Зміна серця, зміна друзів

Ім’я не вказується

шт. Каліфорнія, США

У підлітковому віці був період, коли я став дуже бунтівним і поводився зовсім не так, як мене виховували. Я почав вживати алкоголь, коли мені було 13, а в останньому класі школи я випивав на кожні вихідні.

Час від часу я ходив до церкви, щоб пом’якшити конфлікт з батьками, але під час причасних зборів я спав, а потім, перш ніж почнеться Недільна школа, я йшов на пляж. Якщо я скажу, що моїм батькам не подобалася моя поведінка, то майже нічого не скажу з огляду на те, що вони насправді відчували. Однак віддам їм належне—вони поважали мою свободу вибору, хоча й продовжували заохочувати мене жити за євангелією. Усе ж у мене не було наміру залишатися активним у Церкві, і, звичайно ж, я не збирався служити на місії.

Після закінчення школи я навчався у місцевому коледжі й не припиняв своєї бунтівної поведінки. Втім пам’ятаю, як одного пізнього вечора лежав на дивані й думав про своє майбутнє. З якою дівчиною я одружуся? Я відвернувся від Господа. Чи знайду я знову дорогу назад? І хоч ці рішення були дуже важливими, я не відчував спонукання змінюватися.

Невдовзі я прийшов на вечірку, яка проводилася в дворі мого друга навколо палаючого багаття і де подавали алкоголь. Якийсь час я перекидався жартами зі своїми друзями, а потім на мить відійшов і закрив очі.

Коли я знову розплющив очі, то настав момент прозріння. Я дивився, як друзі роблять дурниці, і більше не бачив себе серед них. Я пішов і вирішив перестати пити й ходити на вечірки. Це означало, що мені необхідно буде змінити коло друзів, а то було нелегко. Однак мені вдалося.

Ті рішення благословили моє життя. Згодом я відслужив місію і виконував багато покликань. А що більш важливо, я уклав храмовий шлюб з прекрасною жінкою. Це принесло в моє життя виняткові благословення.

Нещодавно я читав про навернення Алми і синів Мосії (див. Moсія 27) і про те, як вони пережили могутню зміну серця (див. Aлма 5:12–14). Частково це сталося завдяки сповненим віри молитвам батька Алми. Тоді я подумав про своїх батьків і зрозумів, після того як минуло понад 30 років, що те прозріння, яке відбулося зі мною під час тієї вечірки, було прямим наслідком їхніх молитов.

Зараз, будучи батьком бунтівної дитини, я перебуваю в тому ж становищі, що й батько Алми і мої батьки. Однак, прикладаючи Писання до свого життя, я маю віру і надію, що одного дня моя дитина також відчує зміну серця.