У нас величне майбутнє
Вітаю, любі брати і сестри. Я хотів би трохи розповісти про себе і те, як я прийшов до розуміння Господа.
Це було у недалекому 1996 році, я тоді повернувся з армії, а мої сестра, мама і брат слухали уроки місіонерів. Мені було не дуже цікаво слухати щось про Бога та якийсь план, про якусь відновлену Церкву. Я у той час не був віруючим і для мене завжди було смішним те, про що говорили старійшини. Але, знаєте, старійшини завжди були ввічливими, завжди пунктуальними, і вони завжди запрошували мене послухати, а я завжди відмовлявся.
Навіть моя мама казала, щоб я послухав цих молодих людей, що вони кажуть про Бога.
Але я не хотів. Я був міцним горішком.
Якось вони прийшли до нас, але вдома був лише я сам—не було ні сестри, ні брата, ні мами.
Вони всі кудись пішли, а оскільки у нас гостинна родина, мені довелося запросити місіонерів увійти та пройти до вітальні. І вони так несміливо запитали, чи не буду я проти, щоб вони мені розповіли те послання, яке вони принесли. Я погодився. Що ж ще я мусив робити? Вирішив послухати.
І вони почали розповідати про Бога, про Ісуса Христа, про відновлену Церкву, про Джозефа Сміта, про план нашого Небесного Батька.
Говорили, що, дотримуючись цих вчень, ми можемо отримати щастя і радість.
Знаєте, я пам’ятаю відчуття, які виникли у мене, коли вони почали розповідати про ці істини. Як в грудях у мене було сум’яття, як навколо сонячного сплетіння почало концентруватися щось округле, щось незрозуміле для мене, і це відчуття було не дуже приємним.
Але я продовжував слухати і, коли місіонер запитав, чи я буду читати Книгу Мормона і молитися про неї, щоб дізнатися, чи вона істинна; чи буду я запитувати Бога про те, що вони мені розповіли, і молитися, той клубок, що був у мене в грудях, розірвався, і у всьому тілі з’явилися такі прекрасні відчуття, що з очей потекли сльози радості, і я не міг сказати нічого, крім “Так”.
Знаєте, я аналізував, що було зі мною, коли місіонери говорили про план, і я зрозумів, що ті погані відчуття були відсутністю віри в Бога, і Батько прибрав безвір’я з моєї душі.
Я знаю, що, дотримуючись плану спасіння, який Бог підготував для кожної людини, ми будемо щасливими.
Я вдячний, що Бог послав на моєму шляху таких чудових місіонерів, як Крогер, Ерексон, Верджен. Ці молоді місіонери принесли мир у мою душу, радість, щастя і розуміння у пізнанні Господа.
Я знаю, що ця Церква істинна, що на землі є живий пророк—Рассел М. Нельсон.
Я вдячний Богові, що Він є у моєму житті, що завдяки Йому я змінив своє життя, і мені це подобається, і я хочу завжди йти поруч з Богом.