Служити—це бачити людей такими, якими їх бачить Спаситель

Ісус проводив багато часу з тими людьми, які відрізнялися від інших; Він бачив їх божественний потенціал.

У своїх зусиллях служити так, як Спаситель, ми можемо отримати запрошення послужити людині, яка відрізняється від нас. Це нагода для нас навчатися і зростати.

З огдяду на культурні, освітні, расові, економічні, вікові, поведінкові відмінності в минулому чи теперішньому або щось інше, можна легко засуджувати людей ще до того, як ми познайомимося з ними. Такий безпідставний осуд веде до упередженого ставлення, і Спаситель про це застерігав (див. 1 Самуїлова 16:7; Іван 7:24).

Чи можемо ми відкинути відмінності й дивитися на інших людей так, як на них дивиться Спаситель? Як ми можемо навчитися любити інших за те, якими вони є і ким вони можуть стати?

Поглянути і любити

У Біблії міститься відома історія про багатого юнака, який запитав, як здобути вічне життя: “Ісус же поглянув на нього з любов’ю, і промовив йому: Одного бракує тобі: іди, розпродай, що маєш, та вбогим роздай, і матимеш скарб ти на небі! Потому приходь та й іди вслід за Мною, узявши хреста” (Maрк 10:21).

Коли старійшина С. Марк Палмер, сімдесятник, кілька років тому вивчав цей уривок з Писань, раптом перед ним ця історія постала в новому світлі.

“Ісус же поглянув на нього з любов’ю”.

Коли я почув ці слова, у моєму розумі виникла яскрава картина того, як наш Господь зупинився і поглянув на цього молодого чоловіка. Поглянув, тобто глибоко і проникливо зазирнув у його душу, розпізнав, що той був хорошим, а також побачив його потенціал і його найбільшу потребу.

Потім прості слова—Ісус робив це з любов’ю. Він відчував безмежну любов і співчуття до цього хорошого молодого чоловіка, і завдяки цій любові, і з цією любов’ю, Ісус попросив від нього навіть більшого. Я уявляю, що мав відчувати цей молодий чоловік, коли його огорнула така любов, хоча його попросили робити щось настільки складне, як продати усе, що він мав, і віддати це все бідним. …

[Я запитував себе]: “Як я можу сповнитися Христовою любов’ю, щоб через мене [інші люди могли] відчути любов Бога і бажання змінитися?” Як я можу поглянути на [людей навколо мене] так само, як Господь поглянув на багатого молодого чоловіка, бачачи їх тими, ким вони є насправді і якими вони можуть стати, замість того, щоб дивитися лише на те, що вони роблять, або чого не роблять? Як я можу стати більше схожим на Спасителя?”¹

Вчитися бачити інших людей

Якщо ми навчимося бачити інших людей так, як Спаситель, то отримаємо щедрі благословення. Ось кілька ідей, які допоможуть нам у досягненні цієї мети.

Познайомтеся з ними краще
Зробіть зусилля, щоб ваше знання людини не обмежувалося поверхневою інформацією про неї. Зрозумійте, що для встановлення стосунків необхідний час і щирі зусилля. (Див. статтю “Як розвивати осмислені стосунки” в серпневому номері за 2018 рік у рубриці “Принципи служіння”).
Аналізуйте себе
Звертайте увагу на те, які судження ви висловлюєте свідомо чи підсвідомо. Помічайте, які припущення ви робите стосовно інших людей, і намагайтеся зрозуміти, чому у вас виникають до них саме такі почуття.
Не засуджуйте
Зрозумійте, що обставини не визначають гідності людини. Поставте себе на її місце і подумайте, якого ставлення до себе вам би хотілося, якби ви опинилися в такій самій ситуації. Відділяйте вибір людини та її поведінку від її внутрішньої цінності та божественного потенціалу. Це допоможе нам бачити її такою, якою її бачить Спаситель.
Моліться, щоб любити їх
Постійно моліться за тих людей поіменно, а також про те, щоб вистачило терпіння встановити з ними щирі дружні стосунки. З молитвою обміркуйте своє служіння. Чи співпадає те, що ми робимо, з тим, що їм дійсно потрібно?

Jesus with the woman with the issue of blood

Ісус проводив час з людьми, які мали різний статус у суспільстві: з багатими, з бідними, з правителями і простими людьми. Часто Він був жертвою неправильних суджень з боку інших людей, коли вони дивилися на Нього і бачили Його очевидну бідність і малозначуще становище. “І ми Його бачили, та краси не було, щоб Його пожадати! … Він погорджений був, Його люди покинули” (Iсая 53:2–3).

Христове бачення

Одна сестра розповідає історію про те, як навчилася дивитися на свою сусідку очима Христа:

“Джулія (ім’я змінено) жила біля мене і здавалося, що в неї немає друзів. Вона завжди була невдоволена й сердита. Незважаючи на це, я вирішила подружитися з нею. Це мало бути не просте поверхневе знайомство, а справжня дружба. Я розмовляла з нею кожного разу, коли бачила її, і виявляла зацікавленість в усьому, що вона робила. Поступово я зав’язувала з нею дружні стосунки, і це принесло в моє серце радість.

Якось я вирішила відвідати Джулію і запитати її про рішення не ходити до церкви.

Я дізналася, що у неї не було поблизу ні сім’ї, ні родичів. Її єдиний брат, який жив дуже далеко, спілкувався з нею раз на рік по телефону. Коли я слухала, як вона виливає свої гіркі почуття, гнів і незадоволення своєю сім’єю та Церквою, то сповнилася великим співчуттям і любов’ю до цієї сестри. Я відчула її біль і невдоволення. Я просто зрозуміла, яким самотнім було її життя. Здавалося, що я почула, як позаду мене прозвучала фраза: “Я також її люблю. Люби і поважай її”.

Я сиділа і слухала, поки вона не виговорилася. Я відчувала до неї любов і співчуття. Це та сестра, яка ніколи не знала, що таке любов. Раптом я зрозуміла її глибше. Я подякувала за можливість поговорити з нею, і перш ніж піти, я обняла її з усією любов’ю й повагою. Вона ніколи не дізнається, як сильно та розмова зворушила мене. Небесний Батько відкрив мої очі і навчав мене, що я здатна любити з більшим співчуттям. Я прийняла рішення не просто бути її подругою, але і її сім’єю”.

Отримати запрошення увійти в чиєсь життя—це священний досвід. З молитвою, терпінням і допомогою від Духа ми можемо навчитися це робити, якщо будемо дивитися очима Христа.