Портрети віри
Родріго Кінтанілья
Вальпараісо, Чилі
“Родріго є такою хорошою людиною. Я думала, чому це нещастя з ним трапилося,---каже Паола, яка зображена з Родріго і онучкою Емілі.--- Однак з часом ми починаємо розуміти, як Небесний Батько відповів на молитви”.
“Я мав знайти для себе нову професію, тож я молився, щоб Дух мене вів,---каже Родріго.--- Бог мені відповів”.
“Я завжди казала Родріго, що в захопленні від його сили,---каже Паола, з онучкою Емілі.--- Я не думаю, що була б такою відважною, як він”.
“Залишайтеся в євангелії,---каже Родріго тим, хто переживає нещасний випадок або подію, що змінили все життя.--- Без неї життя набагато важче”.
Під скеруванням Святого Духа і завдяки допомозі від сім’ї, Родріго започаткував успішний домашній бізнес.
Коли внаслідок нещасного випадку на будівництві Родріго Кінтанілья не зміг ходити, він більше не міг працювати зварювальником чи робити багато всього іншого. Однак він вирішив іти вперед з вірою, довіряючи плану, який Небесний Батько має для нього і його сім’ї.
Леслі Нільссон, фотограф
Коли з нами стається щось дійсно погане, ми можемо реагувати тим чи іншим чином. Ми можемо розгніватися на Бога і піти з Церкви, не бажаючи мати з нею нічого спільного. Або ми можемо стати на коліна, помолитися й продовжувати зростати.
Я не втратив своєї віри й не запитував себе: “Чому це сталося зі мною?” Я відмовився іти тією дорогою.
Коли у нас виникають труднощі, я знаю, що Небесний Батько дає спосіб пройти крізь ті труднощі. Під час процесу одужання дуже важливо було мати провід Святого Духа. Необхідно було знайти себе в новій професії, тож я молився, щоб Дух мене вів. Бог мені відповів.
Весь перший рік після нещасного випадку я одужував і відновлювався. На другий рік я вирішував, що ж мені робити. Необхідно було знайти щось таке, що принаймні покривало б основні потреби сім’ї---щось, що не вимагало великих затрат сили і що я можу робити, сидячи у інвалідному візку.
За допомогою своєї дружини Паоли й дітей---Рікардо та Ніколь---я започаткував домашній бізнес. Ми почали з виготовлення дублікатів ключів. Поступово ми розширювали коло послуг. Я накопичував ноу-хау. З практикою приходили знання. Зараз, через 9 років, ми маємо слюсарну майстерню й копі-центр, де пропонуємо послуги друкування й ламінування.
До нещасного випадку ми думали, що втратимо свій дім. Члени сім’ї, які були власниками будинку, хотіли його продати, однак ми не хотіли переїжджати. Ми любимо свій приход.
Після нещасного випадку моя бабуся сказала: “Я віддаю тобі свою частку будинку”. Мій батько зробив те саме. Одна з моїх тіток і кілька братів та сестер також поступилися своїми правами на власність на мою користь. Вони сказали: “Ти можеш жити там скільки захочеш”. То було благословенням від Небесного Батька.
Тим, хто пережив нещасний випадок чи подію, які змінили все їхнє життя, як кажу: “Вам може бути важко, однак залишайтеся в Церкві. Залишайтеся з євангелією. Без неї життя набагато важче. Докладайте всі можливі зусилля, і Небесний Батько зробить решту”.