“Нас, жінок, об’єднує вроджене всесвітнє сестринство”, Ліягона, груд. 2024.
Нас, жінок, об’єднує вроджене всесвітнє сестринство
Товариство допомоги забезпечує практичними засобами для виконання заповіді Ісуса Христа любити ближніх, як самих себе.
Три сестри, художниця Кетлін Петерсон
Президент Рассел М. Нельсон навчав, що “жінки були благословенні унікальним моральним компасом” і що жінки мають “особливі духовні дари і схильності” відчувати людські потреби, втішати, навчати і зміцнювати. Наші громади залежать від жінок, які виконують свої унікальні ролі провідниць, учительок, виховательок, цілительок і миротворниць.
Нас, жінок, об’єднує вроджене всесвітнє сестринство. Біологічні цикли і періоди нашого життя та однаковість того, як ми народжуємо і виховуємо людство, де б ми не жили, природним чином пов’язують нас, незважаючи на культурні розбіжності та мовні бар’єри.
Я бачила, що роблять жінки, коли встановлюють зв’язок з іншими завдяки нашому сестринству. Я бачила, як жінки надихають одна одну посеред бідності. Я бачила, як жінки піклуються про чужих дітей, годують і виховують їх. Я бачила, як жінки стоять, щоб захищати інших від руйнівного впливу війни. Коли Товариство допомоги живе відповідно до своїх високих ідеалів, воно надає практичні засоби для виконання заповіді Ісуса Христа любити ближніх, як самих себе.
Наприклад, за останнє десятиліття під час кризи з біженцями в Європі члени Церкви об’єднали свій час, таланти і кошти, щоб допомогти багатьом вимушеним переселенцям, які масово туди переїхали. Їхні зусилля допомогли полегшити жахливі умови в таборах для мігрантів.
На Філіппінах жінки-святі останніх днів були занепокоєні високим рівнем недоїдання в їхніх громадах і тим, як це позначається на їхніх власних сім’ях. Вони більше дізналися про найпоширеніші причини недостатнього харчування та його руйнівні наслідки протягом усього життя. Товариства допомоги приходів і колів організовували в церковних будівлях харчові тести для сімей членів Церкви та їхніх сусідів, а потім навчали батьків про хороше харчування. Вони направляли нужденних до місцевих медичних і громадських служб, які надавали допомогу.
Вплив цих жінок відчувався тоді, коли вони працювали на благо сімей у своїх громадах. Найважливіша і найвпливовіша робота жінок продовжує виконуватися поруч із нами: коли ми дбаємо про наших дітей, вчимо подругу читати, терпеливо задовольняємо потреби літньої сусідки, готуємо їжу хворим або плачемо разом із сестрою, яка горює.
Я намагаюся бути ученицею Ісуса Христа і наслідувати Його приклад у служінні іншим. У своєму щоденному житті Він завжди допомагав тим, хто страждає, кожному окремо: самнасам поговорив із самарянкою, яку не сприймало суспільство (див. Іван 4); зупинився у натовпі, щоб утішити жінку, яка страждала на кровотечу (див. Лука 8:43–48); усамітнився, щоб зцілити малу дочку Яіра (див. Лука 8:51–55).
Хоча моя нинішня робота пов’язана із зусиллями, спрямованими на покращення умов життя жінок і дітей по всьому світу, я розумію, що найважливіша вимога Христа до мене, як Його послідовниці, — розпізнавати потреби людей навколо мене і реагувати на них з терпінням і любов’ю.
Організації не можуть допомогти кожній людині у світі, незалежно від того, наскільки добре фінансуються їхні програми, добре написана їхня політика чи добре розвинена їхня дипломатія. Але завдяки нашому всесвітньому сестринству ми можемо торкнутися кожної душі.
Чиє життя ви можете суттєво покращити сьогодні за допомогою співчутливого вчинку? Я закликаю вас на мить зупинитися і поспілкуватися з Небесним Батьком, найвищим джерелом натхнення, а потім спокійно почекати скерування від Святого Духа. Я пропоную вам записати це і виконати. Я сподіваюся, що ця проста вправа допоможе вам усвідомити, що нашим найбільшим успіхом буде вивільнення сили нашого всесвітнього сестринства.