Лише у цифровому форматі: дорослій молоді
Чи вірите ви в Христа і в те, що Він може вам допомогти щось зробити?
Авторка живе в Анголі.
Вірити в Ісуса Христа — це одне. Але вірити в те, що Він може допомогти нам щось здійснити — це зовсім інша справа.
Мені було 14, коли померла моя бабуся. У той час сум не був для мене чимось незнайомим. Я хотіла знати, де вона і чи я побачу її коли-небудь знову. Мені потрібно було знати, як подолати біль, який я відчувала. Упродовж двох років ці запитання обтяжували мої думки.
Одного дня тато запросив у наш дім місіонерів, і вони навчали мене відновленій євангелії. Вони навчили мене, як знаходити цілющу силу Спокути Ісуса Христа. Їхні вчення про план спасіння з великою силою увійшли в моє серце і стали відповіддю на мої запитання. Ці відповіді принесли спокій, якого я так прагнула.
Чим ближчою я ставала до Ісуса Христа, то більше хотіла ділитися тим, що дізнавалася про Нього! Церква в Анголі була дуже маленькою, і я не могла дочекатися, щоб допомогти у її зростанні, розповідаючи людям про те, що знаю. Хоча мої зусилля ділитися євангелією не завжди сприймалися найкращим чином, я продовжувала робити спроби. І згодом моє бажання ділитися щастям, надією і миром євангелії стало ще сильнішим.
Я вирішила служити на місії і ділитися тим, що було в моєму серці.
Чи дійсно я можу мати віру?
Мене покликали до Ганської Аккрської місії, де я мала розмовляти англійською мовою, а не рідною португальською. Я так хвилювалася щодо вивчення англійської! Я не могла повірити, що мені доведеться говорити такою неможливою мовою.
Але під час нашого першого заняття в ЦПМ мій учитель написав на дошці слова “Вірте в це”, тобто вірте, що ми все зможемо з Христом (див. Филип’янам 4:13).
Я вірила у це, але не думала, що це поширюється на мою здатність вивчити нову мову лише за шість тижнів. Я й гадки не мала, як мені здійснити те, що здавалося таким неможливим!
Після першого дня занять я стала на коліна в молитві у себе в кімнаті. Я сказала Небесному Батькові, що довірюся Йому, і хоча я не надто позитивно налаштована щодо своєї здатності вивчати англійську, але буду діяти з вірою наскільки зможу. Я сказала Йому, що прийму рішення вірити, що з допомогою Спасителя я зможу це зробити.
Минали тижні, я відчувала, що повільно, але впевнено вивчаю цю неможливу мову.
Це було чудо.
Рішення вірити
З того часу, коли я дізналася про Ісуса Христа, я завжди вірила у Нього. Але віра в те, що Він і Небесний Батько можуть допомогти нам щось здійснити — це зовсім інше, над цим мені потрібно було працювати. Без віри чудеса можуть здаватися простим збігом обставин. Коли я вирішила мати віру в Христа і поєднала її зі своїми зусиллями у навчанні, то відчула, як Він збільшує мої здібності та потенціал.
Президент Рассел М. Нельсон навчав: “Дива відбуваються відповідно до вашої віри в Господа. Серцевиною тієї віри є довіра до Його волі й розкладу — того, як і коли Він благословить вас дивовижною допомогою, якої ви очікуєте. Лише ваше недовірство заважатиме Богові благословити вас дивами, щоб зрушувати гори у вашому житті”.
Якби я могла поділитися лише чимось одним зі своєї історії, то це було б побажання: вірте в це. Не лише тому, що ви можете вивчити нову мову чи вийти із зони комфорту, щоб служити на місії, або мати сміливість робити те, що ви вважаєте правильним, навіть якщо ніхто навколо вас не погоджується з цим.
Вірте, що Ісус Христос — наш Спаситель, і що коли ми довіряємо Йому, то можемо здійснити те, що здається неможливим.