“Духовне враження від творіння”, Ліягона,, вер. 2024.
Портрети віри
Духовне враження від творіння
Спокута Ісуса Христа набула для мене глибшого значення, коли я відтворював у скульптурі історію про Авраама та Ісака.
Фотографії Крістіни Сміт
Живопис і скульптура — це один зі способів, у які я виявляю вдячність за красу землі. Для мене мистецтво починається з духовного враження від творіння.
“Дитя завіту”
Коли один мій друг пішов на пенсію і готувався переїжджати, я зробив для нього скульптуру під назвою Дитя завіту. То була скульптура Авраама, який тримає немовля Ісака. З того часу я зробив серію інших скульптур, де зображено Авраама та Ісака. Вони є моїми улюбленими, а деякі з них — моїми найважливішими роботами.
Скульптури Стівена Сібла, що зображають Авраама та Ісака, є його улюбленими. Вони нагадують йому про любов Батька до Його Єдинонародженого Сина. Крайня справа — це його скульптура під назвою Дитя завіту.
Найсильніше враження на мене справляє скульптура, де Авраам навчає свого сина із сувоїв. Авраам тримає себе за стегно і дивиться вгору з болісним виразом на обличчі, отримавши спонукання від Господа принести в жертву свого єдиного сина. Ісак обіймає Авраама, але не може зрозуміти, чому батько не реагує.
Ця скульптура брата Сібла, яка має назву Візьми свого сина, свого єдиного сина, зображає, як Авраам отримує спонукання від Господа принести в жертву свого сина Ісака.
Ще одна скульптура, яка зараз у процесі створення, зображує, як обоє вони будують олтар. Ісак запитує, де жертва, й Авраам відповідає, що Господь нагледить її. У попередній скульптурі Авраам знаходить барана в гущавині і дізнається, що не потрібно приносити в жертву сина. Авраам міцно обіймає Ісака. (Див. Буття 22:1–13).
Ця скульптура брата Сібла є зображенням того, як Авраам обіймає Ісака, і називається Після випробування.
Найважливіше в цій історії те, що вона є прообразом, тобто символом жертви Сина Божого. Наш Небеснй Батько, Який любить Свого Єдинонародженого Сина, також вирішив принести Його в жертву, однак не зберіг йому життя в останній момент. За словами старійшини Ніла А. Максвелла (1926–2004), з Кворуму Дванадцятьох Апостолів: “На Череповищі не було барана в гущавині, цього Друга Авраама та Ісака, щоб зберегти Його” (“O, Divine Redeemer”, Ensign, Nov. 1981, 8).
Натомість Батько дозволив Своєму обраному Синові (див. Мосія 4:2) здійснити заради нас Спокуту, аби ми всі могли повернутися і жити з Ними знову, якщо ми того забажаємо й будемо гідними цього благословення (див. Іван 3:16–17).
З досвіду я знаю, що Бог втручається в наше життя. Ми є, щоб “мати радість” (2 Нефій 2:25), але ми здобуваємо досвід завдяки стражданням. Безсумнівно, що є багато хорошого, утім є “протилежність у всьому” (2 Нефій 2:11). Однак Бог поруч, і ми можемо подолати усе, що б не трапилося з нами. Ми побачимо, що зможемо витримати наші випробування, якщо продовжуватимемо намагатися любити, служити і ставати більш милосердними — як наш Спаситель.
Я вдячний за євангелію, свою сім’ю і всіх прекрасних людей у Церкві. Де б я не служив зі своєю дружиною Кетлін, а я служив на місії по всьому світу, ми знаходили святих, які люблять, служать, благословляють та жертвують одне заради одного. Небесний Батько любить нас, і ми Його діти. Немає нічого важливішого, ніж бути вірними Йому та Його Синові. А Вони вірні нам.
У якому б куточку світу не служив брат Сібл зі своєю дружиною Кетлін на місії, вони знаходили святих, які “люблять, служать, благословляють та жертвують одне заради одного”.