Лише в цифровому форматі
Покладатися на Господній розклад
Я відчула спонукання навчатися в УБЯ–Айдахо, але мене не прийняли. З часом я була зарахована туди і згодом зустріла свого майбутнього чоловіка.
З дитинства тато завжди заохочував мене, моїх братів і сестер навчатися в Університеті Бригама Янга–Гаваї. Проте під час моєї місії одного дня у 2016 році я відчула спонукання поїхати до УБЯ–Айдахо. Після повернення з місії я готувалася до іспиту на знання англійської мови, який був складовою моєї заяви в університет. Результат мого тесту був не високим, і мене не прийняли до УБЯ–Айдахо. Однак, оскільки я була іноземною студенткою з Тайваню, мене прийняли до УБЯ–Гаваї.
Під час мого навчання на Гаваях, я продовжувала готуватися до переводу до Айдахо. У мене завжди виникало запитання: “Чому мене не зарахували до УБЯ–Айдахо, якщо я отримала спонукання поступити туди?” Здавалося, що відповідь ніколи не надійде.
На моє полегшення, після двох років навчання на Гаваях, мене прийняли до УБЯ–Айдахо на осінній семестр 2019 року. Я з нетерпінням чекала цього. Навчаючись в УБЯ―Айдахо, я багато розмірковувала про те, заради якої цілі Бог послав мене сюди. Перші пару семестрів навчання були нелегкими. Але я навчилася докладати зусиль, покладаючись на Бога, під час багатьох важких випробувань і виконання завдань. Я зрозуміла, що “я все можу в Тім, Хто мене підкріпляє, в Ісусі Христі” (Филип’янам 4:13)
Наступного року я познайомилася зі своїм чоловіком під час його першого тижня в УБЯ―Айдахо. Ми стали хорошими друзями і невдовзі зрозуміли, що кохаємо одне одного й хочемо одружитися. Лише тоді я зрозуміла найважливішу причину затримки щодо мого зарахування в УБЯ–Айдахо — це зустріч з моїм чоловіком.
У 2023 році я закінчила УБЯ–Айдахо і зараз навчаюся за програмою магістра музики в Університеті штату Мічиган. Озираючись назад, я помічаю всі благословення, які мені було дано, і, найважливіше, якою людиною я стала. Завдяки труднощам, які я мала як іноземний студент у двох різних середовищах, я навчилася поважати інші культури, бути більш незалежною і довіряти Богові у своїх випробуваннях. Іноді перед лицем випробувань ми можемо не розуміти плану Бога для нас, але я знаю, що якщо ми довіряємо Йому і віримо в Нього, то зрештою все матиме сенс — і завдяки всьому цьому ми станемо кращими.