Геть самотність: 7 способів налагодження зв’язків

Джуліан Холт-Ланстед

Професорка психології, Університет Бригама Янга

Самотність — це випробування, яке можна подолати, доклавши трохи фізичних та емоційних зусиль, а також отримавши підтримку від Господа.

Найвірогідніше час від часу ми будемо відчувати самотність. Якщо відчуття самотності виникає зрідка, то воно є здоровим і продуктивним — біологічним сигналом, що нам необхідно розвивати міцніші стосунки. Але постійна самотність часто є великою перепоною для щастя.

За планом щастя Небесного Батька ми об’єднані в сім’ї та громади. Це сприяє не лише нашому вічному розвитку, але й задовольняє людську потребу бути серед інших, відчувати приналежність, надавати й отримувати емоційну підтримку. Наука починає погоджуватися з тим, що соціальні зв’язки — це біологічна потреба, пов’язана з нашим здоров’ям і виживанням.

Це також і духовна потреба. Ми потрібні одне одному для нашого духовного благополуччя і зростання. А думка про те, що на небесах існують вічні стосунки, приносить нам особливу радість (див. Учення і Завіти 130:2).

Поміркуйте над такими ідеями того, як побороти самотність у вашому житті:

Покладайтеся на Спасителя. Небесний Батько та Ісус Христос знають про вашу самотність і хочуть допомогти. Знання про те, що Спаситель відчув на собі біль самотності допоможе вам знати, що Він розуміє ваші почуття. Якщо ви будете наближатися до Небесного Батька і Спасителя в молитві, за допомогою вивчення Писань і поклоніння в Суботній день та в храмі, це допоможе вам зрозуміти, що ви ніколи не самотні. Як навчав Президент Рассел М. Нельсон: “Коли наше життя зосереджене на… Ісусі Христі і Його євангелії, ми можемо відчувати радість незалежно від того, що відбувається — або не відбувається — у нашому житті”.
Будьте дружелюбними. Самотність іноді змушує нас сумніватися, що, зробивши зусилля, ми зможемо зменшити біль. Проаналізуйте себе, щоб зрозуміти, чи не налаштовані ви песимістично. Шукаючи друзів, пам’ятайте, що необхідно бути дружелюбними. Просте привітання з сусідом може все змінити. А пошук можливостей благословити життя інших людей, які також страждають від самотності, може стати найкращою для них допомогою.
Знайдіть спільні інтереси. Шукайте людей і групи, що поділяють ваші інтереси, погляди й норми. Ви можете шукати (або навіть започаткувати!) книжковий клуб, клуб служіння, клуб любителів туризму, групу любителів співу, групу для проведення домашніх сімейних вечорів чи групу батьків, чиї діти залишили батьківську домівку.
Зміцнюйте існуючі стосунки. Більшість людей уже має стосунки із сім’єю, друзями, сусідами і членами приходу. Зміцнення існуючих стосунків — чудовий початок боротьби із самотністю. Природний розвиток дружніх стосунків вимагає часу, тож будьте терплячими, плекаючи свою дружбу. Пам’ятайте, що якість ваших стосунків є більш важливою за кількість наявних стосунків.
Шукайте можливості служити й ділитися талантами та духовними дарами. Існує безліч можливостей для служіння в Церкві, в сім’ї та в громаді. Коли ми відчуваємо, що наші зусилля справляють позитивний ефект, це приносить в наше життя відчуття вагомості й мети. Відчуття того, що наше життя має значення для інших, є сильною протидією самотності.
Плануйте, щоб справлятися з важкими днями. Свята і важливі дати, наприклад, річниця смерті близької людини, можуть бути важкими. На такі дні спробуйте запланувати заходи з друзями або сім’єю, щоб не зациклюватися на спогадах, яких вам не хотілося б мати.
Участь у храмовій та сімейно-історичній роботі. Це потужний спосіб відчути втішення і приналежність. Старійшина Дейл Г. Ренлунд, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, пообіцяв численні благословення, які ми можемо отримати, зокрема “поглиблення любові до предків і живих родичів та збільшення вдячності за них, щоб ми більше не почувалися самотніми”.

Для більшості людей самотність — це випробування, яке можна подолати, доклавши трохи фізичних та емоційних зусиль, а також отримавши підтримку від Господа.