Дар милосердя

Старійшина Такаші Вада

Сімдесятник

Чиста любов Христа може змінювати наше життя, коли ми прагнемо цього дорогоцінного дару.

Нас запрошено стати схожими на нашого Спасителя, Ісуса Христа. Він навчав: “Отже, якими людьми повинні ви бути? Істинно Я кажу вам, такими самими, як Я є” (3 Нефій 27:27). Намагаючись стати більш схожими на Нього, ми повинні прагнути милосердя навіть у найважчі часи.

Мороній, останній нефійський пророк, пережив “надзвичайно люті” війни і був свідком цілковитого знищення свого народу. Разом зі своїми ворогами, які поклялися знищити всіх, хто не зречеться Ісуса Христа, Мороній блукав на самоті “заради безпеки свого власного життя” (Мороній 1:2–3).

У цій трагічній ситуації Мороній написав ще “дещо”, сподіваючись, що це стане “у пригоді… колись, у майбутній день” (Мороній 1:4). Він додав “дещо зі слів [свого] батька Мормона”, який навчав, що ми “мус[имо] мати милосердя; бо якщо [ми] не ма[тимемо] милосердя, [ми] ніщо”. “Милосердя є чиста любов Христа, — вів далі Мормон,— і воно існує вічно” (Мороній 7:1, 44, 47).

Милосердя — це дар, який ми отримуємо, якщо “моли[мося] Батькові з усією енергією нашого серця, щоб нас було сповнено цією любов’ю, яку Він дарував усім, хто є істинними послідовниками Його Сина, Ісуса Христа” (Moроній 7:48).

Книга Мормона, як ще одне свідчення про Ісуса Христа, чудово свідчить про чисту любов Христа і навчає, як ми можемо отримати дар милосердя у своєму житті.

Христова любов до нас

З учень Мормона ми дізнаємося, що милосердя нерозривно пов’язане зі Спасителем. Найвищим виявом милосердя є любов, що йде від Ісуса Христа через Його спокутну жертву.

Звертаючись до Спасителя, Мормон сказав:

“Я пам’ятаю, ти сказав, що Ти полюбив світ настільки, що навіть поклав Своє життя за світ…

І тепер я знаю, що ця любов, яку ти мав… є милосердя” (Етер 12:33–34).

На початку Свого служіння, як описано у Книзі Мормона, воскреслий Спаситель запросив людей прийти і відчути шрам на Його боці та сліди цвяхів на Його руках і ногах, щоб вони могли пізнати Його і те, що Він зробив з чистої любові до всього світу (див. 3 Нефій 11:14–15).

Христова любов ніколи не минає. Мормон навчав, що ми повинні “залиша[тися] вірними милосердю, яке величніше над усе” (Мороній 7:46). Президент Джеффрі Р. Холланд, діючий президент Кворуму Дванадцятьох Апостолів, запевнив нас, що “лише чиста любов Христа допоможе нам у цьому. Саме любов Христа довго терпить і є доброю. Саме любов Христа не чваниться і легко не дратується. Лише Його чиста любов дає Йому — і нам — змогу зносити все, вірити в усе, надіятися на все і витерпіти все. [Див. Мороній 7:45]”.

Один зі способів отримати цей дар милосердя — це дотримуватися вчення Спасителя: “покайтеся… і приходьте до Мене, і христіться в Моє ім’я, і майте віру в Мене, щоб вас було спасенно” (Мороній 7:34).

Наша любов до Христа

Після того як народ царя Веніямина почув виголошені ним слова про Ісуса Христа, вони відчули “сильну зміну… в [їхніх] серцях” і “вже не ма[ли] бажання чинити зло, але постійно чинити добро” (Мосія 5:2).

Ця зміна, можлива лише завдяки Ісусу Христу і Його Спокуті, сповнює наше серце любов’ю до Христа. Ця любов є чимось більшим за просту вдячність, прихильність або захоплення. Якщо ми дійсно любимо Христа, то віддамо Йому все своє серце.

Коли батько царя Ламонія почув про євангелію, то забажав отримати Духа і мати вічне життя. “Слухай, сказав він, я віддам усе, що маю, так, я відмовлюся від мого царства, щоб я міг отримати цю велику радість” (Aлма 22:15). У молитві він сказав Господу: “Я відмовлюся від усіх своїх гріхів, щоб тільки знати Тебе” (Алма 22:18).

Інші люди у Книзі Мормона виявляли цю любов до Христа. Анті-Нефій-Легії “відклали зброю їхнього бунту” (Алма 23:13) і закопали її “глибоко в землю” (Алма 24:17). Вони уклали завіт, що “ніколи не використають [свою] зброю знову” і “ніж пролити кров їхніх братів, вони краще віддадуть свої власні життя” (Алма 24:18). Їхнє навернення було настільки сильним, що вони “ніколи не відпали” (Алма 23:6–8).

Ми виявляємо нашу любов до Христа, коли виконуємо Його заповіді, отримуємо обряди спасіння і піднесення, укладаємо й шануємо завіти та живемо, як Його учні. Наша любов до Нього впливає на все, що ми робимо.

Добрий самарянин, художник Уолтер Рейн

Наша любов одне до одного

Крім відчуття любові від Христа і до Христа, нам слід розвивати сильне бажання ставитися одне до одного з милосердям, тобто з любов’ю, подібною до Христової.

Енош молився весь день і ніч про відпущення своїх гріхів. Після того як його було прощено і він сповнився любов’ю Спасителя, він вилив усю душу в молитві за свій народ — і за своїх ворогів (див. Енош 1:4–12). Сповнені милосердя, сини Мосії також “мали бажання, аби спасіння могло бути проголошено кожній живій істоті, бо вони не могли знести, щоб яка-небудь людська душа загинула” (Мосія 28:3).

Завдяки милосердю наше бачення інших людей та ставлення до них піднімаються на вищий рівень. Президент Нельсон навчав: “Милосердя стимулює нас “нести тягарі один одного” [Мосія 18:8], а не звалювати тягарі один на одного. Чиста любов Христа дозволяє нам “бути свідками Бога в усі часи і в усьому, і в усіх місцях” [Мосія 18:9] — особливо в напружених ситуаціях”.

Коли брати Нефія зв’язали йому руки і ноги мотузками, маючи намір залишити його помирати в пустині, Нефій молився про допомогу, і Господь визволив його (див. 1 Нефій 7:16–18). Замість того щоб прагнути помсти своїм братам, як це зробила б тілесна людина, Нефій показав приклад того, як милосердя “довго терпить” (Мороній 7:45), “щиро простивши їм усе, що вони вдіяли” (див. 1 Нефій 7:21).

Якби кожен мав дар милосердя, ми б усвідомили відчуття людей у Книзі Мормона після того, як Спаситель відвідав їх, навчав їх і встановив серед них Свою Церкву: “Не було суперечок… через любов Бога, яка жила в їхніх серцях” (4 Нефій 1:15).

Найдорогоцінніший подарунок

Коли Нефій почув розповідь свого батька про видіння дерева життя, він сказав, що “захотів побачити і почути, і пізнати все те силою Святого Духа” (1 Нефій 10:17). Нефій був благословенний тим, що більше дізнався про милосердя, коли побачив дерево життя, яке символізує любов Бога — “бажаніш[у] за все” і “найрадісніш[у] для душі” (1 Нефій 11:22, 23).

Пізніше Нефій написав:

“Ви повинні просуватися вперед з непохитною вірою в Христа, маючи справжню яскравість надії, і любов до Бога і до всіх людей” (2 Нефій 31:20; курсив додано).

Одного дня ми станемо перед Спасителем. У той день, якщо ми здобудемо правильне уявлення про Його характер, якості і роль нашого Викупителя, “ми бу[демо] такими, як Він, бо ми побачимо Його таким, як Він є” (Мороній 7:48). Брат Яреда відчув це, стоячи перед Ісусом Христом, Який сказав: “Ніколи Я не показував Себе людині… бо ніколи людина не вірила в Мене так, як ти. Чи бачиш ти, що тебе створено за Моїм власним образом?” (Eтер 3:15).

Завдяки Ісусу Христу ми можемо “мати цю надію; щоб нас було очищено саме так, як Він є чистим” (Мороній 7:48). Ми не в змозі досягти цього самотужки. Милосердя дається нам як дар від Нього, і якщо виявиться, що ми його “ма[тимемо] в останній день, з [нами] усе буде добре” (Мороній 7:47).

Я свідчу, що дар милосердя має силу змінювати людське життя, якщо ми це дозволимо. Молімося ж з усією енергією нашого серця, щоб відчути чисту любов Спасителя до нас, зростати в любові до Нього і, як Його справжні послідовники, ділитися цим найдорогоціннішим даром з іншими.