Божественно скероване учнівство

Єпископ Дін М. Девіс

Перший радник у Верховному єпископаті

З виступу “God Will Use You, God Will Bless You” (Бог скористається вами і благословить вас), виголошеного на духовному вечорі в Університеті Бригама Янга 3 листопада 2015 року.

Якщо ви будете намагатися ставати справжніми послідовниками нашого улюбленого Спасителя, Господь Бог небесний спрямує ваші дороги.

Я хочу звернутися до вас із двома запитаннями, на які сам намагався знайти відповіді, коли був молодим.

Перше: якщо ви присвятите своє життя служінню Богові, чи скерує Він ваші кроки і скористається вами для Своїх праведних цілей? Друге: якщо ви вирішите наслідувати Спасителя і йти шляхами учнівства, чи буде Господь наглядати за вами, вести, благословляти і сповнювати духом радості й задоволення, використовуючи вас у Своїх цілях?

Мої улюблені брати і сестри! Якщо ви віддасте своє серце Спасителеві і намагатиметеся іти з вірою й співчуттям тим шляхом, який Він заповів, то я знаю, що Господь скористається вами таким чином, якого ви зараз навіть не уявляєте.

“Але в мені немає нічого особливого,—скажете ви.—Я пересічна людина в усьому. Я не маю видатного розуму, красномовства, не ношу красивого одягу і навіть не маю витончених манер. Як може Бог мною скористатися?”

Від початку часів наш Небесний Батько звертався до тих, хто має посередні здібності, і використовував для Своїх цілей. Апостол Павло писав вам, хто живе зараз, так само, як і коринтянам у давнину:

“Бог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудрих, і немічне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильне,

і простих світу, і погорджених, і незначних вибрав Бог, щоб значне знівечити,

так щоб не хвалилося перед Богом жадне тіло” (1 Коринтянам 1:27–29).

Коли настав час, щоб Спаситель відновив Свою Церкву на землі, чому, на вашу думку, Він обрав простого малоосвіченого хлопця?

Чому, на вашу думку, Бог наказав Гедеонові, селянину, поступово відсилати військо додому, аж поки не залишилося 300 чоловіків, щоб протистояти незчисленному ворогові? (Див. Судді 7:1–25).

Чому, на вашу думку, наш Спаситель обрав рибалку бути Його головним апостолом і керувати Церквою після того, як Він піде з землі? (Див. Maтвій 16:18).

По-перше, тому що “Бог бачить не те, що бачить людина: чоловік-бо дивиться на лице, а Господь дивиться на серце” (1 Самуїлова 16:7).

По-друге, тому що Бог спроможний взяти найпростішу глину і створити шедевр. Дійсно, “коли за нас Бог, то хто проти нас?” (Див. Римлянам 8:31).

По-третє, Бог обирає слабке, щоб ніхто не міг сказати: “Я зробив це власними силами”.

Коли Петро, скромний рибалка, бере невелику групку віруючих і потім скеровує їх так, що вони перетворюються на потужну церкву, люди здіймають голос і дякують Богові.

Коли армію з тисяч воїнів перемагає загін з 300 чоловік, люди восхваляють Бога.

Коли хлопчик з прикордонних районів залишає плуг і перекладає найбільш надихаючий з часів Біблії текст, здатний змінювати життя, люди восхваляють не розум людини, а силу Бога.

Небесному Батькові не потрібно, щоб ви були сильні, розумні й красномовні. Йому необхідно, щоб ви прихилилися серцем до Нього, прагнули вшанувати Його, служачи Йому і виявляючи співчуття людям навколо вас.

Служіння Святого Духа

Друге, на що я хочу звернути вашу увагу, полягає ось у чому: якщо ви йтимете за Богом в істині й силі, Він благословить вас неймовірним чином.

У 2006 році Президент Гордон Б. Хінклі (1910–2008) та Перше Президентство вирішили, що в Сан-Сальвадорі, Сальвадор, має бути храм. Ми оглянули кілька ділянок, у тому числі посеред міста, у старій його частині. Коли ми переїжджали від ділянки до ділянки, жодна з них не здавалася підходящою.

Згодом ми проїжджали повз мало заселений район у західній частині міста. Я щось відчув у тому місці й пройшов кілька кварталів. Одна ділянка, оточена стіною, викликала особливу зацікавленість. Я поговорив з власниками і дізнався, що та ділянка не продається, тож пішов додому.

Однак пророк сказав, що храм має бути в Сан-Сальвадорі, тож я повернувся, щоб оглянути інші ділянки. Мою увагу знову привернула та ділянка за стіною, і я знову зв’язався з власниками. Вони знову відповіли, що ділянка не продається.

Я знову повернувся додому, однак не міг позбутися відчуття, що саме в тому місці буде храм. Я зв’язався із тією сім’єю і запитав, чи вони можуть зустрітися зі мною. Вони погодилися. Я знову поїхав до Сан-Сальвадору, зі мною був Роберт Фокс, мій друг і співробітник церковного відділу нерухомості. Того ранку, перш ніж почати день, ми стали на коліна в молитві в моїй кімнаті й попросили в Господа допомоги.

Коли ми в’їхали у ворота того дому, здавалося, що ми увійшли до священного гаю. Там були дерева і квіти, шум ззовні зник за воротами. Пан Мігель Дуеньяс, його брат і двоє синів Мігеля чекали на нас. Вони привітали нас і провели в дім своїх предків, який був великим і просторим.

Ми розповіли їм, що приїхали за дорученням Президента нашої Церкви і що він хотів благословити їхню країну й членів Церкви, побудувавши тут храм. Я показав зображення інших храмів. Я сказав, що відчув, що ділянка, на якій розташований їхній дім—дім їхніх предків—була саме тим місцем.

Не дивно, що вони знову відмовили, однак нам потрібно було зробити спробу. Тож майже годину ми шукали до них підхід: наприклад, пропонували купити інший будинок, обміняти його та ще багато інших варіантів, які спадали нам на думку. Втім вони були непохитними у своєму рішенні й відмовлялися прийняти будь-яку пропозицію.

Ми зробили все, що могли. Ми провели підготовку. Ми зробили все найкращим чином, доступним нам. Але цього просто не було достатньо.

У серці я звернувся з нагальною молитвою: “Батьку, будь ласка, допоможи нам зрозуміти, що сказати або зробити”.

Нарешті стало очевидним, що наша поїздка була марною. Здавалося, що ніщо не змінить їхню думку. Але коли я почав готуватися, щоб піти від них, щось сталося. Дух Господа наповнив кімнату. Його можна було відчути на дотик. Кожен у кімнаті його відчув. То був один з найбільш потужних духовних моментів, які я будь-коли переживав.

Мігель Дуеньяс, який не був членом Церкви, почав плакати. Пан Дуеньяс звернувся до свого брата і сказав: “Якщо ми не можемо продати дім наших предків, чи можемо ми продати свою найкращу ділянку через дорогу?”

Його брат погодився. Потім ми обговорили іншу ділянку. Ці люди володіли кількома сотнями акрів землі через дорогу від дому їхніх предків, а центральна частина тієї ділянки трохи виступала вперед, таким чином з кожної автівки, яка їхатиме дорогою, буде видно храм.

Ту ділянку вони запропонували для будівництва Господнього храму. То дійсно було чудо. З тієї миті й надалі процес будівництва супроводжувався благословеннями. 21 серпня 2011 року президент Генрі Б. Айрінг, у той час перший радник у Першому Президентстві, освятив храм для Господнього служіння.

Я свідчу, що прекрасний храм прикрашає схили Сан-Сальвадору не тому, що брат Фокс чи я щось сказали або зробили. Він височіє там сьогодні завдяки потужному служінню Святого Духа нашого Всемогутнього Бога.

Наш милостивий Батько

Якщо Бог достатньо дбає, аби послати Свого Духа і зробити так, щоб ділянку для храму можна було придбати, то невже ви думаєте, що Він не пошле Свого Духа і не підготує ваше серце й ваші кроки?

Ви є для Нього набагато дорогоціннішими за ділянку землі. Ви є улюбленою дитиною вашого Вічного Батька. Ви—нащадок Бога всесвіту!

Невже ви сумніваєтеся, що Він піклується про вас? Невже ви сумніваєтеся, що Він використає вас і благословить більш славетно, ніж ви здатні уявити?

У Писаннях сказано, що якщо ми “наді[ємося] на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не поклада[ємося]”, якщо ми “пізна[ємо] Його на всіх дорогах своїх, … Він випростує [наші] стежки” (Приповісті 3:5–6).

Цар Веніямин чудово підсумував те послання, яке я хочу вам залишити. Він сказав: “Я б хотів, щоб ви зважили на благословенний і щасливий стан тих, хто виконує заповіді Бога. Бо знайте, вони благословенні в усьому, як у тлінному, так і в духовному; і якщо вони вистоять вірними до кінця, їх приймуть на небесах, щоб завдяки цьому вони могли жити з Богом у стані нескінченного щастя” (Moсія 2:41).

Я уславлюю цю істину і свідчу про неї. Я свідчу, що бачив обіцяні благословення Бога, які неодноразово мали місце в моєму житті і житті багатьох інших людей.

Я обіцяю, що якщо ви прихилитеся серцем до свого Небесного Батька, якщо ви будете намагатися кожного дня любити Ісуса та йти за Ним більш досконалим чином, якщо ви зі співчуттям і добротою будете розділяти тягарі й піднімати руки тих людей, які поруч з вами долають труднощі, якщо ви будете прагнути стати справжніми послідовниками нашого улюбленого Спасителя, Господь Бог небесний спрямує ваші дороги. Він використає вас для Своїх високих цілей. Він благословить вас надзвичайним чином.