Люди з Галілеї
Коли Спаситель був на землі, Він навчав і служив багатьом людям. Ось дехто з тих людей, кому Ісус служив у Галілеї. Що ці люди сказали б, якби могли розповісти свої історії, що містяться в Писаннях? Ось кілька ідей.
Дитина: Я стояв неподалік від Ісуса і Його апостолів. Апостоли сперечалися про щось, а Ісус запитав у них про це. Апостоли відразу замовчали, і ніхто не промовив жодного слова, бо вони сперечалися про те, хто з них буде найбільшим у царстві небесному. Тоді Спаситель жестом руки вказав на мене. Я стояв посеред них, і Він узяв мене на руки. Він сказав їм, що той, хто упокориться, як мала дитина, і буде найбільшим у царстві небесному. (Див. Maрк 9:33–37; Maтвій 18:1–5.)
Юнак: Я чув про Ісуса Христа і чудеса, які Він чинить для хворих. Тож коли Він прийшов до Тіверіяди, я приєднався до натовпу, що йшов за Ним. Там було багато людей, приблизно 5000. У мене було п’ять ячмінних хлібів і дві рибки. Ісус узяв їх і благословив. Дивним чином усі наситилися тією їжею, яку я мав. Але це не все. Коли всі наситилися, учні позбирали залишки їжі. Вони наповнили ними 12 кошиків. (Див. Іван 6:5–14).
Чоловік: Я був паралізований. А до того мене ще й час від часу трясло. То було жахливо. Мої друзі почули, що Ісус навчає в одному будинку. Вони знали, що Він зможе мені допомогти, тож спробували принести мене до Нього. У будинку було повно людей, тоді вони вирішили спустити мене через дах. Вони розібрали його, а потім спустили мене і поклали перед Ісусом Христом. Коли Він мене побачив, то сказав, що мої гріхи прощаються. Він наказав мені підвестися, взяти свою постіль і йти. Я так і зробив—і всі були вражені! (Див. Maрк 2:1–12).
Вельможа: Я в той час був у Кані. А мій син, який був у Капернаумі, помирав. Я чув, що Ісус був десь неподалік, тож пішов до Нього. Коли я прийшов, то попросив його піти до Капернаума, щоб зцілити мого сина. Він наказав мені йти додому, бо мій син живий. Я повірив Йому. Коли я прийшов додому, мої слуги вийшли привітати мене. Вони сказали, що мій син живий. Я запитав їх, коли він почав одужувати. Вони відповіли, що вчора, о сьомій годині. То був той самий час, коли Христос сказав мені, що мій син живий! (Див. Іван 4:46–53).
Марія Магдалина: Ісус Христос вигнав з мене сім дияволів. Я ходила за Ним, коли він ішов від села до села, проповідуючи євангелію. (Див. Лука 8:1–3). Коли Христа розп’яли, я була біля хреста (див. Іван 19:25). Я прийшла до гробниці, де поклали Його тіло. Я була першою людиною, яка побачила Його після Його воскресіння. Спочатку я подумала, що то був садівник, але коли Він назвав моє ім’я, я знала, що то був мій Спаситель. (Див. Іван 20:11–16).
Саломія: Я—дружина Зеведея і мати Якова та Івана, які були двома апостолами Ісуса Христа. Я ходила за Ним і служила, коли Він був у Галілеї. Я була й на Голгофі, коли Його розіп’яли. (Див. Марк 15:37–41). Я принесла пахощі до його гробниці, щоб намазати Його тіло, однак, коли я прийшла, Його там не було. Натомість я побачила чоловіка в довгому білому одязі. Спочатку я злякалася, але він сказав мені не боятися. Він сказав, що Ісус Христос воскрес і що я повинна розповісти про це апостолам. (Див. Maрк 16:1–8).
Теща Симона Петра: я була дуже хвора, у мене була гарячка. Коли Ісус Христос почув про це, Він прийшов до мене. Він узяв мене за руку й підняв. І гарячка відразу ж минула. Мені настільки полегшало, що я навіть могла служити тим, хто був поруч. (Див. Марк 1:29–31).
Вдова з Наїну: Мій син щойно помер. Я вже втратила чоловіка. Моє горе було дуже великим. І хоча біля мене було багато людей, я постійно плакала. Коли ми винесли тіло сина за міські ворота, до мене підійшов чоловік. То був Ісус Христос. Він пожалів мене і сказав, щоб я не плакала. Тоді Він підійшов до сина. Люди, які його несли, зупинилися. Ісус наказав синові піднятися. І він піднявся! Він сів і почав говорити, а потім підійшов до мене. Він був живий! Ми всі славили Бога і знали, що серед нас був великий пророк. (Див. Лука 7:1–17).
Марія: Я чула про Месію, Який мав прийти. Я навіть не сподівалася, що буду до цього причетна. Я була заручена з Йосипом, коли ангел сказав мені, що я народжу дитину, яка буде Сином Божим і називатиметься Ісусом. (Див. Лука 1:26–38). І Месія дійсно прийшов. Я народила Його у хліву. Пастухи і мудреці приходили до Нього і принесли Йому дари. (Див. Maтвій 2:1–12; Лука 2:1–20.) Ми з Йосипом Його виховували, але Він завжди дивував нас. Одного разу ми не могли знайти Його три дні. Нарешті ми знайшли Його у храмі. Вчені мужі слухали Його і ставили запитання. (Див. Лука 2:40–52).
Пилип: Я один з апостолів Христа. Він послав нас проповідувати євангелію. Він наказав нам зосередитися на загублених вівцях Ізраїля. Він також дав нам силу зцілювати хворих, очищувати прокажених, піднімати з мертвих і виганяти дияволів. Він наказав нам не брати ні грошей, ні одягу, однак Він застеріг, що нас будуть переслідувати. Але ми покладалися на Нього, бо знали, що якщо витерпимо до кінця, то будемо спасенні. (Див. Матвій 10:1–10; 17–18, 22–23).
Тадей Юда: Я—апостол Христа. Одного дня, коли Він нас навчав—а Він робив це часто—Він сказав, що скоро піде з землі. Він сказав нам, що якщо ми будемо дотримуватися Його заповідей і любитимемо Його, то Він прийде й покаже Себе нам. Він сказав, що пошле Святого Духа, щоб допомагати нам пам’ятати, чого Він нас навчав. (Див. Іван 14:19–27).