Лише в цифровому форматі: Дорослій молоді
Як я знайшов емоційну витривалість у Христі під час моїх хронічних проблем зі здоров’ям
Автор живе в Чилі.
Коли мені поставили діагноз — невиліковну хворобу, я звернувся до Христа, щоб знайти спокій.
Я охристився підлітком і мені подобалася євангелія Ісуса Христа. Однак з часом моя мотивація жити за євангелією зменшувалась, оскільки ніхто з членів моєї сім’ї не належав до Церкви і мені було важко самотужки підтримувати свої духовні звички.
Я завжди знав, що Церква істинна, але не хотів жити за євангелією всім своїм серцем, тому що це було надто великим зобов’язанням. Я почав пропускати церковні збори. Потім моїм пріоритетом стало соціальне життя, а не життя за євангелією, і, зрештою, я перестав виконувати заповіді. Я виправдовував свої дії словами, що можу робити все, що заманеться, якщо намагатимуся бути хорошою людиною.
Але те рішення дорого мені коштувало.
Після довгого періоду життя без дотримання церковних норм, я отримав позитивний результат тесту на вірус імунодефіциту людини (ВІЛ). Ця хвороба є хронічною, прогресуючою і невиліковною. Я був у розпачі.
Я ставив ті ж самі запитання, які, я впевнений, ставить багато хто з нас, стикаючись із важким діагнозом або іншими хронічними проблемами: “Як я зможу коли-небудь знову насолоджуватися життям? Як я можу на щось сподіватися?”
І якою ж була відповідь?
Ісус Христос.
Віддати все своє серце євангелії
У ту мить темряви, коли я дізнався про свій діагноз і благав про полегшення, я відчув, що Небесний Батько та Ісус Христос досконало знають про мої почуття. Дух дав мені ясність, потрібну для обдумування моїх рішень.
Я зрозумів, що мені потрібно було знову запросити Спасителя в моє життя, якщо я хочу знайти тривалий мир. Тож я домовився про зустріч зі своїм єпископом і президентом колу, щоб розпочати процес покаяння.
Працюючи з цими чудовими провідниками, я відчув, як їхня любов і підтримка, а також уможливлююча сила Ісуса Христа, знов увійшли в моє життя. Мої провідники допомагали мені поставити цілі. Я почав просуватися шляхом завітів. Вперше у своєму житті я почав жити за євангелією всім своїм серцем і побачив, як змінився, коли поставив на перше місце свої стосунки з Небесним Батьком і Спасителем.
Сестра Емі А. Райт, перша радниця у генеральному президентстві Початкового товариства, нещодавно навчала того, як Спаситель може допомогти нам знайти надію і радість попри наші складні обставини:
“Ісус Христос “твого майбутнього є сподівання”. Нічого з того, що ми зробили або не зробили, не виходить за межі Його нескінченної та вічної жертви. Завдяки Йому в нашій історії ніколи не буде кінця…
Вічне життя — це вічна радість. Радість у цьому житті, прямо зараз, — не попри труднощі наших днів, але завдяки Господній допомозі, щоб вчитися, проходячи через них, і зрештою подолати їх, — і незрівнянна радість у прийдешньому житті”.
Ця радісна істина проявилася в моєму житті, коли я продовжував зосереджуватися на Ньому і знову міцно триматися за жезл із заліза — слово Бога — щодня (див. 1 Нефій 15:23–24).
Як знайти емоційну витривалість у важкі часи
Оскільки я продовжував знаходити розраду і справлятися зі своєю хворобою, єпископ направив мене на церковний курс із самозабезпечення, який називається “Знаходити силу в Господі: Емоційна витривалість”.
Я вірю, що цей курс даний Богом, натхненний і дивовижний. Я навчився перетворювати цю хворобу, яка робила життя похмурим, на повчальний досвід. Цей курс навчив мене розвивати глибоку віру в Спасителя, застосовувати моделі здорового мислення, справлятися зі стресом і тривогою і, зрештою, жити далі з надією.
Навіть засвоївши такий матеріал, я сприймаю деякі дні як важкі та виснажливі. Тривога і смуток, які іноді супроводжують ці моменти, сковують нас. Але виконання поради пророка допомогло мені у ці важкі часи знаходити свій шлях.
Президент Рассел М. Нельсон пояснив важливість того, щоб “мислити целестіально”, коли стикаєшся зі складними випробуваннями, сказавши: “Подумайте про відповідь Господа Джозефу Сміту, коли той у тюрмі в Ліберті благав про допомогу. Господь навчав Пророка, що нелюдське поводження з ним додасть йому досвіду і буде йому на благо [див. Учення і Завіти 122:7]. “Якщо ти витерпиш це достойно, — пообіцяв Господь, — Бог піднесе тебе на висоту” [Учення і Завіти 121:8]. Господь навчав Джозефа мислити целестіально й уявляти собі вічну винагороду, а не зосереджуватися на нестерпних труднощах тих днів”.
Тож, виконуючи пораду Президента Нельсона, ось що я роблю для покращення свого психічного здоров’я — я зосереджуюся на хорошому. Я роблю все можливе, щоб піклуватися про своє психічне здоров’я, використовуючи як духовні, так і матеріальні ресурси. Я дивлюся на загальну картину — на вічну перспективу. Я пам’ятаю свої завіти і дотримуюся їх.
Понад усе я покладаюся на свого Спасителя, Ісуса Христа, щоб отримати надію і силу.
Якщо ви постійно боретеся з якимось випробуванням, яке могло виникнути внаслідок минулих рішень, рішень інших людей або просто через те, що ми живемо в недосконалому світі, згадайте обіцяння миру, спокою і радості, які Небесний Батько та Ісус Христос пропонують нам, коли ми звертаємося до Них.
Я щодня дякую Небесному Батькові за те, що Він допоміг мені стати більш витривалим у моїх хронічних проблемах зі здоров’ям. Я ніколи не думав, що дякуватиму за такий виклик, але я вдячний, що та боротьба допомогла мені зрозуміти, як сильно я потребую Спасителя у моєму житті. Я відчуваю, як мої бажання щодня все більше і більше узгоджуються з Його бажаннями.