“Урок 16 Підготовчий матеріал для уроку: Приймати велику спокутну жертву Спасителя”, Ісус Христос і Його вічна євангелія. Матеріал для вчителя (2023)
“Урок 16 Підготовчий матеріал для уроку”, Ісус Христос і Його вічна євангелія. Матеріал для вчителя
Урок 16. Підготовчий матеріал для уроку
Приймати велику спокутну жертву Спасителя
Старійшина Джеффрі Р. Холланд, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, свідчив: “Найбільшою подією і найважливішим досягненням в усій історії людства є спокутна жертва Господа Ісуса Христа” (“Testify of the Restoration”, New Era, Apr. 2017, 3). Вивчаючи цей матеріал, подумайте про те, що довелося витерпіти Господу, щоб принести Свою жертву, здійснюючи Спокуту. Також замисліться над тим, як ви можете виявляти вдячність за те, що Він зробив для вас.
Частина 1
Чому мені потрібна Спокута Спасителя?
Падіння Адама і Єви було необхідним кроком у здійсненні плану, даного Небесним Батьком для нашого вічного розвитку. За цим планом нам надавалася можливість прийти на землю, діяти за своєю свободою вибору, створювати сімʼї, відчувати радість і вчитися та зростати (див. 2 Нефій 2:19–25).
Однак цей крок вперед також вів на крок вниз. У наслідок Падіння усі ми успадковуємо занепалий стан і стаємо підвладними духовній та фізичній смерті (див. Алма 42:5–9, 14). Ми не здатні подолати цей стан завдяки своїм власним зусиллям чи заслугам (див. 2 Нефій 2:5, 8). Пророк Яків навчав, що без Господнього “нескінченного спокутування” ми “ніколи б більше не встали” і назавжди були б відсічені від Божої присутності (див. 2 Нефій 9:7–9).
Вивчайте, готуючись до уроку
Прочитайте 2 Нефій 9:10, 21 і знайдіть, як Ісус Христос спасає нас від фізичної та духовної смерті.
Старійшина Д. Тодд Крістофферсон, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, свідчив про те, як Спокута Спасителя допомагає нам подолати наслідки Падіння:
Викуплення Спасителя складається з двох частин. По-перше, завдяки Йому спокутуються провина Адама і наслідки Падіння людини, при цьому долається те, що можна назвати безпосередніми наслідками Падіння: фізична смерть і духовна смерть. Що таке фізична смерть, добре зрозуміло; а духовна смерть—це відокремлення людини від Бога. … Це викуплення від фізичної і духовної смерті є і універсальним, і не обумовленим.
Другий аспект Спокути Спасителя—це викуплення від того, що можна назвати непрямими наслідками Падіння: від наших власних гріхів, на відміну від провини Адама. …
Оскільки ми є підзвітними і робимо вибір, то викуплення від наших власних гріхів є обумовленим: необхідно визнати гріх і полишити його та повернутися до благочестивого життя або, іншими словами, необхідно покаятися [див. Учення і Завіти 58:43]. (“Викуплення”, Ліягона, трав. 2013, сс. 109–110).
Розмірковуйте, готуючись до уроку
Що ви думаєте про Ісуса Христа і що відчуваєте до Нього, знаючи, що тільки завдяки Йому ви можете спастися від духовної смерті, фізичної смерті та наслідків своїх гріхів? (Див. Moсія 3:17).
Частина 2
Як роздуми про страждання Спасителя у Гефсиманії та на хресті можуть збільшити мою вдячність за Нього?
Після Останньої вечері зі Своїми апостолами і запровадження причастя, яке Він провів для них, Ісус взяв їх з Собою у Гефсиманський сад. Там Спаситель молився і страждав за наші гріхи.
Вивчайте, готуючись до уроку
Повільно й уважно прочитайте Марк 14:33–36, Лука 22:43–44 та Учення і Завіти 19:18. Спробуйте уявити собі, яку ціну сплатив Ісус Христос, щоб спокутати наші гріхи.
Після страждань у Гефсиманії, які навіть неможливо уявити, Ісуса було зраджено. “Його було схоплено і засуджено на підставі облудних звинувачень” (“Живий Христос: Свідчення апостолів”, ChurchofJesusChrist.org). Коли Спаситель перебував під вартою юдейських релігійних провідників, з Нього глузували, на Нього плювали, Його били по щоках і неправдиво звинувачували (див. Матвій 26:47–68).
Оскільки у юдейських провідників не було права віддати Ісуса на смерть, то вони повели Його до Пилата, римського намісника. Побоюючись народу, Пилат віддав Ісуса на смерть через розпʼяття. Перед тим як Христа було розіпʼято, римські вояки бичували Його, а потім брутально насміхалися з Нього. Вони вбили цвяхи в Його руки та ноги і підняли на хресті між двома розбійниками (див. Матвій 27:11–38).
Старійшина Брюс Р. Мак-Конкі, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав, що поки Ісус висів на хресті, “усі безмежні муки й немилосердні болі Гефсиманії повторилися” (“Очищуюча сила Гефсиманії”, Ліягона, квіт. 2011, с. 58). Після того як минуло майже шість годин, “Ісус скрикнув голосом гучним та й вимовив: Елої, Елої, лама савахтані, що в перекладі значить: Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?” (Марк 15:34).
Cтарійшина Джеффрі Р. Холланд, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, про цей сповнений болю вигук сказав такі слова (або ви можете послухати їх, дивлячись відео “З Ним не було нікого” [2:28]):
Щоб найвища жертва Його Сина могла бути такою ж повною, як вона була добровільною і самостійною, Батько забрав на короткий час від Ісуса втішливий супровід Свого Духа, підтримку Своєю особистою присутністю. … Його Спокута мала бути безкінечною і вічною. [Ісус Христос] мав відчути, що відчуває людина, коли вмирає не тільки фізично, але й духовно, коли божественний Дух полишає її, і вона залишається сам на сам з почуттям абсолютної, гіркої, безнадійної самотності. …
Завдяки тому, що Ісус пройшов таку довгу, самотню путь, абсолютно один, нам не доведеться робити те саме. (“З Ним не було нікого”, Ліягона, трав. 2009, сс. 87–88)
Записуйте свої думки
Подумайте над тим, яку ціну Спаситель сплатив у Гефсиманії та на хресті, щоб викупити вас, і напишіть про свої думки та почуття. Можете помолитися, щоб висловити свою вдячність Небесному Батьку за спокутну жертву Ісуса Христа, принесену за вас.
Частина 3
Що я можу робити, аби прийняти Господню спокутну жертву?
Важливо розуміти й висловлювати вдячність за страждання Господа, які Він витерпів за вас. Але ви можете робити навіть ще більше, щоб показати свою віру в реальність Його Спокути, якщо вирішите каятися у своїх гріхах. (Ви можете знайти приклади цього у 3 Нефій 9:12–13, 21–22, де йдеться про те, що Господь запропонував нефійцям і ламанійцям покаятися до того, як Він відвідає їх).
Вивчайте, готуючись до уроку
Прочитайте Учення і Завіти 18:10–14 і знайдіть, який є звʼязок між нашою особистою цінністю, Господньою Спокутою і покаянням.
Президент Рассел М. Нельсон так сказав про Господній дар покаяння:
Забагато людей вважають покаяння покаранням, чимось, чого слід уникати, окрім найсерйозніших випадків. Але це відчуття, що вас карають, приходить від Сатани. …
Ніщо так не звільняє, не облагороджує і не є таким поворотним у нашому індивідуальному розвитку, як регулярна, щоденна зосередженість на покаянні. Покаяння—це не подія, це—процес. Це ключ до щастя і відчуття спокою. У поєднанні з вірою, покаяння дає нам можливість відчути силу Спокути Ісуса Христа. (“Ми можемо чинити краще і бути кращими”, Ліягона, трав. 2019, с. 67).
Дійте
Як ви ставитеся до покаяння? Що ви можете робити, щоб ваше покаяння стало більш зосередженим на Христі і щоб воно приносило більше радості у ваше життя? Можете поставити для себе якусь ціль, написати про неї і часто переглядати цей запис.