я знаю, що Бог дбає про всіх нас, що Він завжди дає нам можливість вибирати правду.

Рейчел Х., шт. Техас, США

Загубитися в Тіхуані

Одного року ми із сім’єю поїхали до Тіхуани, Мексика, щоб відвідати там кількох членів Церкви і залишити певні матеріали в домі місії. Однак як тільки ми перетнули кордон між Каліфорнією, США, і Мексикою, то заблукали. Ні в кого з нас не було мобільних телефонів, тож ми не могли ні з ким зв’язатися, щоб попросити допомоги.

Згодом моя сестра запропонувала, щоб ми зупинилися й помолилися. Усі ми заплющили очі й схилили голови, поки вона молилася. Коли вона закінчила, я відкрив очі й перше, що побачив—було таксі з наклейкою Каліфорнійського храму в Сан-Дієго. Я закричав: “Храм!”

Одна з моїх сестер швидко вислизнула з машини й побігла до таксі, яке зупинилося через напружений рух на дорозі. Вона недовго розмовляла з таксистом, а потім повернулася і сказала, що він наказав нам їхати за ним. Ми їхали за ним, а він петляв між машинами вулицями Тіхуани, поки ми не прибули до дому місії.

Цей випадок зміцнив моє свідчення про те, що Небесний Батько живий і Він пильнує нас. Коли ми молимося сім’єю, це приносить найкращі почуття, і Бог дійсно чує наші молитви.

Корбін Д., шт. Каліфорнія, США

Чи дійсно моя сімейна історія повністю досліджена?

Я дуже хотів допомагати у дослідженні сімейної історії, але тато вже знайшов сім поколінь у своєму сімейному дереві, і всі храмові обряди були виконані. Упродовж 11 років він не знаходив нової інформації про свою сім’ю. Моє бажання і надія зникли. Я сказав собі розчаровано: “Усю мою сімейну історію досліджено. Де ж мені взяти імена для храму?”

Я вирішив проглянути всю інформацію, яку батько мав у своєму дереві на FamilySearch, і внутрішній голос сказав мені, що є ще багато роботи. Я почав шукати інформацію в Інтернеті. Я зміг знайти багато людей з таким прізвищем, як у мене, але я не міг знайти родинних зв’язків з тими людьми.

Коли надія майже залишила мене, я вирішив разом з мамою поститися, щоб глибше дослідити нашу сімейну історію. Наступного недільного ранку, коли ми збиралися до церкви, я, як завжди, проводив пошук в Інтернеті й раптом натрапив на сторінку з інформацією, якої ніколи не бачив. То було диво!

Завдяки новій інформації я в 14-річному віці подав до храму загалом 400 імен родичів. Я так радів! Мені найбільше подобалося ділитися цими іменами з молодими людьми й бачити, як вони радіють, тримаючи в руках так багато імен.

Я свідчу про цю велику і дивовижну роботу. Коли ми досліджуємо сімейну історію, Дух допомагає нам досягнути успіху і зворушує наші серця.

Гільєрмо Т., Чилі